Сторінка
5

Розвиток інтересу до читання казок у молодших школярів

Аналіз чинних програм для читання у школі засвідчує досить обмежену кількість українських народних казок. Так, учні 1 – 2 класів ознайомлюються з казками про тварин, у 3 – му класі – із героїко – фантастичними (чарівними) казками, у 4 – му класі – із – соціально – побутовими казками. Варто зауважити, що кожній переліченій групі казок властиві певні жанрові особливості й виховні функції.

2 клас

Українські народні казки:

«Вовк та козенята».

«Рукавичка».

«Лисичка та Їжак».

«Лисичка та Журавель».

«Колосок».

«Дрізд і Голуб».

Казки українських письменників

Іван Франко «Лисичка і Журавель».

Марійка Підгірянка «Безкінечні казочки».

Микола Трублаїні «Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку».

Валентина Каменчук «Як Лиска голосок собі кувала».

Ліна Костенко «Бузиновий цар».

Юрій Ярмиш «Зайчаткова казочка».

Казки народів світу:

Російська народна казка «Лисичка».

Білоруська народна казка «Легкий хліб».

Болгарська народна казка «Виноград і Змія».

Чеська народна казка «Собаки, коти та миші».

Англійська народна казка «Сорочаче гніздо».

Німецька народна казка «Бременські музиканти».

3 клас

Чарівні казки:

«Казка – вигадка…».

«Кирило Кожум’яка».

«Кривенька качечка».

«Кобиляча голова».

Літературні казки:

Тамара Коломієць «Кажу, кажу казку…».

Анатолій Дімаров «Для чого людині серце».

За Олександром Зимою «Закляття золота й вогню».

Ігор Калинець «Про що розповіли Незабудки».

Всеволод Нестайко «В Палаці Чарівних Казок».

П’єси – казки:

Олександр Олесь «Бабусина пригода».

Ніна Куфко «Гуси – лебеді».

Із скарбниці казкарів світу:

Шарль Перро «Кіт у чоботях».

Брати Грімм «Зачарована красуня».

Петро Єршов «Горбоконик».

Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо».

Астрід Ліндгрен «Про Карлсона, що живе на даху».

4 клас

Побутові казки:

«Мудра дівчина».

Літературні казки:

Валентин Бичко «Казка, друзі, - не на сміх…».

Іван – Франко «Лисичка – кума».

Леся Українка «Біда навчить».

Михайло Слобошпицький «Хлопчик Валь».

Всеволод Нестайко «Жевжик».

Юрій Ярмаш «Якось Солов’ятко вскочило у біду».

Твори зарубіжних письменників:

Олександр Пушкін «Казка про царя Салтана…».

Ганс Крістіан Андерсен «Гидке каченя».

Божена Нємцова «Сіль дорожча за золото».

Марк Твен «Чудовий маляр».

З програми видно, що казки займають почесне місце серед інших літературних жанрів. Їх виховне значення величезне. Вони вчать скромності, безкорисливості, ввічливості, висміюють вади… Із часом дещо змінюється, доповнюється, але головними завжди залишаються людська доброта, порядність, почуття гідності, любов до рідної землі та її народу, працелюбність, піклування про малих та старих, протистояння злу тощо.

Методика роботи над казкою на уроках читання в початковій школі

Інтенсивний розвиток початкової освіти висуває на перший план проблему якісної зміни педагога. Сьогодні школі потрібен творчий учитель, який володіє методами науково-дослідницької, експериментальної роботи, глибокими знаннями щодо навчання, розвитку особистості учнів, організації спілкування в навчальній діяльності, уміннями застосовувати інноваційні технології.

Без сумніву, провести сучасний урок читання нелегко навіть досвідченому вчителю, а вчорашньому студентові — тим більше. Для цього потрібна ґрунтовна підготовка з методики читання, літературознавства, психології сприймання художнього твору, причому саме проблемно-дослідницького характеру.

Зупинимося на улюбленому жанрі дітей і вчителя — казці. На перший погляд здається, що організувати роботу з казкою легко. Але це лише на перший погляд .

Казковий світ багатоаспектний, різноманітний, мудрий. Зрозуміти його учням початкових класів нелегко. Зміст казки діти засвоюють і запам’ятовують швидко. Важко їм осягнути метафоричність жанру, його емоційний підтекст. Саме на це має бути спрямована допомога дорослого. Вона буде дієвою, якщо дорослі, представляючи дитині казку, відчувають її мелодію, особливу інтонацію, забарвлення; співпереживають героям, уявляють просторову і часову організацію казкових подій, вдихають аромат слова, передають це дитині за допомогою жестів, міміки, інтонації; пам’ятають багато казок і вміють виразно передавати їх зміст.

Учителеві треба знати казку на вищому рівні — вміти орієнтуватися в складному казковому якісно неоднорідному світі, від якого залежить тип казки, і вибирати прийоми роботи, щоб допомогти дітям сприйняти своєрідність цього світу.

Перше знайомство із казкою повинно бути яскравим, щоб діти уявили персонажів, почули, про що вони говорять, зрозуміли їхні думки, жваво реагували на події, які трапляються з героями.

Прийоми первинного ознайомлення можуть бути різні: вчитель читає частину казки, якийсь епізод учні (заздалегідь підготовлені) інсценізують або розігрують як ляльковий спектакль. Після ознайомлення із казкою висловлюють своє ставлення до її персонажів, їх поведінки.

Перед повторним читанням казки учнями необхідно подумати, з якою інтонацією промовляти назви персонажів (з докором, незадоволенням поведінкою чи ніжно, з захопленням), дати можливість потренуватись у читанні з вибраною інтонацією. Наприклад, казка «Лисичка – сестричка». Лисичка хитрувала, забирала в тих, хто їй давав притулок на ніч, то качку, то гуску. Діти після ознайомлення з казкою відзначають, що негарно робила Лисичка, вони засуджують її поведінку, тому й слово «лисичка» промовляють з осудом. Учитель пропонує поміркувати над тим, що Лисичці спочатку було добре — мала смачний сніданок. Може, можна з нею порадіти, вона ж така винахідлива. Тобто, необхідно сформулювати проблемне завдання, щоб із пошуку відповіді на нього почати повторне читання казки і міркування над її змістом: чому хочеться захоплюватись одними персонажами і не хочеться іншими. Необхідно знайти в тексті той описаний момент, який вирішує ставлення читача до персонажів (наприклад, у казці «Лисичка – сестричка» це, можливо, той епізод, де Лисичка сама з’їла курочку, а звинуватила в пропажі гостинних діда й бабу).

Читання тексту казки спрямовується на пошук слів — характеристик поведінки персонажів, які допомагають дітям усвідомити своє ставлення до них. Уявити описані картини може допомогти прийом використання рухомих ілюстрацій, на яких художник виразно передав внутрішній стан персонажів. Якщо в тексті є оцінка ситуацій, в які потрапляють персонажі, то необхідно обговорити, чи вона збігається з оцінкою художника. Слід запропонувати учням провести спостереження за зміною поведінки, стану персонажів, виявити причину, вибудувати ланцюжок зі слів, вибраних із тексту, які характеризують стан персонажа. Перечитування ланцюжка слів допоможе «побачити», чи задумувався персонаж над своїми вчинками, чи прагнув зробити якісь висновки для себе, до чого це призвело. Якщо герой казки покараний, то за що, які його риси засуджуються, яка основна думка казки.

Аналіз казки супроводжується пошуком висловлених думок. Діти вчитуються в кожне слово. Зрозумівши казку, знайшовши ключ до її таємниць, можуть її виразно прочитати, переказати зміст.