Сторінка
1

Мовленнєвий розвиток дошкільника

Центральною фігурою освітнього процесу є дитина – мовленнєва особистість. У роботі з дошкільниками триває пошук і забезпечення природовідповідних компонентів середовища, які б допомагали повноцінному становленню мовленнєвої особистості. Основою розвивального середовища для становлення такої особистості є забезпечення доброзичливої атмосфери, де б дитині надавалося право на мовленнєву активність, довіру, помилку та доброзичливе ставлення. Першим і найважливішим компонентом успішного процесу є насичення мовленнєвого середовища, у якому постійно чи тимчасово перебуває дитина зразками рідної мови. Дитина може розвиватися як представник людства і як його рівноправний член лише під впливом мовлення людей, які її оточують.

Мовлення дитини є особливою формою її діяльності і особливим результатом її зусиль в освоєнні життєвого простору. Це найважливіший у житті інтелектуальний подвиг. З огляду на те, що саме мовлення дорослих впливає на мовлення дитини, виокремлюємо наслідування як важливий шлях і спосіб навчитися говорити. Наслідуючи, дитина сприймає і переймає як єдино правильні, незмінні способи мовленнєвого спілкування того середовища, що його оточує. Варіативність з’являється на виході дітей з сімейного оточення та з початком спілкування з іншими дітьми, дорослими, що й стає початком набуття життєвого досвіду. Погано сформоване чи збережене уміння розмовляти рідною мовою та надраннє оволодіння іншою гальмує інтелектуальний розвиток дітей. Це зобов’язує дорослих, які перебувають поруч з малюком, послуговуватися зразками рідної мови у спілкуванні не лише з дітьми, а й між собою, домірно визначати час вивчення дитиною інших мов.

Створення мовленнєво-просторового середовища в дошкільному навчальному закладі передбачає урахування таких вимог: стимуляція пошукової діяльності та мовленнєвої активності дитини (А.М. Богуш); задоволення мовленнєвих потреб у культурно-ціннісному пізнанні довкілля; наявність мовленнєво-творчої спрямованості (Н.В. Гавриш); свобода і самостійність дитини; інтеґративність (К.Л. Крутій); урахування статевих і вікових особливостей дитини (В.Ф. Базарний); діалогічність (А.Г. Арушанова); стабільність-динамічність; гуманітаризація (С.У. Гончаренко). Практична реалізація створення освітнього мовленнєвого середовища передбачає також створення міні-середовищ, які б відбивали сутність предметно-мовленнєвого та мовленнєво-просторового середовищ. Назвемо їх. Культурно-пізнавальне, що має на меті створення можливостей для самостійного засвоєння дитиною сенсорних еталонів (колір, форма, простір, звук, смак, запах тощо), як засіб збагачення мовленнєвого досвіду. Мовленнєво-творче, метою якого є створення можливостей для самостійного мовленнєво-творчого процесу (малювання, ліплення, дизайн, флористика тощо). Мовленнєво-комунікативне, покликане забезпечувати дитину можливостями для мовленнєвого розвитку, художньо-мовленнєвої діяльності. Екологічно-мовленнєве, що має сприяти створенню умов для розвитку екологічних уявлень, накопичення мовленнєвого досвіду, гармонійного ставлення до світу природи тощо. Емоційно-рефлексивне, яке спонукатиме до самопізнання себе, свого внутрішнього світу, образу "Я" тощо. Зазначимо, що ми окреслили лише деякі міні-середовища, їх може бути набагато більше. Кількість міні-середовищ залежить від тієї мети, яку висуває дорослий під час взаємодії з дітьми.

Актуальність своєчасного мовленнєвого розвитку в дошкільному дитинстві визначається завданнями щодо створення оптимальних умов для якнайповнішого розкриття потенційних можливостей кожної дитини, які виявляються в специфічно дитячих видах діяльності й пов'язані із комунікацією. Становлення в людини всіх психічних функцій, психічних процесів, особистості в цілому неможливе без міжособистісного контакту. При цьому мовленнєвий розвиток та його вдосконалення необхідно розглядати як відображення становлення навичок комунікативно-мовленнєвої взаємодії. Здатність до спілкування розуміється як комплексна здатність користуватися засобами взаємодії (невербальні, предметно-практичні, мовні), що забезпечують успішність цілей комунікації.

Мета курсової роботи – теоретично обґрунтувати та експериментально апробувати вплив мовленєво-розвивального середовища в ДНЗ на мовлення дитини 5 -го року життя.

Завдання дослідження:

уточнити поняття «мовленнєво-розвивальне середовище»

проаналізувати мовленнєво-розвивальне середовище в ДНЗ

визначити вплив мовленєво-розвивального середовища в ДНЗ на мовлення дитини 5 -го року життя.

Об’єкт курсової роботи – розвиток мовлення дитини 5 -го року життя.

Предмет курсової роботи – вплив мовленнєво-розвивального середовища в ДНЗ на розвиток мовлення дитини 5-го року життя.

Методи дослідження – аналіз наукових джерел із теми дослідження, аналіз науково-методичної документації, спостереження за проведенням занять, констатувальний, формувальний і контрольний види педагогічного експерименту, статистичні методи обробки результатів експериментального дослідження.

Дослідження було проведено на базі ДНЗ №115 м. Миколаїв.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (30 джерел), додатків вміщених на сторінках. Загальний обсяг роботи становить сторінок, з них сторінок основного тексту. У роботі вміщено таблиць

Вплив мовленнєво–розвивального середовища в ДНЗ на розвиток мовлення дитини 5-го року життя

Мова – це найважливіший, універсальний засіб спілкування, організації та координації всіх видів суспільної діяльності.

Мовлення - це процес спілкування людей між собою за допомогою мови.

Мовленнєвий розвиток дошкільника — складний психологічний процес, що не зводиться до простого відтворення дитиною почутої мови. Він визначається мірою сформованості знань, умінь та навичок дитини і виявляється в соціальній та інтелектуальній активності у колі дорослих та однолітків. Щоб створити оптимальні умови для мовленнєвого розвитку дошкільника, педагогам слід використовувати різні форми роботи: ігри, проблемні ситуації і, звичайно, заняття. Неможливо уявити належний рівень життєвої компетентності людини без оволодіння мовленням. Видатний педагог Костянтин Ушинський зауважував, що рідне слово є основою розумового розвитку й скарбницею всіх знань. Оволодіваючи мовленням, вивчаючи мову, дитина засвоює систему знань, суспільно прийняті норми поведінки — основу її життєвої компетентності. 3 огляду на це проблема розвитку мовлення дитини завжди була однією з центральних у дошкільній освіті.

З метою забезпечення ефективності навчання дошкільників української мови рекомендують спрямувати зусилля на створення мовленнєвого розвивального середовища. А саме:

Таблиця 1

Вид

Зміст, вимоги

Природне середовище

Рослини найближчого оточення, характерні для даної місцевості, культурні, городні рослини, кімнатні рослини тощо.

Дорослі мають знати і вживати українські назви живих мешканців та неживих об’єктів, явищ природи.

Предметне середовище

Включає в себе:

Предмети та іграшки, що забезпечуватимуть предметно-практичну та ігрову діяльність дітей.

Набори предметних, сюжетних картин, добірки ілюстрацій до народознавчого матеріалу.

Добірки художніх та фольклорних творів, ілюстрацій до них.

Добірки українських художників, картини місцевих художників.

Дидактичні ігри та завдання комунікативної, мовленнєвої, лінгвістичної спрямованості на розвиток творчого мовлення. Телепрограми, мультиплікаційні фільми.

·Настільно-друковані, інтелектуальні ігри тощо.

Соціальне середовище

Включає в себе:

Вихователя, який вільно володіє розмовним мовленням, художнім мовленням, доцільно використовує український фольклор в життєдіяльності.

Помічника вихователя, який в змозі підтримати розмову українською мовою.

Батьків, які розуміють необхідність оволодіння дитиною українським мовленням, підтримують намагання дитини говорити, допомагають їй.

Створення сприятливої, заохочувальної атмосфери для використання української мови.

Партнерську позицію дорослого – носія інформації та авторитетної для дитини особи. Забезпечення мовленнєвого супроводу з боку всіх дорослих, що так чи інакше спілкуються з дитиною

Поєднання зусиль садка і сім’ї.

Власне середовище вихованця

Сприятиме формуванню навичок та вмінь з українського мовлення, якщо педагог зуміє вмотивувати та виховати в дитині бажання, а потім і потребу вивчати і розмовляти українською мовою.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: