Сторінка
6

Формування пізнавального інтересу в учнів на уроках зоології

3. Евристичний прийом: вчитель, спираючись в своєму питанні на знання учнів, допомагає їм за допомогою навідних питань знайти правильну відповідь.

4. Прийом наукової суперечки: на уроці вчитель створює ситуацію суперечки, особливу увагу надаючи умінням учнів доводити і обґрунтовувати свої думки. Будьте суддею в суперечці. Зіткнення різних точок зору, в яких потрібно розібратися, щоб потім зайняти власну позицію, стимулює активний пошук доказів, аргументів для відстоювання своєї точки зору. Це – стимул для подолання труднощів, для інтенсивної розумової діяльності, для напруги розуму, для дослідницької активності.

5. Використання натуральних об’єктів у завданнях для учнів.

6. Складання таблиць та схем (коли треба щось порівняти або коротко описати).

Використання біологічних задач для розвитку пізнавального інтересу до біології.

Екскурсії як засіб розвитку пізнавального інтересу до біології.

У сучасних умовах розвитку суспільства, знання про природу залишаються одними з основних складників змісту біологічної освіти, проте вони визнаються потрібними не самі по собі, а для розв'язування важливих життєвих проблем особистості. Засвоєння знань пов'язується передусім зі здатністю учня свідомо використовувати їх у повсякденному житті.

Які ж шляхи вирішення проблематики практичної спрямованості біологічної освіти? Насамперед, учитель має приділяти значну увагу закріпленню знань учнів на практиці, використовувати експерименти, досліди, спостереження, самоспостереження, екскурсії тощо. Лабораторні і практичні роботи ні в якому разі не повинні бути формальними, тому учитель має добре готуватися до їх проведення. Результати дослідів слід обов’язково аналізувати і пояснювати. Об’єкти досліджень і спостережень добирати з тих, що поширені у вашому регіоні.

Висновки до І розділу

1. Інтерес матеріалізується у вибірковому ставленні особистості до навколишнього світу і до самої себе.

2. Пізнавальний інтерес - є самоцінна сутність людини, без якої вона перестає бути особистістю.

3. Пізнавальний інтерес найбільш ефективно активізується в навчальній діяльності, засобами якої можна управляти процесом розвитку інтересів особистості.

4. Шкільний предмет „Біологія” покликаний дати відповіді на численні питання, сприяти формуванню в учнів гуманістичних ідей, екологічного способу мислення, здорового способу життя, формуванню компетенцій, яких потребує сучасне життя.

5. У сучасних умовах розвитку суспільства, знання про природу залишаються одними з основних складників змісту біологічної освіти, вони слугують для розв'язування важливих життєвих проблем особистості. Засвоєння знань пов'язується передусім зі здатністю учня свідомо використовувати їх у повсякденному житті.

Стан проблеми формування пізнавального інтересу в учнів засобами практичної спрямованості в школі

Практичну спрямованість курсу зведено в програмі до традиційних «Значення у природі та житті людини». Можливості для посилення практичного спрямування знань мають багато тем курсу, але брак часу не дає змоги реалізувати їх. Практичне спрямування передбачає й формування в дітей (на основі знань!) умінь і навичок щодо збереження власного здоров’я.

Сьогодення вимагає якісних змін і в біологічній освіті, її модернізацію й узгодження з потребами життя. Основна мета реформування шкільної біологічної освіти – забезпечення широких можливостей для розвитку, навчання та виховання творчої особистості, в результаті яких вона буде підготовлена до активного, самостійного життя в сучасному суспільстві, практичного застосування знань, отриманих на уроках, у реальному житті. Розв’язання такого складного завдання потребує використання інноваційних технологій навчання, серед яких чільне місце займають комп’ютерні технології. Я вважаю, що застосування комп’ютера на уроці є одним із засобів практичної спрямованості предмету. Я часто використовую відео уроки, де демонструю різноманітні фільми науково-популярного напрямку. Керуюся таким принципом: «Краще один раз побачити, чим сто разів почути».

В процесі виконання цієї курсової роботи я хочу провести дослідження.

Метою дослідницької роботи є:

а) підвищити рівень знань учнів;

б) підвищити інтерес до вивчення біології;

в) формування пізнавальних інтересів учнів.

Метод педагогічного експерименту — науково поставлений дослід організації педагогічного процесу в точно враховуваних умовах. Забезпечує найдостовірніші результати у педагогічних дослідженнях.

Залежно від мети дослідження розрізняють такі види педагогічного експерименту: констатуючий — вивчаються наявні педагогічні явища; перевірковий, уточнювальний — перевіряється гіпотеза, створена у процесі усвідомлення проблеми; творчий, перетворюючий, формуючий — конструюються нові педагогічні явища.

На відміну від педагогічного спостереження, педагогічний експеримент дає змогу: штучно відокремити досліджуване явище від інших, цілеспрямовано змінювати умови педагогічного впливу на вихованців; повторювати педагогічні явища в приблизно таких самих умовах; поставити досліджуване явище в умови, які піддаються контролю.

Експеримент складався з:

а) констатувального експерименту;

б) формувального експерименту

Констатувальний експеримент заключався в тому, щоб об`єктивно виявити вихідний рівень сформованості пізнавальних інтересів учнів на уроках біології, аналізу використання вчителями методів, прийомів, ситуацій, які сприяють розвитку цієї складної особистої освіти.

В процесі констатуючого експерименту були використані такі методи:

- бесіда з учнями, бесіда з учителями;

- спостереження;

- анкетування учнів з метою виявлення доцільності існуючої системи; - педагогічний експеримент;

- анкетування вчителів з метою виявлення доцільності використання ситуації, завдань, методів та прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології;

- тестування учнів та визначення їхніх потреб.

Дослідницька і експериментальна робота проводилась в Новоочаківській ЗОШ І-ІІІ ст. серед учнів 8-го класу. У досліджуваному мною 8 класі 10 учнів. У класі навчаються учні з різним рівнем навчання. На початку дослідження я запропонувала їм такий тест-завдання: «Виявлення домінуючого мотиву навчання, прояву інтересу до предмета» (текст тесту міститься в додатку).

Після проходження учнями тесту, за допомогою ключа, я визначила рівень їх інтересу до предмету «Біологія»:

I група — включає учнів, які сприймають навчання з позиції справжньої необхідності. Рівень пізнавального інтересу в таких учнів високий, прагнуть до самоосвіти (таких учнів виявилося двоє).

II група — включає учнів, для яких спонукальна сила сьогодення і майбутнього однакова. Рівень пізнавального інтересу залежить від певних обставин: предмету, теми уроку, настрою тощо – може бути високим, а може дорівнювати нулю (таких учнів п’ятеро).

III група — включає учнів, які сприймають навчання в школі як «тимчасове» життя, що має для них обмежену та вимушену цінність. Рівень пізнавального інтересу таких учнів дуже низький, немає бажання сприймати навіть урочний матеріал (таких учнів виявлено двоє).