Сторінка
3

Методолігія обліку фінансування бюджетних установ(поточні та казначейські рахунки) (За матеріалами КЕПКУ)

У сучасних економічних умовах та в умовах обмеженості фінан­сових можливостей загального фонду бюджету розширюється коло завдань, які постають перед бухгалтерським обліком. Ці завдання, які необхідно вирішити за короткий час, характеризують новий етап розвитку бюджетного бухгалтерського обліку. При цьому необхідно враховувати, що проблеми ведення бухгалтерського обліку в бюд­жетних установах неоднорідні, оскільки зумовлюються окремим ви­дом діяльності. Галузева специфіка має бути відображена в органі­зації та веденні бухгалтерського обліку.

Діяльність бюджетних установ щодо виконання кошторису спря­мована на мобілізацію всіх запланованих доходів та здійснення пе­редбачених видатків точно і в певні строки.

Для забезпечення повного і своєчасного надходження бюджетних коштів і використання їх відповідно до цільових призначень необхідна правильна організація бухгалтерського обліку виконання кошторису з дотриманням усіх принципів та вимог чинного законодавства.

Метою написання курсової роботи є дослідження нормативно-теоретичних процесів ведення обліку фінансування бюджетних установ.

1.Особливості організації бухгалтерського обліку

в бюджетних установах.

Облік асигнування бюджетних установ

Принципи і порядок бюджетного асигнування

Бюджетні установи здійснюють свою діяльність за рахунок коштів відповідного бюджету. Асигнування - це повноваження, яке надано розпорядникові бюджетних коштів на взяття зобов'язань та ви­трачання бюджетних коштів на конкретну мету в процесі вико­нання кошторису установи, наданого відповідно до бюджетного призначення. Асигнування на проведення видатків бюджетні устано­ви одержують із певного бюджету залежно від відомчої підпоряд­кованості, територіального розташування, функції, яку виконує дана установа, та доцільності внесення видатків у відповідний бюджет.

Асигнування бюджетних установ грунтується на певних принципах:

1. Асигнування здійснюється відповідно до затвердженого належним чином кошторису та має плановий характер.

2. Асигнування виділяються в міру виконання установою плану з ура­хуванням раніш отриманих коштів.

3. Видатки проводяться в межах, затверджених кошторисом не до­зволяється проводити видатки, не передбачені кошторисом

4. Видатки згідно з кошторисом повинні бути обгрунтованими за ви­дами і напрямками бюджетних асигнувань.

5. Бюджетні асигнування мають цільовий характер, що забезпечується за допомогою єдиної бюджетної класифікації.

6. Сувора економія у витрачанні бюджетних коштів.

Бюджетні установи, що утримуються за рахунок коштів Дер­жавного бюджету, отримують асигнування через бюджетні рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства відповідно до наказу Державного казначейства України «Про порядок відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства» від 02.12.2002 р. № 221. Для обліку операцій з виконання загального фонду кошторисів розпорядникам коштів бюджетів за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків відкриваються реєстраційні рахунки.

Для зарахування коштів без зазначення кодів функціональної кла­сифікації видатків, які підлягають подальшому перерахуванню на осо­бові та реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства Ук­раїни (далі - ДКУ), розпорядникам бюджетних коштів (крім розпо­рядників третього ступеня) відкриваються зведені особові рахунки. Для зарахування коштів, які підлягають подальшому розподілу та перерахуванню конкретному розпорядникові бюджетних коштів (одержувачеві), в органах ДКУ розпорядникам бюджетних коштів (крім розпорядників третього ступеня) відкриваються особові рахунки.

Асигнування бюджетних установ здійснюється відповідно до на­казу ДКУ «Про затвердження Порядку касового виконання держав­ного бюджету за видатками» № 3 від 22.01.2001 р.

Головні розпорядники бюджетних коштів, згідно із встановленим порядком, до початку бюджетного року визначають мережу розпо­рядників коштів нижчого рівня на відповідній території (на рівні об­ласті). Розпорядники коштів третього ступеня та одержувачі вклю­чаються до мережі головних розпорядників, якщо вони отримують кошти безпосередньо від них.

Одержувачі коштів бюджету - це підприємства, що не мають ста­тусу бюджетних і отримують кошти безпосередньо від розпорядників коштів бюджету.

За 15 днів до початку бюджетного року головні розпорядники подають ДКУ підготовлений список мережі установ та організацій, які отримують кошти з державного бюджету за рік. Узагальнену інфор­мацію ДКУ доводить до управлінь ДКУ в АРК, областях, містах Києві

та Севастополі.

Розпорядники бюджетних коштів другого ступеня подають управ­лінням ДКУ дані про мережу розпорядників бюджетних коштів тре­тього ступеня та одержувачів по територіях. Управління ДКУ звіря­ють отримані дані з інформацією від ДКУ, узагальнюють її, групують за територіями (район, місто) та доводять до відповідних відділень ДКУ мережу установ та організацій, які отримують кошти з держав­ного бюджету за рік.