Сторінка
4

Логоритміка в системі корекції заїкання

Засобами логопедичної ритміки є: ходьба і марширування в різних напрямах; вправи на розвиток дихання, голосу і артикуляції; вправи, що регулюють м'язовий тонус; вправи, активізуючі увагу; рахункові вправи; мовні вправи без музичного супроводу; вправи, що формують почуття музичного розміру або метра; вправи, що формують почуття музичного темпу; ритмічні вправи; спів; вправи в грі на музичних інструментах;

самостійна музична діяльність дітей з мовними порушеннями; ігрова діяльність; вправи для розвитку творчої ініціативи; завершальні вправи. Логоритмічні засоби придбавають свої специфічні особливості у справі музичного виховання, але в основному вони розглядаються як лікувально-педагогічний метод в нервово-психіатричних і логопедичних установах. Основний принцип побудови усіх перерахованих видів роботи - тісний зв'язок руху з музикою. Музыка, з її величезним емоційним впливом, багатством виразних засобів, дозволяє нескінченно різноманітити прийоми руху і характер вправ.

Наступний принцип використання логоритмічних засобів припускає обов'язкове включення в них мовного матеріалу. Слово може бути введене в найрізноманітніших формах: це тексти пісень, хороводів, драматизації із співом, інсценувань на задану тему, команди того, що водить в рухливих іграх, вказівки провідного(режисера) сценарію і тому подібне. Введення слова дозволяє створювати цілий ряд вправ, побудованих не на музичному ритмі, а на віршованому, який сприяє ритмічності рухів.

Засоби логопедичної ритміки можна представити як систему поступово ритмічних, що ускладнюються, логоритмічних і музично-ритмічних вправ і завдань, що лежать в основі самостійної рухової, музичної і мовної діяльності дітей з мовною патологією.

Поєднюються музика, рухи і слово в логоритміці по-різному. Але яка б не була доля музики і слова, музики і руху і так далі, у вправах в комплексі вони формують і упорядковують рухову сферу того, хто займається, його діяльність, позитивно впливають на особу. Координовані, цілеспрямованими економні рухи викликають у людини почуття задоволення. Ритм сприймається багатьма органами перцепції - кінестетичними відчуттями, тактильними, зоровими, слуховими. Ці сильні стимули створюють додаткову мотивацію до виправлення мови. Важливе те, що у дитини нормалізується рухова сфера і корекція мовних порушень здійснюється неусвідомлено, природно. Це сприяє розслабленню і попереджає виникнення психічної, емоційної і м'язової напруги. Загальна моторна підготовленість усіх і окремих груп м'язів позитивно впливає на нормалізацію дихальних і артикуляторних м'язів. Виконання ритмічних вправ на тлі позитивного емоційного збудження сприяє вихованню правильної мови, активізує діяльність дітей в спілкуванні, в грі, в рухових імпровізаціях.

Використання усього різноманіття логоритмічних засобів в різних поєднаннях обумовлене кінцевою метою соціальної реабілітації дітей з мовними розладами.

Ефективність використання логоритміки в корекційно-развиваючій роботі по подоланню заїкання

Використання логопедичної ритміки в корекційній роботі з тими, хто заїкається обумовлене наступними положеннями.

15

Між мовною функцією - її руховим, виконавчим компонентом - і загальною руховою системою є тісний функціональний зв'язок. Нормальна мова людини забезпечується погодженою роботою багатьох центральних утворень. Ураження певних областей кори головного мозку виявляють їх зв'язок з тією або іншою стороною мовної функції. Чим ближче розташоване ураження до області Брока, тим більшою мірою порушуються моторні компоненти мови. Для того, щоб нормально здійснювалася функція, у тому числі і мовна, потрібна ув'язка в часі, в швидкостях, в ритмах дії і в термінах виконання окремих реакцій. Причому ув'язці підлягають не лише вищі коркові відділи мовної функціональної системи, але і мозочки(установка мускулатури гортані, голови, шиї, плечей), і відділи, розташовані в довгастому мозку(регуляція дихальної мускулатури), і, мабуть, інші глибинні структури. Значить, ув'язка в часі, значення швидкостей і ритмів дії для погодженої роботи окремих компонентів складної функціональної мовної системи є обов'язковою умовою, і та, що розузгодила діяльності цих компонентів в часі може стати функціональною причиною порушення мови. Правомірність цього погляду підтверджується добре відомим фактом, що при будь-якій зміні ритму мови того, хто заїкається(читанні, декламації) зменшується заїкання; при відбитті такту рукою під час мови також знімається або зменшується судорожність мови того, хто заїкається. Ефективним засобом виправлення мови у того, хто заїкається є використання ритмічного звучання метронома. Центральні нервові механізми мови як би відчувають потребу в датчику ритму, який би підтримав постійний темп в протіканні нервових процесів.

Мова має тривалість, силу, якість, точність. Пауза також має свою тривалість і точність і виражає процес активного гальмування.

У фразі є музика, яка надає їй власному змісту. Цьому сприяють такі музичні елементи мови, як ритм і мелодія. Відомо, якщо мова тих, хто заїкається, підтримана зовні заданим ритмом(вірш, пісня), отримує в нім опору і відновлює рівновагу, тобто заїкання зникає.

Лікувальна і логопедична ритміка в основі своєї системи мають поняття ритму як почала організуючого і дисциплінуючого, укладаючого всяку дію в певну форму і такого, що регулює поведінку хворого. Помірні фізичні навантаження, що отримуються такими, хто заїкаються під час заняття логопедичною гімнастикою, ритмікою, збуджують нервові процеси, дають благотворний ефект.

Для того, хто заїкається найбільш доцільний музичний ритм, оскільки він дає багатий практичний матеріал, активізує колектив, має велике значення у справі оздоровлення емоційної і вольової його сфер. Ритм регулює не лише рух, але і слово керує як темпом, так і динамічними особливостями мови. Музичне фразування і нюансування, пауза, акцент також знаходять своє відображення в мові. Колективне заняття логопедичною ритмікою дозволяє перевиховати у того, хто заїкається відношення до свого дефекту, сформулювати нову, правильну установку на взаємовідносини з оточенням, на мовне спілкування з ними. Логоритмічні заняття дають можливість ставити того, хто заїкається в найрізноманітніші ситуації : протиставляти одного цілому колективу, розбивати колектив на групи і так далі, тобто дають можливість в мовноруховій формі програвати різні соціальні ролі, затвердитися в активній, ініціативній поведінці.

Логопедична ритміка чинить велику психотерапевтичну дію на особу того, хто заїкається, сприяє розвитку її позитивних сторін і нівеляції негативних. Правильне проведення заняття з психо-ортопедичною спрямованістю сприяє корекції особових відхилень і вихованню довільної, керованої поведінки.

Отже, проаналізувавши ряд спеціальної літератури з цієї проблеми, можна зробити наступні висновки.