Сторінка
19

Педагогічні умови формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів

Таблиця 3.4 Робоча таблиця обчислення х2-критерія

Кількість інтервалів

Інтервал балів

Частота F’e

Частота F’k

F’e-F’k

(F’e-F’k)2

(F’e-F’k)2 F’k

1

41 – 48

2

1

1

1

1

2

20 – 40

13

8

5

25

3,1

3

0 – 19

9

15

-6

36

2,4

   

24

24

   

Х2емп = 6,5

Таким способом ми обчислили х2 емпіричне, що дорівнює 6,5 Знаходимо х2 критичне за даними таблиці 3,5

Таблиця 3,5

n-1

Достовірність

95%

99%

1

3,84

6,63

2

5,99

9,21

3

7,81

11,3

4

9,49

13,3

5

11,1

15,1

6

12,6

16,8

7

14,1

18,5

8

15,5

20,1

9

16,9

21,7

10

18,3

23,2

11

19,7

24,7

12

21,0

26,2

13

22,4

27,7

14

23,7

29,1

15

2,5

30,6

n – кількість інтервалів

Після статистичної обробки даних ми отримали наступні результати: χ2 критичне = 5,99, а χ2емп =6,5. Оскільки χ2емп.> χ2крит. то досліджувані вибірки не подібні. Як показали результати дослідження, рівень психосоціальної компоненти здоров’я учнів 5-А і 5-Б класу різні і групи відрізняються за цією ознакою. Отже дослідження було проведено вірно.

Підсумовуючи результати дослідження на основі аналізу й узагальнення даних, можна констатувати, що в ході проведеної роботи в учнів експериментального класу значно підвищився рівень сформованості психосоціальної компоненти здоров’я: якщо на початку експерименту високий рівень було зафіксовано лише в 4,17% учнів, то на кінець експерименту цей показник зріс на 4,1% і становив 8,3%, середній рівень становив на початок експерименту 33,3%, а на кінець підвищився на 20,9%, що становить 54,2%, на низькому рівні на початок експерименту знаходилось 62%, а після застосування формувального експерименту цей показник знизився на 24,5%, що в свою чергу становить 37,5%. У контрольному класі ці показники майже не змінилися. На початок експерименту на низькому рівні перебувало 58,33% учнів, на кінець експерименту цей показник зріс до 62,5%, середній рівень на початок експерименту охоплювало 37,5% учнів 5-А класу, на кінець – 33,3%. На високому рівні після проведення констатувального експерименту перебувало 4,17%, а після проведення формувального експерименту цей показник не змінився.

Отже, порівнявши дані констатувального і формувального експеременту можна зробити висновок, що після проведення формувального експеременту значно покращився рівень сформованості психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-Б класу. Отримані результати свідчать про позитивну динаміку запропонованої моделі формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів

Рекомендації вчителям по застосуванню психофізичних тренувань на уроках основ здоров’я в 5-му класі

Найважливішим фактором адаптації зростаючого організму до основ навчальної діяльності та успішного засвоєння знань є фізіолого – гігієнічна раціоналізація навчального навантаження. Для нормування навчального навантаження ми рекомендуємо таке:

Навчальне навантаження повинно не перевищувати гранично допустимого навантаження на учнів відповідно до вікових норм згідно з навчальним планом.

Синхронізація навчальної діяльності й особливостей біоритму, фізіологічних функцій базується на сполученні величини навчального навантаження та працездатності.

Навчальний розклад повинен складатися з урахуванням рівня тижневого та денного навантаження, чергування важких і легких предметів, чергування предметів з різними видами діяльності, наявності протягом дня суміжних та однотипних предметів, а також предметів з великим обсягом прочитаного матеріалу. Основи здоров’я ми рекомендуємо ставити на середину тижня 3-м чи 4-м уроком

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: