Сторінка
5

Валовий внутрішній продукт та інші основні макроекономічні показники

По-друге, до ВВП не внесена вартість неринкових операцій (робота домо­господарки; робота тесляра, який займається ремонтом власного будинку; праця вченого, який пише безкоштовно наукову статтю; безоплатна праця добровольців). Всі ці види діяльності є доцільними з точки зору економіки, проте, у відповідності із загальноприйнятою методологією, не враховуються при розрахунку ВВП.

По-третє, у ВВП, на жаль, не відображається вартісна оцінка дозвілля (збільшення вільного часу, яким люди розпоряджаються) і не відобража­ється повною мірою покращення (або ж погіршення) якості товарів, а це, безумовно, є одним із мірил економічного добробуту.

Далі, незважаючи на те, що в переглянутому варіанті СНР 1993 року економічне виробництво охоплює також і тіньову економіку, з практичної точки зору поки що дуже важко ввести в розрахунки ВВП обсяг продукції, створений тіньовим сектором. Це призводить до заниження офіційного рівня ВВП.

Наша мета — максимально "покращити" показник ВВП, з тим щоб він міг бути дійсно адекватною характеристикою економічного добробуту. Тому із офіційного обсягу ВВП потрібно: /

• відрахувати вартість впливу на економіку негативних факторів;

• додати вартісну оцінку неринкових операцій;

• додати обсяг продукції, створений тіньовим сектором економіки;

• додати вартісну оцінку дозвілля та покращення якості товарів.

Ці перетворення дають показник чистого економічного добробуту {ЧЕД). Його вивели в 1972 році професори Вільям Нордгауз і Джеймс Тобін з Єльського університету.

ЧЕД не підраховується на підставі тієї методики і тієї інформації, що наявна в нашому розпорядженні. Він головним чином нагадує про те, що показник ВВП не є досконалим мірилом економічного добробуту. Проте, як би там не було, але це найкращий макроекономічний показник, який ми маємо на сьогодні і яким користується весь світ.

ЛІТЕРАТУРА

1. Долай Э. Дж., ЛипдсейД. Е. Макроэкономика. — СПб.: СПб-Оркестр: Литера Плюс, 1994. — Гл. 3.

2. Дорпбуш Р., Фішер С. Макроекономіка. — К.: Основи, 1996. — Част. I. - Розд. 1, 2.

3. Иванов Ю. Я., Карасева Л. А., Казаринова С.Е. и др. Система национальных счетов - инст­румент макроэкономического анализа: Уч. пособие / Под ред. Иванова Ю. Н. — М.: Финстат-информ, 1996.

4. Мэпкыо Н.Грэгори. Макроэкономика. — М.: Изд-во МГУ, 1994. — Гл. 2. (Пер. с англ.)

5. Сакс Д., Ларреп Ф. Макроэкономика. Глобальный подход. — М.: Дело, 1996. — Гл. 2. (Пер. с англ.)

6. Семюелсоп П., Нордгауз В. Макроекономіка. — К.: Основи, 1995. — Розд. 6.