Сторінка
1

Динаміка, проблеми та перспективи розвитку продуктивних сил Придніпровського економічного району

Площа – 59,1 тис. км2

Населення – 5929,8 тис. чол.

Склад – Дніпропетровська і Запорізька області.

Придніпров’я займає друге місце в країні (після Донбасу) за обсягом виробництва промислової продукції і є одним із найбільших індустріальних районів України. Водночас високого рівня розвитку тут досягло сільське господарство, яке чималу частку своєї продукції продає іншим районам.

Провідною галуззю індустріального виробництва Придніпров­ського району є машинобудування і металообробка (45 % проми­слово-виробничого персоналу і 28 % товарної продукції). Відповідні показники для Запорізької області становлять 60 і 40 %. Чорна ме­талургія — на другому місці у його промисловому виробництві: 25 % за чисельністю промислово-виробничого персоналу (Дніпропе­тровська обл. — 32 %) і 38,5 % за вартістю товарної продукції всієї промисловості (Дніпропетровська обл. — 45,5 %). У районі концен­трується більше ніж половина всього загальноукраїнського випу­ску продукції галузі і приблизно стільки зайнятих робітників. Далі йде легка (7 %), харчова (5 %), хімічна і нафтохімічна (4 %) проми­словість.

Придніпров'я відіграє важливу роль у сільськогосподарському ви­робництві України: концентруючи майже 7 % населення України, ра­йон виробляє 10 % валової продукції сільського господарства країни.

Придніпровський економічний район розташований у південно-східній частині України. Межує на півночі з Північне-Східним, на сході — з Донецьким, на півдні — з Причорноморським, на заході — з Центральноукраїнським економічними районами. Пів­день Запорізької області омивається водами Азовського моря.

Вигідне географічне положення, значні поклади корисних копа­лин, розташування у степовій фізико-географічній зоні, сприят­ливі грунтово-кліматичні умови, густа транспортна мережа, при­морське положення сприяють розвитку господарського комплексу району.

Природні умови і ресурси. Основна частина території району розташована на Придніпровській низовині. Поверхня Дніпропе­тровської області — хвиляста рівнина 100—200 м заввишки, дуже розчленована глибокими долинами річок, балками і ярами, Запо­різької — слаборозчленована рівнина із західним схилом до доли­ни Дніпра та Азовського моря. Вздовж узбережжя простягаються довгі, вузькі піщані коси, намиті морем. Щодо геоструктури, то те­риторія району знаходиться у межах двох регіонів: Українського щита і Причорноморської западини.

Клімат помірно-континентальний з жарким посушливим літом та малосніжною зимою. В Дніпропетровській області часто бува­ють відлиги. Середня температура січня від -6 °С на півночі до - 4 °С на півдні, липня — відповідно 22 °С і 23 °С. Період з темпе­ратурою 10 °С становить 174 дні. Опадів у середньому 430 мм, переважна їх більшість випадає у весняно-літній період.

У Запорізькій області серед зональних типів ґрунтів переважа­ють чорноземи (75 % площі області): на півночі — чорноземи зви­чайні, на півдні — південні та південні солонцюваті, майже повні­стю розорані. На півдні та у південно-західній частині області — темно-каштанові й каштанові ґрунти (10 % площі області), пере­важно солонцюваті. У заплавах річок, на берегах лиманів та піща­них косах поширені солончакові ґрунти.

У Дніпропетровській області переважають звичайні та південні чорноземи (48 % площі області). Є також лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, дернові, піщані та інші ґрунти. Вздовж лісового бере­га Дніпра та в басейні р. Вовча — задерновані і розбиті піски. Еродованість земель 41,2 % (3—5 % у басейні річки Базавлук, 70— 80 % на Дніпровське-Сурському межиріччі). Дніпропетровська об­ласть розташована у межах Причорноморської (Понтичної) степо­вої геоботанічної провінції.

Придніпров'я має великі родовища корисних копалин. У надрах Дніпропетровської області є величезні запаси залізної і марганцевої руд, кам'яного та бурого вугілля, нафти, природного газу, рідкісних і кольорових металів, різноманітних будівельних матеріалів.

Потужним пластом уздовж річки Інгулець понад 100 км заляга­ють залізні руди Криворізького басейну, їх запаси становлять по­над 12 млрд т. Крім Криворізького, в області є й інші перспективні родовища руд, такі як Оріхово-Павлоградська та Чортоницька маг­нітні аномалії, Жовтянське родовище у П'ятихатському районі. Є родовища титану, рутило-ільменітових руд, цирконію, нікелю, кобальту. На їх основі працює Верхньодніпровський гірничопро­мисловий комбінат.

Надра області містять майже 8,6 млрд т кам'яного вугілля, яке залягає в родовищах Західного Донбасу. Поклади бурого вугілля виявлені в П'ятихатському, Верхньодніпровському, Криворізькому і Синельниківському районах, нафта та природний газ — у Цари-чанському і Новомосковському.

У Широківському районі знайдено боксити. Є в області каоліни (Просянське родовище), вогнетривкі глини, вапняки (Криворіжжя) і поклади граніту — Бородаївське, Нікопольське, Кудангівське родовища.

Запорізька область також багата на поклади рудних корисних копалин, зокрема руд заліза (Білозерський залізорудний район) і марганцю (Великотокмацький марганцеворудний район). Промислове значення мають будівельні матеріали (граніти, каоліни, гли­ни, вапняки тощо). З паливно-енергетичних ресурсів є буре вугіл­ля, природний газ, а також мінеральні води і лікувальні грязі.

Грунтові й агрокліматичні умови сприяють розвитку сільського господарства, а багаті родовища корисних копалин, гідрографічна мережа — розвитку різноманітних галузей промисловості.

Населення Придніпров'я в основному — українці. Національна структура населення району формувалася історично: тут у радян­ський час дуже швидко зростала кількість російського населення, особливо з 30-х років; цей процес триває й досі. Та, незважаючи на це, повсюдно переважають українці. В Дніпропетровській області вони становлять 2770 тис. чол. (73,4 % усього населення), Запорізь­кій — 1308 тис. чол. (63,1 %).

За чисельністю росіяни займають тут друге місце — в Дніпропет­ровській області їх 936 тис. (24,2 %), Запорізькій — 664 тис. (32 %). Росіяни переважно оселялися в містах. Живуть також євреї (в Дні­пропетровській обл. — 50 тис., 1,3 %), Запорізькій — 14 тис., 0,7 %), білоруси (в Дніпропетровській обл. — 49 тис., 1,3 %; Запорізькій — 18 тис., 0,9 %); болгари (в Запорізькій — 35 тис. чол., 1,7 %).

Пересічна густота населення — 120 чол./км2. Найгустіше засе­лені райони вздовж Дніпра і Криворізького басейну. Міське насе­лення в Дніпропетровській області становить 84 %, Запорізькій — 76 %. Густота населення 122,8 чол./км2 у Дніпропетровській об­ласті, а в Запорізькій — лише 77,5 чол./км2.

У Запорізькій області переважає локальна система розселення. Зростання міст і розвиток у них промислового виробництва при­звели до швидкого відпливу трудових ресурсів з сільської місце­вості, а також зумовили інтенсивні внутрішньообласні міграції. У промисловості зайнято 31,7 % працездатного населення, зростає частка зайнятих у невиробничій сфері.