Сторінка
19

Соціально-педагогічні умови формування відповідального ставлення до власного здоров’я у старших підлітків

Наркотики підступні тим, що при систематичному їх вживанні виникає потреба у постійному збільшенні дози, оскільки попередня кількість наркотичної речовини вже не дає бажаного ефекту. Значні ж дози цих речовин викликають сильне отруєння організму з глибокими порушеннями психічної і фізичної діяльності. Для наркоманів характерні підвищена роздратованість, нестійкість настрою, порушена координація рухів, тремтіння рук, пітливість. Помітно знижуються у них розумові здібності, погіршується пам’ять, різко падає працездатність, слабшає воля, втрачається почуття обов’язку.

Особливості кожного учня можна помітити, просто спостерігаючи за його шкільним життям. Однак в багатьох практичних ситуаціях поверхневого спостереження недостатньо для того, щоб визначити, в результаті розвитку яких несприятливих функціональних станів відбувається збій. Для вирішення цього питання організують лікарський контроль, який покликаний і дозволяє своєчасно виявляти і попереджувати різного роду хвороби, можливі випадки перевтоми, погіршення самопочуття. За підсумками лікарського обстеження складається заключення, в ньому дається оцінка фізичного розвитку і стану здоров’я людини.

Велике значення для правильного формування здорового способу життя, збереження високої працездатності, окрім лікарського контролю мають регулярні спостереження, які проводять за станом свого здоров’я самі підлітки. Самоконтроль за диханням, пульсом, сном, апетитом, масою тіла тощо дозволяє своєчасно виявляти найменші ознаки погіршення стану здоров’я, перевтоми, відхилень від норми. Всі дані про фізичний розвиток і стан здоров’я заносяться у відповідні графи щоденника самоконтролю.

Основними показниками для самоконтролю є:

маса тіла залежить від особливостей конституції організму, розвитку кісткової і м’язової систем, статі, віку, кліматичних та інших умов. Визначати масу тіла найкраще вранці до прийому їжі. Робити це потрібно систематично – не рідше одного разу на тиждень;

сон – одна з найважливіших функцій організму. При порушеннях режиму, перевтомі виникає безсоння. У цьому випадку рекомендується змінити режим, знизити навантаження. При стійких і тривалих розладах сну необхідно проконсультуватися з лікарем.

Для запису у щоденник самоконтролю якість сну оцінюють за п’ятибальною шкалою: відмінний – 5, добрий – 4, задовільний – 3, поганий – 2, дуже поганий – 1;

апетит – показник, який свідчить про нормальну роботу органів травлення і всього організму. Різного роду його порушення вказують на перевтому чи початок якогось захворювання. Апетит оцінюється також за п’ятибальною системою;

самопочуття і працездатність – важливі показники стану здоров’я, які уважно простежуються протягом дня й оцінюються за п’ятибальною шкалою;

пульс відображає роботу серцево-судинної системи. Визначається він на променевій артерії на зап’ясті або на скроневій і сонній артеріях. Спостереження за пульсом здійснюється, як правило, вранці, лежачи у ліжку.

Досліджуючи пульс, підраховують частоту серцевих скорочень (ЧСС) за 1 хв. У людини в стані спокою частота пульсу дорівнює 60-70 ударам за хвилину. Підвищення частоти пульсу (тахікардія) – симптом якогось несприятливого впливу на серце. У цьому випадку необхідно знизити фізичні навантаження й обстежитися у лікаря. Уповільнення пульсу (брадікардія) може бути як ознакою хвороби серця, так і наслідком впливу дії фізичних навантажень. При частоті пульсу менше 40 ударів на хвилину потрібно також звернутися до лікаря.

Порушення ритму серця (аритмію) поділяють на фізіологічні і патологічні. До фізіологічних відноситься так звана дихальна аритмія: при вдиханні пульс частішає, при видиханні уповільнюється. Такі явища часто спостерігаються у підлітків. При стійких порушеннях ритму необхідно терміново звернутися до лікаря.

Дуже важливий контроль за діяльністю серцево-судинної системи під час тренувань, занять спортом. Рекомендується заміряти пульс до занять, а одразу після виконання вправ – протягом перших 15 с й отриманий результат помножити на 4. Це дозволить визначити ЧСС за 1 хв.

За оптимальних фізичних навантажень через 10-15 хв. відпочинку після завершення виконання вправ пульс повертається до вихідних величин. По мірі розвитку тренованості й поліпшення діяльності серцево-судинної системи пульс за одних і тих же навантажень прискорюється менше і швидше відновлюється.

Проводити спостереження за масою тіла, сном, апетитом, пульсом, диханням та іншими об’єктивними показниками бажано в один і той же час – вранці, а також до і після тренувань.

Окрім названих даних у щоденнику самоконтролю можна фіксувати спортивні показники. Це дозволяє простежити динаміку розвитку фізичних навантажень, контролювати їх зміни.

Оцінка стану здоров’я за даними самоконтролю має проводитися з урахуванням всіх показників, оскільки вони доповнюють один одного. Однак потрібно пам’ятати, що дані самоконтролю не заміняють лікарського контролю і педагогічних спостережень, тому підліток не повинен самостійно робити висновки і приймати певні рішення. У випадках несприятливих змін показників самоконтролю потрібно негайно звернутися за порадою до лікаря.

Необхідним доповненням до результатів об’єктивних оцінювань є методики суб’єктивного оцінювання станів. Ця група методик базується на даних самоспостереження.

Світ внутрішніх відчуттів людини, що виникають при переживанні різних станів, досить багатий. Так, людина відчуває появу болю чи дискомфорту в різних частинах тіла, відмічає появу забудькуватості, труднощі у зосередженні уваги, нездатність вирішити складне завдання та інші чітко усвідомлювані симптоми. Досить часто такі внутрішні сигнали є передумовою появи зовні виражених ознак погіршення стану. Крім того, цілий ряд інформативних симптомів взагалі неможна виявити, не спитавши людину про те, що вона відчуває. До них відносяться різні відтінки емоційних переживань.

Для збору даних про суб’єктивні переживання людини використовують методики анкетування й опитування. Труднощі й обмеження використання таких методик досить суттєві. По-перше, далеко не кожна людина, а тим більше підліток, вміє «чути себе» і правильно передавати свої відчуття. По-друге, досліджуваний в силу різних причин може свідомо перекрутити надану інформацію. По-третє, діагност – особа, яка проводить обстеження, може неправильно зрозуміти отриману інформацію, дати їй свою інтерпретацію. Однак цінність даних про суб’єктивні переживання настільки висока, що вчені, дослідники впродовж багатьох років працюють над створенням й удосконаленням методик, що дозволяють звести до мінімуму вплив перерахованих негативних обставин.

Для того, щоб допомогти обстежуваному оцінити різноманітні часом непомітні для нього симптоми, йому дають розгорнутий список тверджень, що відповідає можливим проявам діагностованого стану. При цьому намагаються забезпечити ясність і чіткість пропонованих формулювань симптомів. Крім того, у списку тверджень уникають прямих запитань «в лоб» або поєднують їх з рядом опосередкованих проявів того ж симптому, зв’язок яких з оцінюваним станом зрозумілий лише для спеціаліста. До складу списку симптомів включають спеціальні перевірочні запитання – так звану «шкалу брехні», – з допомогою яких визначають щирість відповідей досліджуваного.