Сторінка
8

Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до організації навчально–виховної роботи з гіперактивними учнями

При побудові педагогічного процесу на таких засадах викладач має стати співробітником студента в самозміні, самоосвіті та самовихованні. Студент являється суб’єктом активної пізнавальної творчої діяльності у процесі спільного розв’язання навчально-виховних завдань. Також необхідно забезпечити розгляд педагогічних проблем з позицій гуманізму, суб’єкт - суб’єктної взаємодії, діалогу з точки зору включеності їх у контекст цілісного освітньо - виховного процесу, з погляду на дитину, як на суб’єкт педагогічної взаємодії.

Посилення виховного впливу педагогіки в процесі підготовки майбутніх вчителів початкової школи до організації особистісно-орієнтованої діяльності потребує системних заходів. З цією метою в змісті навчальної дисципліни насамперед необхідно виокремити теми та питання з проблем особистісно-орієнтованого навчання та виховання, які мають безпосереднє значення у процесі підготовки майбутніх педагогів до особистісно-орієнтованої взаємодії, спрямування їх засвоєння на формування у студентів гуманістичних ціннісних установок, розвиток інтересу до організації особистісно-орієнтованої взаємодії, орієнтацію їх на першочергову реалізацію особистісно-орієнтованої навчальної та виховної діяльності. Важливо посилити їхній зміст включенням оновлених виховних концепцій та підходів, досвіду роботи класиків педагогіки та кращих вчителів - новаторів, яскравих образів із художньої літератури. Необхідно забезпечити усвідомлення майбутніми педагогами сутності процесу навчання та виховання як суб’єкт - суб’єктної взаємодії, невід’ємною складовою якої є моделювання та діагностування результатів педагогічної взаємодії.

Важливо акцентувати увагу студентів на виховних можливостях змісту навчального матеріалу також у процесі засвоєння теорії навчання: функцій процесу навчання, методів навчання, контролю за навчальним досягненнями; вимог до уроку. У викладанні необхідно забезпечити мотиваційну спрямованість, проблемність і використання інтерактивних методик через залучення студентів до активної, творчої навчально-пошукової діяльності під час лекційних, семінарських занять та самостійної роботи.

Доцільним є розробка комплексу самостійних творчих завдань, які мають на меті актуалізацію, використання у нестандартних умовах знань, здобутих під час вивчення питань з теорії виховання, глибоке усвідомлення гуманістичної сутності навчально-виховної діяльності, процесу навчання та виховання, принципів навчання та виховання на сучасному етапі; формування ціннісних орієнтацій та установок.

У контексті цієї вимоги доцільно вдосконалити зміст програми з педагогіки шляхом інтегрування з огляду на те, що у процесі підготовки до організації особистісно-орієнтованої діяльності, майбутні вчителі початкової школи мають набути систему знань про організацію навчально-виховного процесу з різних педагогічних дисциплін: вікової, соціальної, порівняльної педагогіки, історії педагогіки, етнопедагогіки, методики виховної роботи.

Ціннісно-смислова спрямованість на педагогічну професію виявляється у сукупності сталих глибоко усвідомлених та осмислених мотивів та прагнень творчої високоякісної професійної педагогічної діяльності та виступає суттєвим стимулом щодо професійного самовдосконалення майбутніх вчителів.

Поетапність процесу підготовки до особистісно-орієнтованої взаємодії

Підготовка до організації особистісно-орієнтованої взаємодії передбачає цілісну послідовність навчально-виховних впливів. З позиції цілеспрямованого поетапного формування розумових дій, що лежать в основі процесу самовдосконалення, підготовка до організації особистісно-орієнтованої взаємодії проходить кілька етапів, причому кожен попередній готує до наступного, зумовлюючи перехід на вищий рівень розвитку підготовки. Поступове ускладнення навчального матеріалу та навчально-виховних завдань забезпечує підготовку до організації особистісно-орієнтованої взаємодії таким чином, що кожне нове знання, уміння спирається на попереднє та випливає із нього. У ланцюгу педагогічних впливів від ефективності кожної ланки залежить загальний результат.

Впровадження цієї педагогічної умови вимагає виокремлення у системі підготовки до організації особистісно-орієнтованої взаємодії таких взаємопов’язаних етапів, як: діагностувально-проектувальний, навчально-діяльнісний, рефлексивний, ціннісно-коригувальний, що мають специфічні цільові завдання та результати, провідні форми, методи та прийоми і забезпечують підготовку до педагогічної взаємодії: від посилення мотиваційно-ціннісного ядра особистості через її пізнавально-інтелектуальну сферу до активізації поведінкової. Комплекс педагогічних впливів на підготовку студентів до організації особистісно-орієнтованої діяльності реалізується у логічній послідовності, яка передбачає поступове ускладнення цілей та завдань, поглиблення змісту, розширення кола засвоєного навчального матеріалу та рівня його опрацювання, зростання самостійності та творчої активності студентів в опануванні необхідними знаннями, уміннями та навичками, завдяки чому досягається наступність педагогічних впливів та міцність сформованих особистісних якостей.

Активізація науково-дослідної роботи студентів

Необхідність залучення майбутніх педагогів до науково-дослідної діяльності зумовлена тим, що вміння забезпечувати особистісно-орієнтовану взаємодію у навчально-виховному середовищі початкової школи передбачає зосередження на потребах вихованців, пристосування методики до їхніх можливостей, стимулювання їхнього розвитку і саморозвитку, турботу про фізичне та емоційне благополуччя. Різнобічне діагностування особистості молодшого школяра має випереджувати та спрямовувати процес педагогічної взаємодії. В свою чергу, впровадження нових педагогічних систем і технологій, використання методу створення виховних ситуацій потребує виявлення їх результативності, позитивних та негативних сторін.

У реалізації поставлених завдань сприятиме системне залучення студентів до науково - дослідної роботи на різних ланках навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі: у процесі вивчення педагогічних дисциплін, у позааудиторній роботі, під час проходження педагогічної практики. Важливе значення в цьому напрямі має написання студентами рефератів, курсових та дипломних робіт, участь у науково - практичних конференціях, виконання системи самостійних творчих завдань дослідницького характеру. В процесі розробки самостійних завдань пошукового характеру слід враховувати нахили та здібності студентів, стан їхньої підготовки до забезпечення особистісно-орієнтованої взаємодії, специфіку навчально-виховної діяльності вчителя початкової школи.

Залучення майбутніх вчителів початкової школи до особистісно-орієнтованої взаємодії у процесі проходження різних видів педагогічної практики.

Щоб студенти у подальшій професійній діяльності змогли створювати ефективні виховні ситуації, треба виробити у них необхідні навички під час навчання у вищому навчальному закладі. Найбільшою мірою розв’язанню цього завдання сприяє проходження студентами різних видів практики, які є частиною педагогічного процесу у вищому навчальному закладі, невід’ємною та важливою складовою їхньої фахової підготовки, в процесі якої теоретичні знання переходять у практичні дії, практичні ситуації, а саме стають засобом розв’язання практичних завдань.