Сторінка
33

Менеджмент освіти

- формування еталона (стандарту) якості освіти у вищому навчальному закладі;

- постійне зіставлення існуючого рівня результативності навчального процесу з еталоном (стандартом) й визначення на цій основі рівня якості;

- розробка системи управлінських впливів на процес навчання з метою мінімізації виявлених відхилень.

Цілком зрозуміло, у цьому випадку оцінювання якості освіти виробляється на основі уявлень про ідеальний стан рівня підготовки фахівців (ступеня результативності навчального процесу).

Аналізуючи навчальний процес із позиції якості, можна дійти до висновку, що він має багато спільного з будь-яким виробничим процесом, але в ньому є і принципові відмінності. Зазначимо специфіку навчального процесу у вищому навчальному закладі.

Об'єкт діяльності вищого навчального закладу – людина. Від ступеня узгодженості взаємодії між людьми залежить досягнення закладом запланованих результатів у вигляді створення якісного продукту (особистості випускника).

Основними складовими діяльності ВНЗ є освітня й наукова, головним завданням яких визначено виховання й підготовка фахівців, конкурентоздатних на ринку праці.

Результативність освітньої діяльності має певну залежність від ефективності наукових досліджень та їх впровадження у практику навчання. Саме наукова діяльність дає можливість професорсько-викладацькому складові безупинно удосконалювати і поповнювати свої професійні знання й практичний досвід.

Результативність наукового процесу, в свою чергу, зв’язана з навчальною діяльністю, де здійснюється апробація, коригування та визначається практична значущість розробленого науково-теоретичного продукту. Отже, освітній та науковий процеси у ВНЗ доповнюють одне одного.

Результативність навчального процесу закладу значною мірою залежить і від ступеня організації адміністративно-господарської діяльності, основною метою якої є матеріально-технічне забезпечення навчального процесу та його скеровування на досягнення встановлених стандартів.

Виділені особливості навчального процесу у вищому навчальному закладі певною мірою можуть виступати критеріальною основою відстеження результативності навчального процесу в системі педагогічного менеджменту ВНЗ.

Знайомство з науковими роботами досліджуваної нами проблеми впевнили в їх дуже обмеженій кількості. Дослідження з питань оцінювання, ліцензування й акредитації вищих навчальних закладів тільки починаються. Слід відзначити, що науковці досліджують зазначені питання у контексті світових стандартів, що відповідає потребі інтеграції України у Європейський та світовий освітній простір.

Найсуттєвішим дослідженням цієї наукової тематики на сьогодні є дисертаційна робота Валентини Гапон на тему „Оцінювання освітньої діяльності вищих навчальних закладів: компаративний аналіз та моделі порівняльної педагогіки”. Як зазначає авторка, проведений нею компаративний аналіз дозволив визначити основні принципи вдосконалення управління якістю освіти, а саме: наявність єдиної системи стандартів, наявність чітко сформульованих цілей і критеріїв оцінювання, порівняння ресурсів, можливостей і досягнутих результатів, повнота й регулярність контролю.

Ученою визначено два типи оцінювання вищої школи різних країн світу, це: система оцінки вищої освіти при наявності відповідних державних структур, які регулюють розвиток вищої школи, наприклад, Міністерства освіти та система оцінки вищої освіти, де відсутні органи державного управління освітою. Установлено, що в першому випадку система оцінки базується на пріоритеті державних структур, що фінансуються державою. При чому, самооцінці вищого навчального закладу надається мінімальне значення. Такі системи оцінок пов'язані з державним контролем, державною акредитацією, порівнянням різних вищих навчальних закладів, розподілом фінансових ресурсів. У другому – переважає процес самооцінки вищих навчальних закладів, спрямований на внутрішній аналіз, підвищення ефективності їхньої діяльності.

Порівняння сучасного стану, ретроспективи й тенденцій розвитку системи вищої освіти дослідниця пропонує здійснювати на основі функціонального підходу за такими характеристиками:

- принципи організації сучасної освіти;

- структура мережі ВНЗ;

- особливості прийому;

- форми контролю знань;

- забезпечення якості та процедури акредитації;

- система міжнародного переведення зарахованих дисциплін та визнання освітніх кваліфікацій;

- організація навчального процесу;

- система оплати за навчання;

- система підтримки студентів;

- система допомоги для навчання за кордоном та працевлаштування;

- підходи до фінансування в епоху масового навчання, підвищення ролі позабюджетних коштів;

- здійснення реформ освіти.

Виходячи з перелічених характеристик, можна зазначити, що вони створюють критеріальні засади маркетинго-моніторингового супроводу розвитку закладу вищої освіти, який становить основу педагогічного менеджменту вищої школи.

Розвинені країни світу в останні роки трансформують систему вищої освіти, виходячи з необхідності їх приведення у відповідність до швидких соціально-економічних змін у суспільстві. Іноді такі перетворення набувають довгострокової багатопланової реформи.

Вища освіта України сьогодні надає можливість кожному громадянинові країни засвоїти різноманітні програми вищої професійної освіти, навчатися в аспірантурі та докторантурі, брати участь у фундаментальних та прикладних наукових дослідженнях.

Проте, у сучасних умовах головним завданням розвитку та вдосконалення вищої школи залишається подальше підвищення якості підготовки фахівців. Це можливо за умов постійного відстеження результативності навчального процесу.

Аналіз нормативних документів, представлених на сайті МОНМС, показав відсутність спеціально розроблених критеріїв для оцінювання навчального процесу у вищій школі на державному рівні. Аналіз наукових праць А. Алексюка, С. Архангельського, Я. Болюбаша, Г. Гунти свідчить про недостатню інформацію для розробки критеріїв результативності навчального процесу. У наукових працях І. Булах, Г. Цехмістрової, Л. Одерія розглядаються питання діагностики навчальної успішності учнів за допомогою спеціальних тестів або анкетування студентів та аналізу навчальних досягнень студентів протягом певного періоду часу. У зазначених роботах виділяються критерії, за якими проводиться діагностування, але, як правило, вони морфологічні й характеризують наявність тих чи інших показників, не поглиблюючись у якісні характеристики саме навчального процесу вищої школи.

Науково-методичною комісією Міністерства освіти і науки України з економіки та управління класичних університетів та науково-педагогічними працівниками економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка розроблена Концепція вдосконалення освітнього процесу на економічних факультетах класичних університетів України в контексті Болонського процесу. Перелічені в ній першочергові заходи можуть певною мірою слугувати критеріями організації сучасного навчального процесу ВНЗ, а саме: