Сторінка
22
Побудований текст має порушений смисловий зв'язок. Незрозуміло, про кого чи про що йде мова далі. Неправильно використана заміна призводить до порушення смислововго зв’язку у тексті.
Як зазначає І.О. Синиця, причини таких помилок психологічні і пояснюються «неточним переводом внутрішньої мови в зовнішню, писемну». У більшості випадків порушення зв’язку виникає не в думках учня, а в писемному їх оформленні. Слова, їх порядок при попередньому обдумуванні тексту не збігаються зі словами, їх порядком при написанні тексту. Слово чи зворот, зазначені у внутрішньому мовленні, витісняються і замінюються іншими, які, однак, не узгоджуються з раніше записаним.
Молодші школярі не відчувають потреби самоконтролю висловлювання з точки зору зв’язності, оскільки способи такого контролю у них не сформовані. Такі помилки найбільше зустрічаються у текстах типу розповіді, особливо при передачі послідовності подій.
Неправильний вибір засобів зв'язності зустрічається у 7% письмових робіт учнів.
Поряд із неправильним відбором засобів зв'язку зустрічаються й такі помилки у творах учнів як відсутність у тексті необхідних засобів зв'язку.
Такі недоліки свідчать про недостатність логічного мислення, що виражається у розриві тексту на окремі речення. В такому випадку чітко вимальовується незв'язність писемної мови учнів.
Так, у 25% проаналізованих учнівських висловлюваннях спостерігається розрив мовних конструкцій.
Наприклад. Моє місто і вулиця, де я живу, дуже красиві. Багато квітів і дерев. Співають пташки. Дуже гарні фонтани і сквери (опис).
У висловлюванні пропущено лексичний потор як засіб зв'язності. Так, у другому реченні лексичний повтор «у місті» не тільки виступив би у ролі засобу зв'язності, а й служив засобом смислового зв’язку. Друге і третє речення є окремими, не пов’язаними між собою. Хоч перебудова цих речень об'єднала б їх у текстову єдність. Адже ці окремі речення виступають компонентами опису, проте не пов'язані між собою.
Пропуск таких зв'язків у текстах-описах не тільки руйнує структуру тексту, а й не відображає елементів образного мислення учнів. Адже тексти-описи повинні бути образно оформлені, оскільки це є однією з ознак даного типу текстів.Такого типу помилки трапляються і в текстах-розповідях та міркуваннях.
Про недостатньо сформовані вміння учнів створювати та корегувати власні писемні висловлювання свідчить також надмірне використання засобів зв'язності.
Такі помилки є причиною недосконалості оперативної пам'яті, нездатної «утримувати» текст. Учні прагнуть розкрити якнайповніше тему, проте не фіксують на письмі у певній послідовності, завершеності, а використовують всі можливі варіанти побудови речень, не усвідомлюють суті, і не орієнтуються на конкретного читача. Такі тексти дітям зрозумілі, тому, на їх думку, контролю і корекції не потребують.
Наприклад. Тихий зимовий ліс. Одразу помітно дуби. Велетенські дуби стоять закутані у ще не опавше листя. Спокій. Лише час від часу чутно як колихнуться дуби і все зашелестить.
Таким чином, надмірне використання одних засобів призводить до «затемнення» ідеї, теми, смислової завершеності тексту, витіснення на задній план основної інформації і привертає увагу до менш суттєвих речей.
Проаналізовані типи помилок, що зустрічаються в учнівських висловлюваннях, свідчать насамперед про необізнаність із відповідними теоретичними відомостями, бідність словникового запасу учнів, а наслідком є як недостатнє, так і надмірне використання мовних засобів.
Аналіз письмових робіт дав можливість зробити висновок про те, що молодші школярі відчувають труднощі при побудові висловлювань, що в 70 % зумовлено відсутністю знань про функціональність лексичного потвору як засобу зв’язності. Тому ми вважаємо за необхідне доповнити методику системою вправ, яка сприяла б формуванню в учнів умінь створювати власні висловлювання, використовуючи лексичний повтор як засіб зв'язності тексту, а також як елемент образності та естетичності.
Зміст та програма експериментального навчання
У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті відмічається, що освіта сьогодні “є засобом відтворення і нарощування інтелектуального, духовного потенціалу народу, виховання патріота і громадянина, дієвим чинником модернізації суспільства, зміцнення авторитету держави на міжнародній арені”. Формування творчої особистості, здатної до плідної праці в різних сферах суспільного життя в контексті соціально-економічних перетворень в Україні, не мислиться без посиленої уваги до мовленнєвого розвитку школярів в усіх ланках мовної освіти. З цього погляду пропоноване нами дослідження є надзвичайно актуальним, оскільки присвячене вдосконаленню процесу формування комунікативних умінь і навичок молодших школярів.
Основою для розробки цілісної системи навчання зв’язного мовлення учнів початкових класів, в основі якої лежать відомості про лексичний повтор як засіб міжфразного зв’язку, стали Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, вимоги Державної національної програми “Освіта” (Україна. ХХІ століття), концепції мовної освіти, програми з рідної мови для початкових класів, наукові дослідження вчених з проблем формування комунікативно-мовленнєвих умінь і навичок школярів.
Рівень засвоєних знань з мови й мовлення, формування комунікативних умінь і навичок залежать від правильно обраних і застосованих методів і прийомів як важливих компонентів системи розвитку усного й писемного мовлення. Особливе місце в цьому процесі відводиться одному з найбільш ефективних компонентів змісту навчання – системі вправ.
Одним із найважливіших способів організації процесу навчання вважається урок, оскільки він відображає всі особливості навчання мови й мовлення, «саме в процесі уроку знаходять своє застосування принципи й засоби навчання, а також методи, прийоми та системи вправ».
У плануванні роботи, спрямованої на засвоєння учнями мовних засобів зв'язності, ми враховували: визначені діючою програмою мету і завдання навчання рідної мови на сучасному етапі; важливість, доцільність і доступність для розуміння учнями пропонованого матеріалу; природність включення експериментального матеріалу в ту чи іншу програмову тему; виявлені вихідні рівні знань учнів про текст та ступінь розвитку їхніх мовленнєвих умінь і на цій основі розробили експериментальну програму. Ознайомлення учнів із лексичним повтором як засобом зв'язності ми здійснювали як на основі уроків розвитку зв'язного мовлення, так і в процесі вивчення граматичного матеріалу. Таким чином, зміст експериментального навчання включає два етапи.
Перший етап (підготовчий) - ознайомлення учнів із мовними засобами зв'язності тексту охоплює розділ „Текст" програми з української мови (4 клас). Матеріал розділу „Текст" створює можливості для поглиблення уявлень про текст, його характеристики, мовні засоби зв'язності. Матеріал інших тем програми використовується нами для ознайомлення учнів із властивістю синонімів, антонімів, служити засобами зв'язності тексту, а також ролі лексичного повтору як засобу міжфразного зв'язку у текстах різних типів (розповідь, опис, міркування).