Сторінка
4

Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами

Взагалі, тон голосу має велике значення для розуміння контексту. Роблячи той чи інший наголос, розставляючи різні акценти, ми можемо змінити зміст думки. Наприклад, логічний наголос дозволяє партнеру більш точно зрозуміти почуту думку, якщо ж він відсутній чи зроблений неправильно, зміст мовленнєвої конструкції може бути сприйнятий неадекватно .

Відволікають від розуміння змісту мовлення того, хто говорить, практично всі немовні прояви голосу, що нерідко супроводжують процес мовлення. Це хихикання, смішки, пхикання, шепіт, лемент, стогін, подих, позіхання й ін., а також так звані назалізації (негативні біля-мовні прояви, звуки-роздільники) «хм-м-м-м», «е-е-е-е» тощо.

Студенти, наприклад, іноді перестають слухати зміст лекції й займаються тим, що підраховують, скільки разів лектор використав слово-«паразит». Дратує слухача й невисока культура мовлення, помилки, що припускаються при наголошенні слів, у їхніх значеннях тощо.

Семантичний бар'єр виникає через відсутність збігу в системах значень партнерів з комунікації – тезаурусах, тобто лінгвістичного словника мови, з повною смисловою інформацією. Іншими словами, він має місце тоді, коли партнери користуються одними й тими ж знаками (і словами також) для позначення абсолютно різних речей. Семантичний бар'єр – це, по-перше, проблема жаргонів і сленгів, по-друге, він викликається обмеженим лексиконом у одного з співрозмовників, по-третє, його причинами можуть бути соціальні, культурні, психологічні, національні, релігійні, професійні, групові та інші особливості спілкування. Т. Дрідзе використовує назву «ефект смислових ножиць» для позначення семантичного бар'єра й розглядає комунікативні ситуації, за яких цей ефект виникає:

• явна невідповідність між мовними засобами, які використовує комунікант, і мовними ресурсами реципієнта;

• розбіжність виникає ще раніше – на етапі переведення думки у слова;

• взаєморозумінню заважають певні індивідуальні особливості реципієнта, передусім здатність оперувати мовою як засобом мислення.

Водночас, з того, що кожна людина має неповторний досвід, освіту, своє коло спілкування, а отже, і неповторний тезаурус, зовсім не обов'язково робити висновок, що взаєморозуміння неможливе. Виникнення бар'єру можна пояснити так: ми зазвичай виходимо з того, що «всі розуміють, як я», а між тим правильніше було б сказати зворотне – «кожен розуміє по-своєму».

Стилістичний бар'єр виникає в разі невідповідності стилю мови викладача й ситуації спілкування або стилю мови й актуального психологічного стану студента. Наприклад, студент може не сприйняти критичного зауваження викладача, тому що воно було виголошене в панібратській манері. Тобто стиль може бути недоречним, занадто важким, не відповідати комунікативній ситуації і намірам студента. Якщо викладач використовує мовні звороти: «Вам потрібно», «Ви зобов'язані», «Ти повинен» й подібні, у студента виникає явний чи прихований супротив. Такому стилю, який має примусовий характер, протистоїть інша філософія стосунків, котру називають парадигмою можливого: «Можливо», «Бажано, щоб ви», «Ви можете» тощо.

Стилістичний бар'єр може виникнути й за умови, коли форма комунікації та її зміст не відповідають одне одному. Приміром, викладач запросив студента на розмову, а замість діалогу був односторонній монолог, що викликає у студента не лише незадоволення, а й нерозуміння самої інформації, позаяк негативні емоції, які не дають змоги ефективно слухати, заважають зосередитися і сприймати почуте. Стилістичний бар'єр виникає й тоді, коли інформація передається науково-канцелярським стилем, який зрозуміліший під час читання й утруднений у слуховому сприйнятті.

Бар'єр логічного нерозуміння виникає тоді, коли партнери не знаходять спільної мови. Тобто кожна людина бачить світ, ситуацію, проблему, що обговорюється, із своєї точки зору, яка може не збігатися з позицією партнера. Окрім того, одні й ті ж самі слова за тієї чи іншої ситуації можуть мати зовсім інший зміст, який є завжди індивідуально-особистісним: він зароджується у свідомості комуніканта, але не обов'язково є зрозумілим реципієнту. Більше того, сама думка породжується різними потребами людини. Ось чому за кожною думкою стоїть мотив, який і є первинною інстанцією в породженні мовлення. Отож перш ніж виголосити думку, людина спочатку «запаковує» її у внутрішню мову, а потім виражає словами, вербалізує. Реципієнт розшифровує значення слів, осягаючи таким чином смисл вербального повідомлення. Труднощі виникають у зв'язку з неадекватним розумінням інформації. Основна проблема, яка закладена в нерозумінні, пов'язана з особливостями мислення реципієнта, адже партнер зі спілкування розуміє все по-своєму, а не так, як сказав відправник інформації. Найчастіше логічний бар'єр виникає в партнерів з неоднаковим видом мислення. Приміром, у одного – абстрактно-логічне, а в іншого – наочно-образне .

Логічний бар'єр може виникнули на рівні операційної миследіяльності людей. Відомо, що такі операції мислення, як порівняння, аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, використовуються людьми з різним ступенем глибини. Тобто поки один заглиблюється в розгорнутий аналіз проблеми, інший, зібравши поверхневу інформацію, вже має готову відповідь. Залежно від того, які форми мислення превалюють в інтелекті кожного з партнерів, вони також спілкуються на рівні розуміння чи нерозуміння, тобто й тут має місце логічний бар'єр. Звичайно, логічний бар'єр може виникнути кожного разу, коли партнери різняться особливостями миследіяльності й не вважають за потрібне враховувати специфіку один одного .

При виникненні цього бар'єру з'єднуються такі міжособистісні бар'єри як бар'єр сприйняття, невміння слухати (небажання слухати), семантичний бар'єр, невербальні перешкоди і поганий зворотній зв'язок (обмін інформацією відбувається, але сенс до одержувача інформації доходить спотвореним, причому його ж свідомістю).

У цьому пункті нашого дослідження ми розкрили сутність поняття «комунікативні бар’єри» та визначили їх види. Далі розглянемо прийоми та засоби подолання комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами.

Прийоми та засоби подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами

Практично для всіх людей, а особливо для викладачів вищих навчальних закладів, важливо вміти спілкуватися таким чином, щоб їх правильно розуміли, щоб їх слухали і чули. Тому важливо знати прийоми та засоби подолання комунікативних бар'єрів .

Подолання запобігання. Першим видом захисту від дії є запобігання – уникнення контакту, слухання і бачення тих, хто може впливати. У повсякденному спілкуванні воно постає у формі неуваги. Адже дійсно, якщо, розмовляючи з кимось, ми думаємо про своє, «пропускаючи» те, що він говорить, то це не що інакше, як уникнення впливу. І якщо, сидячи на лекції, студент читає сторонню книгу і відповідно приділяє мало уваги лекції, то це теж самоусунення від дії. Боротьба з цим видом бар'єрів включає в себе керування увагою студента, аудиторії, власною увагою .