Сторінка
7

Формування пізнавального інтересу в учнів на уроках зоології

Після цього тесту, для більш повної картини, була проведена бесіда з батьками учнів 8 класу. Для виявлення інтенсивності пізнавального інтересу учня батькам була запропонована закрита анкета (текст анкети подано у додатку ). Результати після узагальнення майже збігалися з результатами попереднього тесту.

На основі отриманих даних було виділено рівні, які виявляли сформованість пізнавальних інтересів старшокласників.

Низький рівень - характеризується відсутністю не тільки пізнавального, а й інтересу до предмету взагалі, людина не прагне кращого в житті, учень не розуміється на елементарних поняттях.

Середній рівень - свідчить про присутність певної зацікавленості, але тільки прагне до особистої значимості, вигоди та престижу, вимагає до себе великої уваги й потребує стимулювання своєї діяльності.

Високий рівень - присутність інтересу, переважно пізнавального, знань природничих понять, дії учнів спрямовані на пізнання предмету не лише в школі і зі шкільного підручника, а й цікавляться майже після кожної теми додатковою літературою, висока пізнавальна активність.

В своєму дослідженні я прагнула з`ясувати як самі учні відносяться до використання на уроках біології спеціально створених ситуацій по розвитку пізнавального інтересу. З цією метою проводились індивідуальні бесіди і була проведена анкета, яка включала в себе такі питання: Чи цікаві вам уроки, на яких ви розглядаєте ситуації пов`язані з пошуковою роботою? Хотіли б ви, щоб уроки проводились у формі рольової гри? Чи подобаються вам уроки-дискусії, де розкривається практичність предмету?

Окрім анкети учням запропоновано відповісти на питання тесту з метою виявлення рівня інтересу до біології як навчального предмету:

1. Подобається вам спостерігати за живими організмами?

2. Чи часто ви спостерігаєте? За ким?

3. Яких видатних вчених і їх праці ви знаєте? (наприклад)

4. Які теми найбільше вам запам`ятались?

Опрацювавши отримані дані (бесіди, тесту, анкети), й отримавши результати я узагальнила їх і вмістила у таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 Рівні сформованості інтересів учнів 8 класу

Із поданого в таблиці можна зробити висновок, що переважає низький (3,75) та середній (4,75) рівні сформованості інтересу у восьмикласників.

У багатьох (5) відсутня потреба у саморозвитку інтелектуальних якостей особистості.

Тривожить той факт, що 5 учнів не мають потреби розвивати свій інтелект, читати літературу з предмету. Аналіз таблиці, довів, що загальний показник 4,75 відноситься до середнього рівня, а це в свою чергу створює передумови для подальшої роботи над підвищенням рівня пізнавального інтересу учнів.

Я впевнилась, що учні зазвичай звертають увагу на зв`язок біології з сучасним життям, не можуть дати аналіз з позицій сучасності. Восьмикласники не оперують тими знаннями, які отримують під час інших предметів (історія, українська мова, російська мова та література, історія України, географія та інші), а звідси низька пізнавальна активність їх на уроці.

Для з`ясування того, яке відношення самих вчителів до даної проблеми, їм було запропоновано відповісти на запитання анкети:

1. Як на вашу думку, що таке інтерес та пізнавальний інтерес?

2. В якому осередку він формується?( підкресліть): школа, сім`я, суспільство.

3. Під час яких навчальних дисциплін треба формувати пізнавальний інтерес учнів?

4. Що ви пропонуєте змінити у навчальних планах з метою підвищення рівня пізнавальної активності учнів?

Аналіз анкет, бесід з вчителями довів, що у більшості вчителів виникають труднощі відповісти, що таке "пізнавальний інтерес". На уроках рідко акцентують увагу на розвиток складної освіти особистості, пояснюють це браком часу. Частина вчителів (18%) використовують навчальний матеріал предмету для показу, аналізу й синтезу ситуацій у практичному житті.

Вчителі наголошують на тому, що проблема інтересу пов`язана з соціальною сферою суспільства, економікою країни, інфляцією, нестатком підручників, посібників, низькими заробітками. Замість прагнення до творення домінує пристрасть до розподілення і перерозподілення. Як абстрагують вчителі, учні засвоїли лише дві арифметичні дії - відняти і поділити, а не навчилися додавати і множити.

Спостереження за учнями під час педагогічної практики довели, що багатьом учням школи притаманна зацікавленість природничими науками, зокрема біологією (47%), творчістю (спів, малювання, поробки) (9%), гуманітарними науками (38%), ніякого інтересу до навчання не виявляють 6% учнів, які відвідують школу, бо батьки примушують або з якоїсь іншої причини, але не ставлять за мету отримати знання.

Аналіз бесід та анкетування, дав підстави виділити фактори, які негативно впливають на формування пізнавального інтересу молоді:

1) низький статус освіти та інтелектуальної діяльності;

2) криза сім`ї чи сімейного виховання;

3) погіршення здоров`я учнів; 4) незадовільна, бідна матеріальна база школи тощо.

Формування пізнавального інтересу в учнів засобами практичної спрямованості в розділі VІІ «Різноманітність тварин»

Формуючий експеримент — конструюються нові педагогічні явища.

Спостереження за старшокласниками доводить, що загрозою для них є ще й психологічне налаштування: песимізм, прагнення жити сьогоднішнім днем, не прагнення наполегливо вчитися.

Але я думаю, що засоби практичної спрямованості можуть викликати інтерес навіть в учнів з низьким рівнем пізнавальної активності. Тому, для того щоб учні з бажанням ішли на урок біології, я пропоную до програми вносити свої корективи (для себе), де було б більше практичної спрямованості предмету, більше приділяти часу на позаурочні заходи, а також намагатися частіше здійснювати походи в природу. Такі несуттєві зміни у програмі вчителя можуть викликати суттєві зміни у ставленні учнів до предмету «Біологія», змінити їх бачення ролі даного шкільного предмету у їх теперішньому і подальшому житті.