Сторінка
21
Яких же правил повинен дотримуватися вчитель, щоб урок можна було вважати успішним? Ми сформулювали загальні правила, що забезпечують успішність уроку:
Бути зібраним, чітко і ясно ставити задачі перед учнями, послідовно вести їх до намічених цілей;
Виявляти доброзичливе ставлення до учнів. Не перебивати учня, дати можливість йому договорити, тому що нечітка відповідь може бути наслідком нечіткого питання;
Завдання для учнів повинні даватися ясно, коротко;
Заощаджувати час: вчасно починати і закінчувати урок;
Вимога до учнів повинна бути обов’язково реалізована;
Темп уроку має бути інтенсивним, але посильним для засвоєння навчального матеріалу більшістю учнів;
Підтримувати ініціативу й активність учнів.
Крім цього класні керівники разом із шкільним психологом повинні проводити психолого-педагогічні спостереження зі складанням планів адаптаційних заходів. Забезпечуючи наступність між першим, другим і третім ступенями освіти, увага вчителів акцентується на стані здоров’я та психофізичних особливостях учнів. Як наслідок, повинні сформовуватись окремі групи дітей з факторами порушення психосоціальної компоненти здоров’я. З такими дітьми повинна проводитися спеціальна робота та зменшення навантаження на них у позакласній роботі. Для формування психосоціальної компоненти здоров’я у вільний від навчання час ми рекомендуємо запровадити особистий щоденник здоров’я, який спеціально розроблений та адаптований для учнів п’ятих класів. Він вміщує в собі методики формування психосоціальної компоненти здоров’я, які роздаються кожному учневі. Нами був розроблений буклет, який ми рекомендуємо вкладати у класні журнали, щоб учителі-предметники могли ними користуватись. Обов’язковою умовою для кращого формування психосоціальної компоненти здоров’я є спілкування учнів з батьками, тому ми рекомендуємо проводити спільні батьківські збори дітей батьків і вчителів.
1. У експериментальній групі після проведення формувального етапу експерименту зменшилась кількість учнів з низьким рівнем психосоціальної компоненти здоров’я у порівнянні із консатувальним етапом на 24,5%. Збільшився відсоток учнів з середнім рівнем психосоціальної компоненти здоров’я (на 20,9%) та з високим рівнем на 4,1%. У контрольній групі після проведення формувального етапу експерименту спостерігалася динаміка погіршення рівня психосоціальної компоненти здоров’я у порівнянні із констатувальним етапом. Підвищився відсоток учнів з низьким рівнем психосоціальної компоненти здоров’я (на 4,17), знизився відсоток учнів із середнім рівнем (на 4,2%) та високим рівнем (4,17) показник не змінився.
Після проведення формувального експерименту в експериментальній групі у порівнянні з контрольною знизився відсоток учнів з низьким рівнем психосоціальної компоненти здоров’я до 37,5%. Підвищився відсоток учнів з середнім рівнем психосоціальної компоненти здоров’я до 54,2%. Відсоток учнів з високим рівнем психосоціальної компоненти здоров’я становив 8,3%. Отримані результати (див рис 3.1) переконливо свідчать про те, що розроблена педагогічна модель та методичні умови формування психосоціальної компоненти здоров’я учнів ефективні. Після статистичної обробки даних ми отримали наступні результати: χ2 emp ≈ 6,5; а χ2krit≈5,99. Отже, χ2 emp> χ2krit, тому досліджувані нами вибірки різняться.
Отже, порівнявши дані констатувального і котрольного експеременту можна зробити висновок, що після проведення формуючого експеременту значно покращився рівень психосоціальної компоненти здоров’я в учнів. Отримані результати свідчать про позитивну динаміку запропонованої педагогічної моделі і методичних умов формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-х класів.
2. Для проведення уроків з основ здоров’я із застосуванням методик формування психосоціальної компоненти здоров’я у п’ятому класі, вчителю слід дотримуватись певних правил. Класні керівники разом із шкільним психологом повинні проводити психолого-педагогічні спостереження зі складанням планів адаптаційних заходів. Увага вчителів акцентується на стані здоров’я та психофізичних особливостях учнів. Як наслідок, повинні сформовуватись окремі групи дітей з факторами порушення психосоціальної компоненти здоров’я. З такими дітьми повинна проводитися спеціальна робота та зменшення навантаження на них у позакласній роботі. Для формування психосоціальної компоненти здоров’я у вільний від навчання час ми рекомендуємо запровадити особистий щоденник здоров’я, який спеціально розроблений та адаптований для учнів п’ятих класів. Він вміщує в собі методики формування психосоціальної компоненти здоров’я, які роздаються кожному учневі. Нами був розроблений буклет, який ми рекомендуємо вкладати у класні журнали, щоб учителі-предметники могли ними користуватись.
У бакалаврській роботі здійснено комплексний аналіз методики формування психосоціальної компоненти здоров’я у процесі вивчення основ здоров’я у 5 класі. За результатами дослідження зроблено такі основні висновки:
1. Аналіз педагогічної літератури з проблеми дослідження засвідчує, що на сучасному етапі суспільного розвитку залишається малодослідженою проблема формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів 5-го класу. Нами було визначено, що у проаналізованих літературних джерелах спостерігаються різні підходи до тлумачення поняття «психосоціального здоров’я». Систематизувавши існуючі підходи до визначення цього поняття, ми сформулювали робоче поняття «психосоціальна компонента здоров’я», яке відображає його зміст, структуру та функціональні особливості. На основі робочого поняття були виділені складові психосоціальної компоненти здоров’я. Проаналізувавши літературні джерела, виділено причини погіршення стану психосоціальної компоненти здоров’я у дітей основної школи.
Аналіз наукової літератури засвідчив, що однією з умов збереження психосоціального здоров’я учнів 5 класу під час навчально-виховного процесу є застосування руханок, релаксації, дихальної гімнастики та ін. Ці методи формування психосоціальної компоненти здоров’я дають змогу учням краще засвоювати новий матеріал і проводити профілактику втоми. Нами уточнено педагогічні умови формування психо-соціальної компоненти здоров’я в учнів.
На основі аналізу літературних джерел виокремлено такі особливості формування психосоціальної компоненти здоров’я в учнів п’ятих класів: шляхом цільового спілкування з батьками, учнями; проводити більше уроків, або позакласних заходів у яких учні можуть вільно висловити свої думки стосовно питань про збереження здоров’я; створюючи цікаві блоги можна контролювати роботу учнів та привернути увагу іншої молоді; залучити підтримку учнів серед різновікового прошарку молоді у вигляді волонтерської підтримки «допоможи меншому».
Проаналізувавши навчальну та методичну літературу з «Основ здоров’я» для 5-го класу, можна зробити висновок, що даний курс методично забезпечений для проведення класичних уроків. Ми вважаємо, що для кращого формування психосоціального здоров’я учитель повинен приділяти більшу увагу самопочуттю учнів під час уроку. Ми вважаємо, що для підготовки уроку учитель повинен до плану-конспекту уроку додавати програму проведення психофізичних тренувань, які розраховані на 1 - 2 хвилини під час уроку.