Сторінка
19

Ринок цінних паперів та його роль у формуванні інвестиційного потенціалу регіону

У законодавчому регулюванні національного фондового ринку важливу роль відіграють міжнародні правові акти-договори, конвенції, угоди, укладені з міжнародними організаціями та міжнародними фінансовими інститутами у сфері розвитку, функціонування та регулювання ринку цінних паперів. Укладення таких актів сприяє інтеграції України в Європейський союз, Міжнародну організацію комісій з цінних паперів (ІОSСО), встановленню взаємовідносин із Світовим банком та МВФ. Цими міжнародними організаціями приймаються відповідні рекомендації, резолюції та директииви щодо здійснення ринкових реформ, які сприяють стандартизації та зближенню національних законодавств, забезпечують захист інвесторів та інтеграцію національних ринків цінних паперів, у тому числі і українського фондового ринку, в світові фінансові ринки. Велике значення для розвитку вітчизняного фондового ринку мас реалізація рекомендацій міжнародних організацій (ІОSСО), Комісії з цінних паперів та бірж США у сфері регулювання фінансових ринків, діяльності інститутів спільного інвестування, нагляду за зазначеним ринком [29, с. 247].

На практиці законодавче регулювання повинно бути стабільним і забезпечувати ефективне функціонування ринку цінних паперів, але зараз воно вимагає постійного вдосконалення в зв'язку з нестабільністю умов господарювання.

Стан діючого законодавства України, що регулює сферу функціонування цінних паперів, характеризується не стільки наявністю недоліків, скільки тим, що він відображає умови, в яких розроблялося і вводилося в дію зазначене законодавство. Як свідчить історичний аналіз, правове поле регулювання ринку цінних паперів в Україні створювалося на початку 1990 років, за умови відсутності в Україні власного ринку цінних паперів, і свій регулюючий вплив спрямовувало на можливі в майбутньому, а не на фактично існуючі відносини.

Перераховані вище законодавчі документи створювалися поспіхом, без достатніх розробок. Свідченням цього є поява лише з 1995 року кількох концепцій розвитку ринку цінних паперів в Україні - Концепція Української фондової біржі, Концепція функціонування та розвитку ринку цінних паперів в Україні, Концепція функціонування та розвитку фондового ринку України та інших. В них врахований перший досвід функціонування вказаного ринку і визнано, що чинником, який має найбільш негативний вплив на розвиток ринку цінних паперів, є недостатньо розвинений характер правового регулювання. Важливо створити систему правового регулювання, складовими елементами якої б стало нове покоління взаємозв'язаних і узгоджених між собою законодавчих актів, вироблених на засадах сучасної законодавчої методології і техніки, і які були б спроможні регулювати більшість суттєво важливих аспектів ринку цінних паперів (а не окремі з них), а, крім того, виробляти та встановлювати конкретні критерії, стандарти і процедури відносин учасників - емітентів, індивідуальних інвесторів, посередників, інших інфраструктурних інститутів, регулювати біржову та позабіржову систему торгівлі, визначати повноваження та обов'язки саморегулю­ючих організацій.

На сучасному етапі розвитку ринку цінних паперів ведуться роботи по доопрацюванню та доповненню законодавчих актів з питань: "Про довірче управління майном"; "Про інститути спільного інвестування"; "Про торгівлю контрактами з цінними паперами"; "Про державні та муніципальні цінні папери"; "Про акціонерні товариства; "Про цінні папери та фондову біржу", та внесенню пропозицій по ряду інших питань, які мають пряме відношення до законодавчого забезпечення ринку цінних паперів [29, с. 248].

Поряд з тим дуже важливо, щоб одночасно з прийняттям законодавчих актів з цих питань вносились зміни до законодавчих актів в суміжніх галузях (приватизації, податкового законодавства, валютного законодавства, судових процедур, бухгалтерського обліку і аудиту, посилення адміністративного регулювання), що значно підвищило б ефективність застосування законодавчо-нормативного регулювання ринку цінних паперів в Україні.

ІІ б. Цінні папери як інструмент формування

інвестиційних ресурсів (регіону).

Розвиток фінансового ринку, як відомо, відіграє надзвичайно вадливу роль у функціонуванні економіки будь-якої країни. А одним з елементів фінансової структури є інвестиційний ринок, що є чи не найдієвішим механізмом, який всебічно впливає на динамічність розвитку фінансового ринку. Саме тому необхідно чітко усвідомлювати, що представляють собою інвестиції, які можуть бути джерела їх формування і яке значення в усьому формуванні мають цінні папери.

В період розвитку ринку цінних паперів підвищується їхня роль у функціонуванні інвестиційного механізму. Ефективність ринку акцій, облігацій та інших цінних паперів залежить від того, наскільки ефективно працюють фінансовий, інвестиційний та інші ринки, від ефективної роботи емітентів, стабільності в економіці держави та інших факторів.

В економіці ринкового типу є, як правило, три основних джерела фінансування соціально-економічного розвитку країни: державний бюджет, кредити та інвестиції. Останні реалізуються або через застосування інструментів ринку цінних паперів шляхом емісії цінних паперів з відповідними властивостями (так звані портфельні інвестиції), або через безпосереднє фінансування проектів (прямі інвестиції).

Використання інструментів ринку цінних паперів має перевагу над прямим інвестуванням насамперед за рахунок більшої ліквідності цінних паперів, що тим самим знижує ризик потенційного інвестора. Різні номінали вартості цінних паперів дозволяють залучати з їх допомогою різні за величиною інвестиційні ресурси.

З іншого боку, низькономінальні цінні папери сприяють залученню в економіку тимчасово вільних коштів населення, що, в свою чергу, зменшує залежність від зовнішніх джерел фінансування.

Випуск цінних паперів державою банками дає змогу опосередковано поповнювати інші два джерела інвестування економіки. Все це в сукупності розширює інвестиційний базис господарства країни, знижує вартість інвестиційних ресурсів на ринку цінних паперів.