Сторінка
15

Підготовка майбутнього вчителя початкової школи до організації навчально–виховної роботи з гіперактивними учнями

Започатковуючи систематичну педагогічну підготовку, зміст означеного курсу синтезував соціокультурні, психологічні та педагогічні знання про специфіку педагогічної професії та сутність педагогічної діяльності і можливості самопізнання свого професійного зростання.

У змісті дисципліни " Вступ до спеціальності " було задано своєрідну індивідуальну траєкторію розвитку професійно - пізнавального інтересу до педагогічної взаємодії у навчально-виховному середовищі початкової школи, на яку орієнтувалися навчальні програми всіх педагогічних предметів.

Метою курсу " Педагогіка " є вивчення загальних закономірностей виховання, навчання та розвитку підростаючих поколінь, які становлять теоретичне підґрунтя фахової підготовки майбутнього вчителя початкової школи.

Програма курсу передбачає чотири змістові модулі, що відображають основні розділи педагогіки: " Загальні основи педагогіки", " Дидактика", " Теорія виховання " та " Школознавство". Теми, що включені до першого змістового модуля, ознайомлюють студентів із педагогікою, як наукою, її категоріальним апаратом, джерелами та теоретичними засадами, методами наукового дослідження у педагогіці. Матеріал цього модуля підводить майбутніх педагогів до усвідомлення мети виховання, принципів побудови освітньої системи в Україні. Другий змістовий модуль ознайомлює студентів із засадами дидактики. Зміст цього модуля включає загальну характеристику процесу навчання, аналіз принципів, методів, засобів та форм організації навчання. Третій та четвертий змістові модулі передбачають опанування студентами матеріалу з таких розділів педагогіки, як " Теорія виховання " та " Школознавство".

Зміст навчального курсу ґрунтується на ідеях народної педагогіки, класичних педагогічних теоріях видатних вітчизняних та зарубіжних вчених, сучасних наукових концепціях, враховує визначені в державних нормативно - правових документах напрямки розвитку освіти в Україні.

У викладанні курсу використовувалося включення студентів до різних форм навчальної роботи: лекції, семінарські заняття, самостійна робота. На лекціях логічно та послідовно викладалися найбільш загальні та складні питання, що формують у майбутнього спеціаліста систему загальнопедагогічних уявлень. Семінарські заняття уточнювали, конкретизували та систематизували знання студентів, здобуті в ході проведення лекцій та виконання самостійної роботи., розвивали вміння робити повідомлення, висловлювати власне розуміння проблемних питань, формувати педагогічне мислення та професійно - пізнавальний інтерес до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями молодшого шкільного віку.

Студентам надавалися рекомендації що виконання самостійної роботи з курсу:

Розпочинати вивчення теми слід з опрацювання матеріалу за посібником: прочитати, виписати в конспект визначення, класифікації, важливі положення.

Опрацювати теоретичний матеріал з інших наукових джерел (практикуми, хрестоматії, матеріали візуального супроводу лекцій тощо): прочитати статті, виписати головні думки та тези, цитати, перенести до конспекту таблиці та схеми.

Завершити вивчення теми виконанням творчих письмових завдань чи розв’язанням педагогічних ситуацій та задач.

Додаткові завдання виконуються за бажанням, реферативні роботи виконуються на окремих аркушах, вказується опрацьована додаткова література чи інше наукове джерело (наприклад, Інтернет - ресурс).

Міждисциплінарна інтеграція означених курсів не лише давала студентам змогу сформувати цілісні уявлення про виховання та навчання як основний зміст професійної діяльності вчителя початкової школи та практичні навички, а й виявляти гнучкість та мобільність у використанні знань та вмінь трансформувати професійну інформацію у площину практичної реалізації. Це створювало умови для розвитку професійно - пізнавального інтересу до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями.

У процесі дослідно-експериментальної роботи широко використовувалися інтерактивні технології навчання, що активізувало пізнавальну діяльність студентів, максимально наблизило їх навчальну діяльність до професійної. Значну увагу було приділено навчальній та педагогічній практиці як важливому засобу адаптації майбутніх вчителів початкової школи до педагогічної діяльності, випробування власних можливостей, підтвердження правильності професійного вибору.

Відповідно до гіпотези та виявлених у результаті теоретичного аналізу наукової літератури та костатувального експерименту сутністю й особливостей підготовки студентів до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями було обґрунтовано модель підготовки майбутнього вчителя початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивним учнями.

Програма підготовки до організації навчально-виховної роботи з учнями, що мають синдром дефіциту уваги з гіперактивністю включала чотири етапи:

І етап - організаційно-інформаційний (І курс)

Завданням цього етапу було ініціювання бажання студентів здобувати необхідні знання та навички з метою успішного здійснення навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями. У першокурсників формували знання про виникнення та становлення професії вчителя, гуманістичну сутність педагогічної діяльності, її функції, види та мотивацію. З метою посилення інтересу до навчальної інформації застосовували перспективний педагогічний досвід, ідеї педагогіки співпраці.

Викладачі відзначали підвищення відповідальності та активності під час занять, значне зменшення пропущених занять, більшу зацікавленість з боку студентів під час виконання практичних завдань. Самі студенти також оцінили нововведення досить високо. За цією системою студент має якомога більше працювати самостійно: читати додаткову наукову літературу, виконувати індивідуальні завдання, брати активну участь у дискусіях та диспутах.

Вважаючи, що найдієвішим та найкращим для сприйняття є особистий приклад викладача як носія педагогічної професії, було проведено попередню роботу з викладацьким складом стосовно завдань та проміжних результатів дослідницько-експериментальної роботи. Апелюючи до їхнього бажання самовдосконалення та творчого пошуку, спираючись на здатність відступати від традиційної університетської практики та застосовувати інноваційні педагогічні технології, було спільно розроблено план роботи з впровадження запропонованої системи педагогічних умов підготовки майбутніх вчителів початкової школи до організації навчально-виховної роботи з гіперактивними учнями. Викладачі були ознайомлені із побажаннями студентів, що їх висловили на консультативному етапі дослідження.

Набула підтримки у студентів ідея використання ділових ігор як форми колективної творчості. Якщо спочатку вони поставилися до ідеї скептично, то після застосування гри " Школа і соціум " змінили свою думку та позитивно оцінили використаний у ній метод мозкового штурму. Студенти переконалися, що обговорення різних поглядів на значення процесів навчання та виховання, їх зміст доводить багатоплановість цих складних соціальних явищ.