Сторінка
9
Перш ніж приступити до експерименту, дослідник глибоко вивчає ту область знань, яка недостатньо досліджена в педагогіці. Приступаючи до експерименту, дослідник ретельно продумує його мету, завдання, визначає об'єкт і предмет дослідження, прогнозує передбачувані пізнавальні результати тощо. І лише після цього він приступає до планування етапів самого експерименту: намічає характер тих перетворень, які необхідно ввести в практику; продумує свою роль, своє місце у проведеному експерименті; бере до уваги безліч впливають на ефективність педагогічного процесу причин; планує засобу обліку тих фактів, які він має намір отримати в експерименті, і способи обробки цих фактів. Досліднику дуже важливо вміти відслідковувати процес експериментальної роботи. Це може бути: проведення констатуючих (вихідних), уточнюючих, що перетворюють зрізів; фіксація поточних результатів у ході здійснення гіпотези, проведення підсумкових зрізів; аналіз позитивних, а також негативних результатів, аналіз непередбачених і побічних результатів експерименту.
Педагогічне дослідження проводилось у спеціалізованому загальноосвітньому закладі №2 м. Каховки Херсонської області на базі одинадцятих класів під час проходження державної педагогічної практики. На час проведення дослідження, згідно діючої програми, закінчили тему «Популяція. Екосистема» та приступили до вивчення нової теми – «Біосфера». Саме на основі цієї теми і був проведений педагогічний експеримент. Його втілення відбулося на основі проведення двох уроків з таких тем: «Біосфера. Межі життя», «Колообіг речовин в природі» (Додаток Б, В).
Педагогічні експерименти бувають різними. Проте найчастіше виділені види експерименту застосовуються комплексно, становлять цілісну взаємозв'язану, послідовну парадигму педагогічного дослідження, що чітко спостерігалось при проведенні нашого експерименту.
В залежності від мети, яку переслідує експеримент, розрізняють:
v констатувальний, при якому вивчаються питання педагогічної теорії і практики, реально існуючі в житті. Цей експеримент проводиться на початку дослідження з метою виявлення як позитивних, так і негативних сторін досліджуваної проблеми. В нашому випадку, метою цього етапу дослідження було виявлення попереднього рівня знань в обох класах: експериментальному та контрольному. Він проводився у вигляді різнорівневих завдань, розроблених на основі виділених критеріїв (див. нижче).
v творчо-перетворюючий або формувальний, в процесі якого конструюються нові педагогічні технології (наприклад, вводяться новий зміст, форми, методи навчання та виховання, впроваджуються інноваційні програми, навчальні плани і т.д.). Якщо результати виявляються ефективними, а гіпотеза підтверджується, то отримані дані піддаються подальшому науково-теоретичному аналізу і робляться необхідні висновки. Цей етап включає в себе безпосереднє проведення експерименту. Практичне втілення гіпотези відбувалося протягом двох уроків, відповідно умовам експерименту. В контрольному класі ці уроки проводились у звичайній формі, без використання додаткових засобів, методів, прийомів тощо. Проводження ж уроків з тих же тем в експериментальному класі було побудовано відповідно вимог гіпотези та можливостей матеріально-технічної бази школи. Для проводження уроків були використані усі доступні посібники, додатковий ілюстративний і роздатковий матеріал, мультимедійні презентації, кінофільм тощо. В продовж цього етапу здійснювався поточний контроль знань учнів у вигляді самостійних робіт.
v контрольний - це завершальний етап дослідження певної проблеми; метою його є перевірка отриманих висновків і розробленої методики в педагогічній практиці; якщо контрольний експеримент підтверджує зроблені висновки, дослідник узагальнює отримані результати, які й стають теоретичним і методичним надбанням педагогіки. Контрольний етап експерименту мав вигляд контрольної роботи, результати якої надали необхідний матеріал для висновків про успішність проведеного дослідження.
Для цього на основі діючої програми з біології ми виокремили 4 рівня засвоєння знань та досягнень учнів в навчальному процесі:
ознайомлювальний рівень — 1, 2, 3 бали;
відтворювальний — 4, 5, 6 балів;
перетворювальний — 7,8,9 балів;
творчий – 10, 11, 12 балів.
На кожному з цих рівнів досягнення засвоєння матеріалу має саме ті ознаки, які характерні тільки для даного рівня. На цій основі виокремленні певні критерії, за якими можна визначити рівень засвоюваності знань кожного учня.
Ознайомлювальний (початковий) рівень (1, 2, 3 бали)
При повторному сприйманні матеріалу учень відповідає "так".
Відтворює інформацію на основі зовнішньої підказки. Може навести свій власний приклад, але потребує допомоги вчителя. Виявляє намагання класифікувати на основі зовнішніх ознак. Відтворює інформацію на основі зовнішньої підказки і наводить власний приклад, здійснює класифікацію на основі зовнішніх ознак, уміє порівнювати на основі зовнішніх ознак.
Відтворювальний (середній) рівень (4, 5, 6 балів)
Самостійно відтворює знання та застосовує їх у типовій ситуації, але при цьому потребує допомоги учителя. Установлює зв'язки нового поняття із засвоєним раніше, порівнює одне з іншим, асоціює нову інформацію. Робить висновок, але за допомогою учителя.
Самостійно відтворює інформацію та застосовує її у типовій ситуації, але при цьому виявляє невпевненість у своїх діях. На основі фактів робить висновки, намагається зробити звіт про виконані дії.
Самостійно відтворює інформацію та застосовує її у типовій ситуації, на основі фактів робить висновки, складає план прочитаного, виділяє головне в ньому, дає звіт про виконані дії.
Перетворювальний (достатній) рівень (7, 8, 9 балів)
Самостійно відтворює знання з елементами перетворення. Застосовує їх у видозміненій, але близькій до типової ситуації, однак потребує допомоги учителя. Уміє встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, здійснює перенесення дій.
Самостійно відтворює знання з елементами їх перетворення. Застосовує їх у видозміненій, але близькій до типової ситуації, однак виявляє при цьому деяку невпевненість. Розуміє структуру цих знань, зв'язки між їхніми елементами. Відтворює процес здобування знань, але без допомоги ззовні не справляється.
Здійснює самостійне реконструктивне відтворення, тобто самостійно відтворює знання з елементами їхнього перетворення. Застосовує їх у видозміненій, але близькій до типової ситуації. Уміє аналізувати і пояснювати не тільки результат, а й процес одержання цього результату. Розуміє структуру процесу здобування знань, його організацію, послідовність етапів, зв'язки між ними. Знання характеризуються системністю.
Творчий (високий) рівень (10,11,12 балів)
Відтворює матеріал з елементами перетворення, кодування. Планує і здійснює пізнавальний пошук, бачить проблемну ситуацію, на її основі виділяє проблему, розробляє гіпотезу, але потребує допомоги вчителя. Може переформулювати вихідний матеріал. Розробляє свої власні способи дії.
Намагається отримати об'єктивно нові знання, але при цьому потребує певної допомоги. Планує і здійснює пізнавальний пошук, бачить проблемну ситуацію, на її основі виділяє проблему, розробляє гіпотези. Дає власну оцінку. Розробляє свій власний шлях (спосіб, метод) розв'язання проблеми, ситуації. Може спланувати свою діяльність, бачить проблему.