Сторінка
2

Методолігія обліку фінансування бюджетних установ(поточні та казначейські рахунки) (За матеріалами КЕПКУ)

Усі господарські операції в бюджетних установах відображаються в єдиних грошових одиницях. Мета застосування цього принципу бух­галтерського обліку - узагальнення, групування та зіставлення пла­нових даних за кошторисом бюджетної установи з відповідними фак­тичними даними діяльності бюджетної установи щодо виконання кош­торису за звітний період.

Бюджетні установи ведуть облікову політику, спрямовану на врахування доходів і видатків у процесі здійснення своєї господарсько-фінансової діяльності. Така політика має свої особливості, що поля­гають перш за все у формі ведення бухгалтерського обліку, яка є меморіально-ордерною. Вона затверджена інструкцією «Про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання». Облікова політика в бюджетних установах передбачає, що джерелами покриття видатків установи є асигнування загаль­ного фонду та надходження коштів спеціального фонду;

- методика обліку видатків має бути відокремлена від обліку ви­датків загального та видатків спеціального фондів;

- нарахування використання основних засобів та інших необорот­них матеріальних і нематеріальних активів - нарахування зносу на первісну вартість - має здійснюватися в останній робочий день грудня;

- результат діяльності бюджетної установи визначається як

результат виконання кошторису один раз на рік наприкінці року.

Бухгалтерський обліку бюджетних установах здійснюється на прин­ципі відповідності, тобто на зіставленні доходів звітного періоду з ви­датками, які були здійснені за рахунок таких доходів. Облік асигнувань та доходів спеціального фонду здійснюється за касовим методом. Ви­датки бюджетної установи - це витрати, що виникають у зв'язку із веденням господарсько-фінансової діяльності , які мають бути ком­пенсовані доходами із відповідних джерел за відповідний період. По доходах і видатках загального фонду основним документом, що рег­ламентує їх надходження і використання у встановлені терміни - по­місячно, є план асигнувань загального фонду. Стосовно коштів спеці­ального фонду бюджетним установам надана більша самостійність у витрачанні. Цей принцип бухгалтерського обліку забезпечує відпо­відність між джерелами доходів та витратами у звітному періоді, що дуже важливо для діяльності бюджетних установ.

Для бюджетного бухгалтерського обліку характерний принцип правомочності. Тобто бюджетні установи можуть проводити госпо­дарсько-фінансову діяльність, яка відповідає їх призначенню, тобто затверджена їх статутними положеннями.

Для проведення діяльності за спеціальним фондом перелік груп власних надходжень та вимоги щодо їх утворення і напрями викори­стання визначає Кабінет Міністрів України, а види послуг, що можуть здійснюватися певними бюджетними установами затверджуються галузевими міністерствами або відомствами.

Усі видатки , доходи бюджетної установи відображаються в бухгалтерському обліку за умови їх достовірної обгрунтованості первинною документацією, визначеною для підтвердження господарський операцій певними нормативними актами. Обачність та обережність повинні запобігати необгрунтованому збільшенню видатків бюджет них установ. У бухгалтерському обліку відображаються тільки реальні доходи, асигнування із загального фонду - на реєстраційні рахунки бюджетних установ - або надходження коштів спеціального фонду на спеціальні реєстраційні рахунки у відділеннях Державного казна­чейства або спеціальні рахунки в установах уповноважених банків.

Періодичність бухгалтерського обліку в бюджетних установах пе­редбачає розподіл діяльності установи щодо виконання кошторису на звітні періоди, які здійснюються для визначення його виконання за певні періоди та результату за рік. Це дає змогу підготувати опера­тивну інформацію для розпорядників бюджетних коштів вищого рівня про використання асигнувань, коштів спеціального фонду згідно з кошторисом та заборгованість щодо фінансування окремих видатків бюджетних установ.

Ведення бухгалтерського обліку, контроль за виконанням кош­торису та складання звітності в бюджетних установах покладено на бухгалтерію. Бухгалтерія бюджетної установи - це окрема само­стійна служба зі своєю структурою. Основними організаційними підроз­ділами в бюджетних установах є бухгалтерії та централізовані бухгал­терії. Великі бюджетні установи мають окремі самостійні бухгалтерії. Найпоширеніша форма організації бухгалтерського обліку в бюджет­них установах - централізовані бухгалтерії. Вони створюються, як правило, при міністерствах, відомствах, їх управліннях, управліннях місцевих державних адміністрацій з метою виконання всіх функцій з обліку та звітності бюджетних установ, які вони обслуговують.

За централізованої форми організації обліку керівники установ, які обслуговуються, володіють правами розпорядників коштів. Вони мають право: укладати договори на постачання товарів, надання послуг, виконання робіт, які повинні обов'язково візуватися головним бухгалтером централізованої бухгалтерії; одержувати підзвітні суми на відрядження, господарські та інші потреби і дозволяти їх видачу своїм працівникам, дозволяти оплату видатків за рахунок асигнувань та надходжень спеціальних коштів, передбачених загальним та спеці­альними фондами кошторису, витрачати відповідно до встановле­них норм матеріали, продукти харчування на потреби бюджетної ус­танови, затверджувати авансові звіти підзвітних осіб, документи про результати інвентаризації, акти на списання зношених і непридатних основних засобів та інших матеріальних цінностей, вирішувати пи­тання, що стосуються фінансово-господарської діяльності бюджет­ної установи.

Централізовані бухгалтерії подають керівникам установ, котрі вони обслуговують, необхідні відомості про виконання кошторисів у строки, встановлені головним бухгалтером централізованої бухгал­терії за погодженням із керівниками таких установ.

Головний бухгалтер централізованої бухгалтерії керує організа­цією бухгалтерського обліку і звітності, контролює виконання кошто­рису установами своєї системи. Він встановлює службові обов'язки для працівників бухгалтерії так, щоб кожен працівник знав їх і відпо­відав за їх виконання. Службові обов'язки в бухгалтерії розподіля­ються за функціональними ознаками, а саме, за кожною групою пра­цівників закріплюється окрема ділянка роботи. В централізованій бухгалтерії можуть бути створені такі групи: фінансова, матеріаль­на, обліку розрахунків із персоналом, розрахункова за зобов'язання­ми, з обліку основних засобів і капітальних вкладень, обліку коштів спеціального фонду. Загалом централізація позитивно вплинула на бухгалтерський облік та звітність бюджетних установ - поліпшився функціональний розподіл між працівниками бухгалтерії, поширили­ся прогресивні форми й методи обліку, скоротилися видатки на утри­мання апарату управління, з'явилася можливість порівнювати та уза­гальнювати результати аналізу виконання кошторисів однотипних установ, використовуючи сучасну обчислювальну техніку та новітні пакети прикладних програм із комплексної автоматизації бухгалтерсь­кого обліку. Централізація бухгалтерського обліку полегшує роботу із зведення періодичної та річної звітності щодо виконання кошторисів та контрольно-ревізійну роботу. Працівники централізованих бухгал­терій надають необхідні дані установам, які обслуговують, про здійснені господарські операції, документальну звітність стосовно за­безпечення раціонального та ефективного використання виділених асигнувань і спеціальних коштів, проводять економічний аналіз діяль­ності установ з метою виявлення і використання резервів.