Сторінка
1

Захист внутрішнього ринку як основа стратегії довгострокового інноваційного розвитку ринку машинобудівної продукції

Перехідний етап української економіки повинен досягти стратегічної мети ство­­рення ринкової соціально-орієнтованої економіки, де “внутрішній ринок є чин­­ником довгострокового економічного зростання” [1]. Тому розвиток внут­ріш­нь­ого ринку вимагає виваженої державної промислової політики, яка враховує прі­оритети розвитку окремих “критеріальних ринків” [1] та секторів економіки. На цьому етапі розвиток ринку машинобудівної продукції є визначальним, адже ма­ш­инобудування забезпечує в першу чергу реалізацію ресурсо- і енер­го­збе­рі­га­ю­чих технологій у галузях реального сектору економіки, забезпечує технологічне пе­ре­осна­щення і автоматизацію промислових підприємств.

Виробники машинобудівної продукції за останні десять років стикнулися з ря­дом проблем, зокрема: розрив господарських зв’язків, зменшення серійності ви­роб­ництва, зниження платоспроможності споживачів, стрімко змінююча кон’юн­к­ту­ра ринку високотехнологічних товарів і технологій, економічна інтервенція за­ру­­біж­них компаній, відсутність дієвих механізмів захисту вітчизняного ринку то­щ­о.

Тенденція зростання загальних обсягів виробництва в машинобудуванні ви­ник­ла лише у 2000–2001 рр. (відповідно 16,8 % і 18,8 %) і зберігалася в першому та другому кварталах 2002 р. (відповідно 8,7 % і 3,4 %). Такий позитивний ре­зуль­тат, безперечно, має системне походження. Він є наслідком комбінованої взаємодії ря­ду внутрішніх і зовнішніх факторів, які задіяли наявні ресурси зростання. По­зи­ти­вні зміни перш за все пов’язані:

– з сприятливою світовою економічною кон’юнктурою і зростанням дохо­дів в експортоорієнтованих галузях (в основному у чорній металургії та хімічній про­мисловості), які в свою чергу спричинили зростання внутрішнього плато­спро­мож­ного попиту на промислову продукцію, утому числі і продукцію маш­ино­бу­ду­вання;

– з тим, що підприємства, орієнтовані на внутрішній ринок завдяки підви­ще­н­ню внутрішнього платоспроможного попиту з боку базових галузей збіль­ши­ли загальні обсяги виробництва та реалізації продукції, що призвело до за­га­ль­но­го пожвавлення та розширення внутрішнього ринку.

Системні зміни задіяли ресурси та резерви зростання, які дозволили збіль­ши­ти обсяги виробництва та реалізації продукції машинобудування, що в свою че­р­гу призвело до зростання прибутків, які направлялись на розширення внут­ріш­нь­о­го попиту, більш повного задіяння наявних потужностей – потужний за своїми мож­ливостями науково-технічний та виробничий потенціал машинобудування у стру­ктурі продукції промисловості склав у 2001 р. 12,2 %; зростання грошових роз­рахунків та зменшення обсягів реалізації продукції на бартерних умовах (у 2000 р. на 13,0 %), як наслідок, у галузі збільшилася оборотність дебіторської (у 2001 р. у 21,5 раза порівняно з 1998 р.)*, кредиторської заборгованості (в 2001 р. у 31,8 раза порівняно з 1998 р.)* та оборотності матеріальних оборотних коштів (з 1,26 у 1998 р. до 2,11 у 2001 р.)*; покращання ділової активності підприємств – за ра­хунок збільшення виручки від реалізації, підвищилась загальна оборотність ка­пі­талу машинобудівної галузі (з 0,25 у 1998 р. до 0,5 у 2001 р.)*.

Суттєву роль у зростанні обсягів виробництва в машинобудуванні відіграли змі­ни в законодавстві щодо реструктуризації заборгованості та оподаткування: у трак­торному та сільськогосподарському машинобудуванні – “Про списання та ре­стру­ктуризацію податкової заборгованості платників податків – підприємств тра­к­то­­ро­будування та комбайнобудування”; в автомобільній промисловості – “Про сти­мулювання виробництва автомобілів в Україні”; в суднобудівній про­ми­с­ло­во­с­ті – “Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Украї­ни”; космічної галузі – “Про державну підтримку космічної діяльності” та ін. Про­те в структурі загальному ВВП країни внесок виробництва машин та устаткування не достатній – у 2000 р. 5,3 %.

Зміни у внутрішньому попиті та його структурі. Зростання попиту та від­по­відно пропозиції (випуску) продукції в машинобудуванні у 2001 р. Спосте­рі­га­ло­сь за усіма видами економічної діяльності. Проте в I півріччі 2002 р. Ско­ро­ти­ли­ся обсяги валового випуску у виробництві машин та устаткування на 4,8 % (крім ви­роб­ництва механічного устаткування та виробництва машин для металургії), що по­в’я­з­ано зі зменшенням внутрішнього попиту на продукцію.

Найбільшими споживачами продукції у 1999–2000 рр.** були чорна ме­та­лур­гія (14,5 %), сільське господарство (11,1 %), вугільна промисловість (6,0 %), елек­тро­­енергетика (5,5 %) та власне споживання галуззю (28,5 %).

У зв’язку із зростанням обсягів виробництва в базових галузях промис­ло­вос­ті впродовж 2000–2001 рр. підприємства частину коштів направляли на оновлення та придбання засобів виробництва, такі витрати ініціювали зростання інвести­цій­но­го попиту галузі. Таку 2001 р. введено в дії основних фондів у промисловості 40,0 % від загального обсягу, транспорті та зв’язку – 23,5 % від загального обсягу вве­дених основних фондів, при цьому інвестиції в основний капітал у промисло­вість складають 13 651 млн. грн. (або 41,9 % від загального обсягу інвестицій), у тран­спорт і зв’язок 7453 млн. грн. (або 22,9 % від загального обсягу інвестицій). Не­обхідно зазначити, що масштаби інвестиційного попиту у 2000–2001 рр. зросли зав­дяки таким факторам, як:

– зростання прибутків промислових підприємств (у 2001 р. чистий при­бу­ток промисловості збільшився у 2,5 раза порівняно з 2000 р.)***;

– зниження облікової ставки Національного банку України (з 30,6 % річних у 2000 р. до 8 % річних у 2002 р. та ставок з кредитів у комерційних банків (з 40,3 % річних у 2000 р. до 23,5 % у 2002 р. у національній валюті, та з 17, 0 % річ­них у 2000 р. до 11,9 % річних у 2002 р. – в іноземній)****;