Сторінка
7

Фізичне виховання

Організаційні основи

Організаційні основи передбачають функціонування відповідних організацій, установ і товариств, що керують розвитком фізичної культури і спорту в Україні.

Центральним органом державної виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту є Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму (очолює М. Булатові).

Рада Міністрів автономної Республіки Крим, місцеві органи державної виконавчої влади, органи місцевого та регіонального самоврядування створюють у своєму складі відповідні органи з питань фізичної культури і спорту.

З іншого боку, держава сприяє розвитку суспільної активності і залучає громадські організації до управління в галузі фізичної культури і спорту. До громадських організацій належать: спортивні клуби, спілки і товариства, національні спортивні федерації, Національний Олімпійський комітет України.

Всі організації, що забезпечують функціонування галузі "Фізична культура і спорт”, об’єднані спільною метою і завданнями, що полягають у задоволенні індивідуальних та суспільних запитів і потреб громадян України у фізичній і спортивній підготовці.

Основні напрямки системи фізичного виховання:

Загальне фізичне виховання;

Фізичне виховання з професійною спрямованістю;

Фізичне виховання з спортивною спрямованістю.

Перший напрямок - спрямований на зміцнення здоров’я і підтримку працездатності в навчальній і трудовій діяльності. У відповідності з цим зміст фізичного виховання спрямований на оволодіння життєво важливими руховими діями і розвиток сили, витривалості, спритності і т.д.

Загальне фізичне виховання здійснюється в дитячих дошкільних закладах, на уроках фізичного виховання в ЗОШ та ВНЗ, в секціях (групах ЗФП), в групах здоров’я.

Другий напрямок - фізичне виховання з професійною спрямованістю забезпечує рівень фізичної підготовки, який необхідний людині в конкретному виді трудової діяльності. Фізичне виховання спрямоване на підготовку людини до вибраної нею професії. Результат подібної підготовки виражений в певному рівні фізичної готовності засвоювати вибрану професію і ефективно працювати.

Зміст фізичної підготовки і фізичної підготовленості обумовлений вимогами конкретного виду професійної діяльності.

Третій напрямок - фізичне виховання із спортивною спрямованістю забезпечує можливість спеціалізуватись у вибраному виді фізичних вправ і досягати в них максимальних результатів. Фізичне виховання, спрямоване на підготовку до високих досягнень у вибраному виді спорту, називається спортивним тренуванням.

Умови функціонування СФВ

Перша і головна умова - бажання реалізувати свої права на фізичний та духовний розвиток, які передбачені Законом України "Про фізичну культуру і спорт”.

Другою такою умовою є належна матеріально-технічна база та фінансове забезпечення галузі.

Третя визначна умова - забезпечення галузі "Фізична культура і спорт" висококваліфікованими фахівцями - професіоналами.

Тема: Задачі, принципи фізичного виховання

План.

Мета і задачі фізичного виховання.

Загальні (соціальні) принципи фізичного виховання.

Педагогічні (дидактичні) принципи фізичного виховання.

Специфічні принципи фізичного виховання.

1. Мета і задачі фізичного виховання

Будь-яка усвідомлена діяльність можлива лише за умови чіткого визначення її мети.

Мета - це очікуваний результат діяльності, до якого прагне людина.

Вона випливає з певних потреб окремої людини, групи людей, всього суспільства.

Першою потребою, яка спонукає людину до руху, є біологічна потреба, пов’язана з розвитком рухового апарата в певному віці. Вона з’являється в ранньому дитинстві і поступово згасає, починаючи з підліткового періоду розвитку. Проте, біологічна потреба рухатись живе в людині протягом всього життя і повинна постійно задовольнятись.

Другою потребою є потреба у всебічно гармонійному розвитку особистості. У цьому однаково зацікавлені і кожна окремо взята особа і суспільство в цілому.

Третя потреба пов’язана із здоров’ям. Заняття фізичними вправами сприяють поліпшенню фізичного і духовного здоров’я. Здоров’я людини на 50% залежить від активного способу життя.

Четверта потреба полягає у підготовці членів суспільства до високопродуктивної праці та оборони своєї Батьківщини. Ця потреба визначає прикладність фізичного виховання, його практичну роль у суспільстві.

П’ята потреба пов’язана з необхідністю навчатись раціонально організовувати дозвілля і проводити вільно час, наповнюючи його зміст фізичними вправами, іграми, розвагами.

Шоста потреба передбачає прагнення людей до спілкування та згуртування у групи для здійснення спільних дій.

Будь-яка мета реалізується шляхом її конкретизації в цілому комплексі послідовних, тісно взаємопов’язаних завдань.

У процесі фізичного виховання вирішується багато завдань, але всі вони можуть бути умовно об’єднані у три групи: освітні, оздоровчі та виховні.

Освітні завдання

Ця група специфічних завдань, що вирішуються у процесі фізичного виховання, полягає в тому, щоб:

зробити надбанням кожного базові науково-практичні знання, нагромаджені у сфері фізичної культури;

забезпечити раціональне формування індивідуального фонду рухових вмінь і навичок, необхідних у житті, та довести їх до необхідного рівня досконалості;

навчити кожного застосовувати набуті знання і навички у повсякденному житті з метою самовдосконалення.

Вирішення освітніх завдань спрямовано на одержання максимального ефекту від занять фізичними вправами в напрямку їх впливу на фізичну і духовну сферу людини, її здоров’я та творче довголіття.

Оздоровчі завдання

Група оздоровчих завдань спрямована на:

забезпечення оптимального розвитку властивих людині фізичних якостей і на їх основі вдосконалення фізичного розвитку;

зміцнення і збереження здоров’я;

удосконалення будови тіла і формування постави;

забезпечення творчого довголіття як наслідок вирішення попередніх завдань.

Виховні завдання

Вирішення виховних завдань передбачає:

розвиток інтелекту й утвердження життєвого оптимізму (під впливом занять фізичними вправами розвивається рухова, слухова, зорова пам’ять, спостережливість і увага);

патріотичне та моральне загартування молоді, виховання волі (про можливість патріотичного виховання у процесі занять фізичними вправами свідчить діяльність спортивно-просвітницьких товариств і організацій Східної Галичини на початку ХХ століття);

виховання любові до праці (забезпечуючи підвищення функціональних можливостей організму, фізичне виховання створює найважливіші передумови високої працездатності для всіх видів праці);

розширення сфери естетичного впливу навколишнього середовища на особу (Суть естетики розкривається у красі людських вчинків і взаємостосунків).

2. Загальні (соціальні) принципи фізичного виховання

Знання принципів та їх практична реалізація роблять процес фізичного виховання ефективнішим. Незнання принципів, або їх ігнорування, ускладнює процес фізичного виховання.