Сторінка
4

Теоретичні основи регіональної податкової політики

Досить грунтовно визначення, сутність, методологічні підходи до обрахунку податко­вого потенціалу наведено в роботі С.В. Каламбета. По суті, це одна із основних розробок в українській науковій літературі останніх років, присвячена обчисленню як реальних, так і прогнозних доходів, апробована на прикладі Дніпропетровської області. Завизначенням автора, податковий потенціал – це сукупна величина укладених у товар інтелектуального потенціалу, фізичних сил (праці), матеріальних та енергетичних витрат до вартості основних фондів та засобів виробництва, що може відображати можливість відшкодування деякої умовної величини надходжень до загальносуспільних витрат життєзабезпечення і розвитку держави”. На основі наукового визначення податкового потенціалу сформовано основний податковий закон – закон відповідності, сутність якого полягає в тому, що рівень податкових стягнень повинен відповідати обсягу новоствореної вартості, що залишається після всіх відтворювальних потреб. Однак, на нашу думку, досить складно в нинішніх умовах нестабільності економіки, слабкої інформаційної бази достовірно, об’єктивно визначити науково-обгрунтований розрахунок суми витрат на відтворення життєво необхідних потреб громадян та частки прибутку суб’єктів господа­рю­вання для інвестиційних потреб.

На нашу думку, податковий потенціал регіону (ППр) можна розглядати у широкому та вузькому тлумаченні. У широкому значенні поняття податковий потенціал – це обсяг ресурсів території, що підлягають оподаткуванню. У більш вузькому розумінні ППр – це реальний обсяг податків, зборів та інших обов’язкових платежів, які може акумулювати регіон при повному використанні своїх ресурсів в умовах діючого податкового законо­давства.

Від чого ж безпосередньо залежить обсяг ППр? По-перше, від базової для податкової сфери характеристики податкоспроможності. Між ними існує прямий зв’язок: чим вищий рівень податкоспроможності, яка значною мірою залежить від рівня соціально-економіч­ного розвитку регіонів, тим більше фінансових ресурсів акумулює регіон і тим вищий обсяг його податкового потенціалу. По-друге, від ефективності самих механізмів оподат­ку­вання та якості роботи податкової служби в цілому. По-третє, від обґрунтованості та суспільної ефективності податкової політики в державі. По-четверте, від удосконалення законодавчого забезпечення податкової сфери, впровадження в життя Податкового кодексу, дотримання якого б гарантувало ефективне виконання всіх функцій податкової служби як професійно, так і суспільно-орієнтованих. По-п’яте, від загального фінансово-економічного стану держави та утвердження ринкових відносин.

Податковий потенціал регіону формується в межах певного економічного простору, важливою складовою якого є податковий простір регіону.

Податковий простір є дуже складним за своєю змістовною структурою. Він включає елементи як виробничої, так і соціальної та податкової сфер. На нашу думку, податковий простір регіону як наукова категорія відображає всю різноманітність об’єктно-суб’єк­тних відносин у регіоні, які виникають у процесі формування бази оподаткування, адміні­стрування податків, зборів та інших платежів і контролю за їх сплатою.

Для забезпечення внутрішньорегіональної територіальної справедливості в оподатку­ванні при закономірно нерівномірному податковому тиску, пов’язаному, в першу чергу, з нерівномірним соціально-економічним розвитком, важливим є дослідження основних аспектів формування та реалізації регіональної податкової політики і розробка понятійно-термінологічного апарату.

Рис. 1. Податкоспроможність як результат дії інших суспільно-териториальних властивостей і соціально-економічних характеристик