Сторінка
3

Розміщення продуктивних сил Південного економічного району

У районі більше половини республіканських запасів флюсових вап­няків. Основні родовища їх - Балаклавське й Старокримське. Запаси їх становлять сотні мільйонів тонн. Крім того, флюсові вапняки виявлено в Нижньому Придніпров'ї. Щороку в районі видобувають близько 6 млн т флюсів, які відправляють на металургійні заводи Донбасу та Придніпро­в'я. Висока механічна міцність вапняків Балаклавської групи дає змогу використовувати їх в якості будівельного та облицювального матеріалу, заповнювача бетону для покриття доріг та інших цілей.

Південний район добре забезпечений сировиною для бу­дівельної індустрії-вапняками, глинами, кварцовими пісками, гранітами, мармуром, мергелем, каоліном, вулканічними туфами. Тут міститься 84% запасів вапняку, 100% - діориту, 94% - мармуру від загальних по країні. Будівельні матеріали поширені скрізь, але особливо багаті на них АР Крим та Одеська область.

Серед природних ресурсів багато озер і лиманів, води яких містять солі натрію, хлору, брому, особливо Сиваша, ресурси якого практично невичерпні. Солі озер і лиманів є цінною сировиною для хімічної промис­ловості.

На території району виділяється Причорноморсько-Кримська наф­тогазоносна область, у якій відкрито й експлуатуються 17 газових родовищ із загальними запасами газу 14,3 млрд м3. Найбільші з них Голицинське, Джанкойське, Глібівське, Оленівське, Задорненське, Стрілківське. На дні Чорного моря, особливо біля о. Зміїного (Одеська область), геологи ви­явили ряд перспективних газових І нафтових родовищ (підземних і водночас підводних структур). Іншими видами палива район забезпечений недоста­тньою мірою. Прояви покладів кам'яного вугілля виявлено в Бахчисарайському районі АР Крим, бурого вугілля - в Єланецькому райо­ні Миколаївської області, Белградському районі Одеської та біля Рені. Однак промислового значення вони не мають. В якості місцевого палива використовують торф, поклади якого є в Голопристанському й Цюрупинському районах Херсонської області, Вознесенському та Ново-одеському районах Миколаївської області.

Велике значення мають лікувальні грязі, ропа та джерела мінераль­них вод. Кращі лікувальні грязі в Куяльницькому та Хаджибейському лиманах Одеської області і Сакському озері АР Крим. Лише в Криму налі­чується понад 100 різних за складом і дією на людський організм мінеральних джерел. Джерела мінвод є в інших областях, зокрема поблизу Одеси та Херсону.

3. Населення, трудові ресурси району

і проблеми їх ефективного використан­ня

Середня густота населення в районі становить 64,5 осіб/км2 (по Україні - 83 особи/км2). З ряду причин (історичне минуле, неоднаковий ступінь господарського освоєння території, різноманітність природних умов) для району характерні великі територіальні відмінності в розміщенні й густоті населення. Найбільша густота населення в АР Крим (83 особи/км2) та Оде­ській області (77 осіб/км2), найменша - в Херсонській (44 особи/км2). Сільського населення менше в степовій частині материкової України (до 20 осіб/км2). У містах економічного району проживає 4,7 млн чол. (64%). Найвища частка міського населення в Миколаївській області (66,1%), найменша - в Херсонській (61,5%). Найбільші центри району - Одеса (1020 тис. чол.), Миколаїв (512 тис.чол.), Севастополь (351 тис.чол.), Херсон (356 тис.чол.), Сімферополь (339 тис.чол.), Керч (164 тис. чол.). Поступо­во міста втрачають населення внаслідок зниження рівня природного приросту та збільшення кількості мігрантів.

Коефіцієнт народжуваності в регіоні коливається від 8,0%о в АР Крим (в Сімферополі мінус 6,9 %о) до 9,8 %о у Херсонській області (при середньому по Україні 9,1%о). Коефіцієнт смертності тут один з найниж­чих в Україні- 13,7%о(присередньореспубліканському 15,2%о). Природний приріст скрізь від'ємний і становить від мінус 5,0%о у Херсонській області до мінус 6,1%о в Одеській. Дитяча смертність висока в Одеській області та АР Крим (відповідно 16,7 і 15,7%о) і трохи нижча в Херсонській та Мико­лаївській областях (15 і 14,2%о).

У районі один з найвищих показників працездатного населення -57,2% (по Україні 55,9%).

Частка дітей у районі більша, ніж у середньому по Україні, на 1%, найменше людей пенсійного віку (20,4%). Чоловіків набагато менше, ніж жінок (880 на 1000 жінок), - цей показник найнижчий серед економічних районів України

У галузях суспільного виробництва зайнято 3 млн 312 тис. осіб, з них 25,6% - у промисловості, 33,2% - в сільському господарстві, 28% - у невиробничій сфері. З розвитком індивідуальної та кооперативної форм трудової діяльності, впровадженням нових форм господарювання, орга­нізації праці, особливо оренди, пов'язане виникнення нових проблем у сфері зайнятості, зокрема збільшенням частки безробітних. Проте рівень безро­біття в районі нижчий, ніж в інших районах України (10,6% при республіканському 11,3%, а в Одеській області - 7,9%). Безробітних жі­нок вдвічі більше, ніж чоловіків.

За етнічно-національною ознакою населення виділяються два регі­они1 західний (Одеська область) - багатонаціональний та південний (Миколаївська і Херсонська області, АР Крим) - малонаціональний В Оде­ській області проживає 1433 тис. українців (54,6% від усього населення), 719 тис. росіян (27,4%), майже 430 тис. представників інших національно­стей (18%): болгар - Іббтис. (6,3%), молдаван - 144 тис. ^5,5%), євреїв -69 тис. (2,6%), гагаузів -27 тис. (1%), білорусів -21 тис. (0,8%). У східній та південно-східній частинах регіону частка українців і росіян (у Криму росі­ян і українців) дуже висока - 93 - 96%, а представників інших національностей - мінімальна. Українці найчисленніші в Миколаївській (1004 тис., або 75,6%) і Херсонській (937 тис., або 75,8%) областях, росіяни - в Криму (1629 тис., 67,0%). Багато росіян також на Миколаївщині (256 тис., 19,4%) і Херсонщині (249 тис., 20,2%), тут вони на другому місці за чисельністю після українців. У Криму українців 662 тис. (26,5%). Значно зросла чисельність кримських татар, що переїхали з різних місць СНД на постійне місце проживання в АР Крим (до 330 тис.). На Миколаївщині мешкає багато молдаван (17 тис., 1,3%), білорусів (50 тис., 2,1%), кримсь­ких татар (38 тис., 1,6%), євреїв (18 тис., 0,7%), татар (11 тис., 0,4%), караїмів (1 тис.), на Херсонщині - білорусів (13 тис., 1,0%), євреїв (7 тис., 0,8%), кримських татар (6 тис., 0,5%).