Сторінка
13

Розвиток зв'язного мовлення молодших школярів

Коридор, предмет, ведмідь; фанера, адреса, неділя, дорога, місто, парасолька, асфальт, абрикос, верблюд, каструля, спасибі, очерет, черемха, хвилина.

• Коли так кажуть? Вбити двох зайців. Заяча душа. Проїхав зайцем. Зіпсований телефон. Вже червоний телефон.

• Які рослини, тварини, птахи заховалися у реченнях?

Мама бере за руку дитину. Піду, бо вже пізно. Продавці просо важили. Чашки стояли на полиці. Човен пливе проти течії. Володя ковзає - цього року краще.

• Знайди для кожного яблука відповідний листочок на гілці (див. додаток 3).

• Які слова можна записати на пелюстках квітки (див. додаток 4а, б)?

Поясни значення дібраних слів.

Наприклад: мідь – м'який метал жовтуватого або червонуватого кольору.

а) сіль, кінь, мідь, лінь, міль;

б) ремінь, липень, повінь, січень, камінь (корінь)

Як навчати учнів складати діалог

Спілкування – невід'ємна складова людської діяльності, а вміння вести діалог створює позитивні умови для формування особистості та подальшого становлення її в суспільстві.

Через спілкування, діалог людина демонструє свої знання, вміння, досвід, збагачується новою інформацією. Вміло проведений діалог – вияв загальної культури особистості.

Рівень сформованості діалогічного мовлення перевіряється в першому семестрі в 2–4-х класах. Проте роботу над діалогом потрібно починати вже з першого класу і проводити її систематично.

Складання та оцінювання діалогу не потребує багато часу, на уроці достатньо прослуховувати 1–3 діалоги під час розвитку усного мовлення.

Перші уроки з навчання грамоти я присвячую культурі поведінки та спілкування. За допомогою різнопланових малюнків запам'ятовуємо слова ввічливості та форми звертання. Наприклад, демонструючи малюнок кота, я кажу: «Це – наш домашній улюбленець. Скажемо йому: «Привіт!» А тепер покличте котика і привітайтеся з ним. Звертайтеся до нього так, як називаєте котика вдома».

Спробуйте у вигляді гри відтворити найпростіші ситуації, пов'язані з нормами поведінки та спілкування:

– Ти запізнився у клас. Як потрібно зайти і що сказати?

– У тебе зламався олівець. Як ти звернешся по допомогу?

– Ти хочеш гратися м'ячем, але м'яч є лише у товариша. Що ти йому скажеш?

Наступний етап – відтворення діалогів персонажів з відомих учням казок, оповідань, віршів, байок тощо.

Завдання може бути таким.

1. Робота в парах. Інсценувати діалог Івасика-Телесика та його матінки.

2. Обрати варіанти емоційного забарвлення (сум, радість, захоплення, зневага, страх, злість, байдужість, подив) і повторити даний діалог у новому варіанті.

Спочатку я сама пропоную варіанти емоційного забарвлення, потім учні обирають варіанти самостійно.

3. Творча робота.

– Уяви, що ти, як Івасик-Телесик, надумав ловити рибку. До кого б ти звернувся і що б казав? Що б тобі відповіли мама чи тато?

У другому класі роботу над діалогом починаємо з повторення правил спілкування і культури поведінки. Відповіді учнів узагальнюємо і виводимо правила складання діалогу.

1. Коли розмовляєш, вживай слова ввічливості, ввічливі форми звертання.

2. Дотримуйся правил спілкування, не переривай співрозмовника.

3. Коли відповідаєш, обов'язково став запитання.

4. Додержуйся норм літературної мови.

5. Слідкуй за мімікою та жестами.

Наголошую, що третій пункт правила – основний, власне, без нього немає діалогу. Націлюю учнів на те, що впродовж семестру ми вчитимемося складати діалоги, а наприкінці кожен отримає оцінку.

У другому класі учні мають навчитися складати діалог за малюнком. Тому окреслюю коло завдань: навчити учнів оцінювати ситуацію за характером малюнка; визначити дійових осіб діалогу; дотримуватися правил складання діалогу.

На одному з етапів уроку учні отримують картки із сюжетними малюнками для роботи в парах. Пропоную гру «Хто назве більше предметів?». Програє той, хто не може назвати черговий предмет. Наступне завдання полягає в тому, щоб діти визначили або вибрали дійових осіб для діалогу. Далі вони працюють за правилами складання діалогу.

Спочатку, перевіряючи та оцінюючи діалог, я коментую оцінку таким чином: 1-й пункт правила – 2 бали; 2-й пункт правила – 1 бал;

3-й пункт правила – 4 бали; 4-й пункт правила – 4 бали; 5-й пункт правила – 1 бал.

Потім оцінювання в балах записую в дужках біля кожного пункту правила складання діалогу для колективної оцінки та самооцінки цього виду роботи.

У 3–4-х класах у роботі над діалогом коло завдань розширюється:

• навчити учнів розбивати великі теми на дрібніші та конкретніші мікротеми;

• сконцентровувати увагу на цих мікротемах;

• уміти використовувати інформацію з конкретного питання;

• збагачувати словниковий запас.

Наприклад, на уроці йшлося про тварин. Логічно запропонувати кільком парам учнів скласти діалог за темою «Тварини». Пропоную колективну роботу, застосовуючи інтерактивний прийом гронування.

Записую посередині дошки слово «Тварини». Пропоную учням конкретизувати дану тему, тобто розбити її на більш вузькі мікротеми. Усі пропозиції записую на дошці.

Тварини

Дикі Свійські Риби Птахи Комахи

Далі визначаємо, з якою мікротемою працюватимемо на даному уроці. Це – риби. Знову застосовуємо гронування.

Риби

Риби

Акваріумні хижаки риби місцевих водоймищ

Потім пари учнів за власним бажанням обирають уточнену тему для складання діалогу, застосовуючи набуті знання.

Прослухавши та оцінивши створені на уроці діалоги, даю домашнє завдання творчого характеру: «Доповнити даний діалог словами будь-якої частини мови, які зробили б цей діалог більш насиченим, емоційним, красивим. Обов'язково назвати джерело поповнення словника».

На наступному уроці діти знову відтворюють діалог, але в досконалішому словесному варіанті. Звертаємо особливу увагу на красу і виразність слів, дізнаємося, звідки учень довідався про це слово (зі словника, з літературного твору, від дорослих). Записуємо дане слово до словничків, складаємо різні словосполучення, речення, записуємо асоціації. Щоб запам'ятати ці слова та ввести їх в активний словник, учні отримують диференційоване домашнє завдання.

1. Дібрати синоніми або антоніми до даного слова.

2. Написати якнайбільше речень різної тематики, використовуючи дане слово.

3. Написати твір-мініатюру про почуття та асоціації, пов'язані з даним словом.

Взагалі вся робота над створенням діалогу умовно поділяється на три етапи:

1) підготовчий (переважають колективні форми роботи);

2) основний (переважно робота в парах);

3) творчий (пошукова самостійна та групова робота).

Систематичність та наполегливість у роботі над діалогом створює умови для формування та самовираження учнів як особистостей.

Групова робота в компетентнісному навчанні мови

Сучасні підходи до шкільного навчання передбачають формування в учнів не тільки знань та вмінь з конкретного предмета, а й ключових (загальнопредметних, надпредметних, універсальних) компетентностей. Це якості людини, які допомагають їй вирішувати повсякденні життєві проблеми, долати труднощі у виборі рішення, брати особисту відповідальність за свій вибір. Називають різну кількість ключових компетентностей, що пов'язано зі складністю та недостатньою розробкою проблеми, до того ж, як зазначає Н.Бібік, «найбільші труднощі полягають у пошуку єдиної теоретичної основи для їх виділення».