Сторінка
7
Вивчення та ознайомлення з досвідом підготовки вчителів початкової школи до виховної роботи у педагогічних вищих навчальних закладах України дає підстави зазначати, що у навчально-виховний процес впроваджується особистісно-орієнтований підхід - технологія навчання, основною ідеєю якої є положення що, реалізуючи свій творчий потенціал під час навчання, майбутні педагоги вчаться виявляти та розвивати таланти і здібності учнів. Поширеними методами та формами роботи з обдарованими студентами є активні методи навчання, методи мікровикладання та моделювання навчально-виховних проектів, ділові ігри, тренінги, аукціони педагогічних ідей, навчальні конференції, методичні семінари, лекції - діалоги, конкурси (конкурс педагогічних талантів, виставка - ярмарок " Своїми руками", аукціон педагогічних ідей, захист творчих проектів), педагогічний театр, консультативна діяльність.
Таким чином, дбаючи про цілеспрямоване розв’язання проблеми підготовки майбутнього педагога до особистісно-орієнтованої діяльності доцільно вважати першочерговим завданням у набутті якості, яка не можлива без глибокого розуміння людської природи, потреб, психології та поведінки людей, що і є ознаками особистісно-орієнтованого виховання людини.
Тематика цілеспрямованої роботи планується відповідно до науково - теоретичного, методичного та діяльнісного компонентів підготовки вчителя. Для підвищення творчого зростання вчителя - вихователя використовуються як традиційні форми (семінари - практикуми, лекції), так і інтерактивні (психологічні тренінги, круглі столи, міні - дискусії, захист власних особистісно-орієнтованих виховний проектів, психолого-педагогічні симпозіуми, ділові ігри, індивідуальні консультації).
Оцінно-результативний компонент забезпечує аналіз та оцінку рівнів готовності майбутніх вчителів початкової школи до особистісно-орієнтованої діяльності з молодшими школярами.
Виділяють такі рівні готовності:
Формальний (низький) - для студентів характерні негативна мотивація до вибору педагогічної професії, невизнання сучасних виховних парадигм та особливостей навчально-виховної діяльності вчителя початкової школи, відсутність потреби у професійному самовдосконаленні, невміння моделювати виховну взаємодію та діагностувати виховну роботу, труднощі у встановленні контакту з учнівським колективом загалом та окремими учнями зокрема, нездатність до самоконтролю, неадекватність самооцінки, відсутність навичок планування, моделювання, організації педагогічної взаємодії, переважно поверхневі самооцінка та самоаналіз. Низький рівень переважає у студентів, які не усвідомлюють цілі та завдання особистісно-орієнтованої діяльності. Майбутні педагоги цього рівня не виявляють інтересу до навчально-виховної діяльності, володіють уривчастими знаннями про гуманістичні відносини, їм майже не притаманні гуманістичні якості.
Частково - продуктивний (середній) - для студентів характерне позитивно - пасивне ставлення до особистісно-орієнтованої взаємодії у початковій школі, поверхневі знання сутності особистісно-орієнтованих концепцій навчання та виховання та особливостей виховних функцій, слабка сформованість ціннісних установок та професійного ідеалу, початкові вміння планувати та організовувати взаємодію, визначати шляхи самовдосконалення, самооцінки, самоконтролю та самоаналізу, наявність потреби у самовдосконаленні, розширенні кругозору. Студенти усвідомлюють особистісно-орієнтовану взаємодію як необхідне, як одне з напрямків діяльності вчителя початкової школи у контексті гуманістичних парадигм. Відрізняються достатньою сформованістю вмінь моделювати виховну взаємодію, добирати засоби впливу на емоційну сферу школярів, передбачати труднощі, реалізовувати виховні проекти, адекватно оцінювати власну педагогічну компетентність, контролювати себе, критично аналізувати результати навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями. Проте практична діяльність цієї групи студентів має переважно репродуктивний характер. Нові, нестандартні ситуації, що виникають у реальному навчально-виховному процесі, викликають у них певні труднощі.
Креативний (високий) - для студентів характерна позитивна мотивація до вибору педагогічної професії, позитивно - активне, дійове ставлення до особистісно-орієнтованої взаємодії у початковій школі, високий рівень сформованості виховної компетентності, свідоме розуміння значення особистісно-орієнтованої взаємодії, її пріоритетності, творче ставлення до організації навчально-виховного процесу, усвідомлення професійного ідеалу та шляхів його досягнення, стійка потреба у професійному самовдосконаленні, високий рівень сформованості вмінь моделювання, планування особистісно-орієнтованої навчальної та виховної роботи, передбачення труднощів, навичок самоконтролю та самоаналізу. У їхній практичній діяльності прослідковується творчий характер. Студенти цього рівня здатні використовувати набуті теоретичні та методичні знання у типових та у нестандартних ситуаціях.
Підготовка учителів початкової школи до особистісно-орієнтованої взаємодії з учнями є складним та багатогранним процесом. Ефективне розв’язання зазначеної проблеми, якість отриманих результатів залежатиме від створення відповідних педагогічних умов. Педагогічними умовами продуктивності процесу підготовки студентів до організації особистісно-орієнтованої діяльності можуть бути обставини, що сприяють розвитку творчої активності, реалізації індивідуального підходу до розв’язання проблем навчання та виховання гіперактивних учнів молодшого шкільного віку, активізації потенціалу педагогічної взаємодії особистості майбутніх педагогів, забезпеченню позиції активних суб’єктів діяльності, гармонійному пізнанню навколишньої дійсності. Серед умов були визначені такі:
Ціннісно-смислова спрямованість змісту підготовки майбутніх вчителів початкової школи.
Велике значення у професійній підготовці майбутніх вчителів початкової школи до здійснення особистісно-орієнтованої взаємодії надається засвоєнню педагогічних дисциплін, провідним серед яких є курс " Педагогіка". Цей предмет покликаний закласти підвалини педагогічної компетенції, гуманістичної спрямованості, дати поштовх до педагогічної творчості студентів, готувати їх до здійснення особистісно-орієнтованої взаємодії, створити умови для перетворення студента на суб’єкта особистісного та професійного зростання.
Часто на практиці викладання педагогіки здійснюється відірвано від реального навчально-виховного процесу у школі, її вивчення зводиться до опанування теоретичними знаннями з дисципліни. На думку науковців одним із важливих напрямів покращення підготовки майбутніх вчителів до навчально-виховної роботи у вищих навчальних закладах є вдосконалення викладання курсу педагогіки.
У контексті підготовки майбутніх вчителів початкової школи до створення виховних ситуацій передусім слід посилити виховну спрямованість у викладанні цієї дисципліни педагогічного а основі реалізації особистісно-орієнтованого підходу. Я спираюся на концепцію педагогічного процесу Т. Сущешсо, яка вважає особливістю гуманного педагогічного процесу те, що педагог діє не за програмою, а за особистістю, її настроєм, внутрішнім станом. Він створює умови для повного самостворення внутрішніх сил та здібностей особистості шляхом розкріпачення її думки. Привабливість гуманних міжособистісних відносин є однією із найважливіших умов створення високоемоційного тонусу, атмосфери довіри, без якої неможливий розвиток творчої особистості у сфері вільного спілкування.