Сторінка
6
Особливості опрацювання казки на уроках читання.
1. Зазвичай перед читанням казки проводиться невелика підготовча бесіда (можна запитати, які казки бувають, які читали; організувати виставку казок). Перед читанням казок про тварин можна нагадати про звички тварин, показати ілюстрацію цих тварин.
2. Казку читає зазвичай вчитель, але бажано її розповідати.
3. Роботу над казкою вести як над реалістичною розповіддю, не пояснюючи, що «так у житті не буває», що це вигадка.
4. Казку можна використовувати для складання характеристик і оцінок, так як персонажі казок зазвичай є виразниками однієї - двох характерних рис, яскраво розкриваються у їхніх вчинках.
5. Не переводити мораль казки в область людських характерів і взаємин. Дидактизм казки настільки сильний, яскравий, що діти самі роблять висновки: «Заслужено жабі - не треба хвалитися» (казка «Жаба - мандрівниця»). Якщо діти прийдуть до подібних висновків, то можна вважати, що читання казки досягло мети.
6. Специфіка фольклорної казки в тому, що вона створювалася для розповідання. Тому прозові казки переказуються якомога ближче до тексту. Розповідання повинно бути виразним. Хорошим прийомом підготовки до нього є читання казки в особах. Інсценування казок в позакласний час допомагає висловлювати казковий характер, розвиває мову та творчі здібності у дітей.
7. Казка використовується і для навчальних робіт зі складання планів, так як вона чітко членується на сцени - частини плану, заголовки легко відшукуються в тексті казки. Учні I - II класів охоче малюють картинний план.
8. Зазвичай читання казки про тварин не вимагає ніякої підготовки, але іноді слід нагадати в бесіді про вдачі і звички тварин. Якщо читається казка про природу, близькою дітям, то використовується матеріал екскурсії, записи в календарях природи, тобто спостереження і досвід.
9. У зв'язку з читанням казки можливе виготовлення ляльок, декорацій для лялькового театру, фігурок звірів і людей для тіньового театру.
10. Слід вести елементарні спостереження над особливостями композиції казки, тому що ці спостереження підвищують свідомість сприйняття казки дітьми. Уже в I - II класах діти зустрічаються з казковими прийомами триразового повтору і зауважують, що це допомагає запам'ятати казку.
Методика роботи над казкою
Попередня бесіда.
Переказ (розповідь) казки вчителем (у грамзапису).
Читання казки учнями (за частинами і словникова робота).
Самостійне читання (завдання – на дошці).
Розбір змісту казки за запитаннями вчителя, робота над виразами.
Читання в особах.
Складання плану.
Переказ змісту прочитаного.
Узагальнююча бесіда.
Творчі роботи у зв’язку з читанням.
Мета експериментального дослідження полягала у тому, щоб визначити роль казок у житті дітей. Експеримент проводився у січні – лютому 2013 року в 4 – Б класі КЗНЗ «Гімназія №15».
Із метою визначення ролі казок у житті дітей учням було запропоновано такий перелік запитань для анкетування:
На кого з героїв українських народних казок хотів би бути схожим? Чому?
Кого із перелічених казкових героїв ти вважаєш добрими: Котигорошка, Мудру дівчину, двох півників, Лисичку та Журавля, Кирила Кожум’яку. Чому саме їх?
Для чого людині потрібна казка?
Аналіз анкет показав, що в якості героїв для наслідування переважають Кирило Кожум’яка, Котигорошко (у хлопчиків), Мудра дівчина (у дівчаток). Мотивом вибору цих героїв є такі риси, як добро, мудрість, краса, сміливість, відвага. Із усіх названих казкових героїв позитивними вважали Кирило Кожум’яку: «тому, що він усім допоміг», «тому, що він сміливий і відважний».
В усіх відповідях учнів на третє запитання про значення казки в житті людини простежувалися такі аспекти:
для розумового розвитку;
для організації дозвілля;
для морального розвитку.
Провівши теоретико – експериментальне дослідження можна побачити, що опитування учнів, їх відповіді на уроках, особисте спілкування з ними дали певні результати. Учні звернули увагу на таке значення вивчення казок:
31% вважали, що твори усної народної творчості важливі для розумового розвитку («для того, щоб ми вчилися читати і розвивати розум»);
46% - для організації дозвілля («для того, щоб ми її читали»);
23% - для морального розвитку («казка вчить нас добру»).
Отже, запропоновані підходи до роботи над казкою допомагають посилити увагу учнів до проблеми морального виховання. Наведені вище дані досить показові й мають принципове значення. Можна навіть стверджувати, що вони були дещо несподіваними, бо з’ясувалося, що майже 2/3 учнів відчули, що опрацьовані казки мали для них важливе значення в плані морального вдосконалення.
Якісні показники відповідей школярів, наприклад, «казка вчить нас, як треба правильно чинити», «не треба нікого обманювати, брехати, бо це до добра не приведе», «казка вчить допомагати тим, хто потрапив у біду» і тощо дали змогу виявити розуміння учнями значення казки в їхньому житті як засобу, що якнайбільше сприятиме їх моральному становленню.
Дієвими засобами у вихованні моральних рис особистості молодшого школяра є казка.
Казка незмінний, ніби й звичайний супутник дитинства, давно привертала увагу психологів, педагогів, методистів, вчителів початкових класів.
Проведене наукове дослідження показало, що:
правильно організоване естетичне сприйняття має великий вплив на духовний розвиток дитини;
казка може впливати як на свідомі, так і на несвідомі сторони особистості, формуючи певні зразки поведінки;
казки - не лише виховний чи освітній матеріал, а й ефективний педагогічний засіб;
незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених проблемі вивчення казки, методичні питання, пов'язані з механізмами її впливу на особистість і ряд теоретичних питань, в даний час розроблені недостатньо.
Все це говорить про актуальність вивчення казок. І з плином часу ці літературні жанри не втратять своєї цінності й привабливості, оскільки в них майстерно змальовано духовні орієнтири становлення особистості, гідні наслідування.