Сторінка
4
Стартове положення - це стан "оперативного спокою”, в якому немає зовнішніх рухів, але концентровано втілюється цілеспрямованість до дії.
Траєкторія руху визначається шляхом, пройденим тілом від початкового до кінцевого положення, і вимірюється в лінійних одиницях.
Амплітуда - це розмах руху. Її величина визначається в кутових градусах, лінійних мірах, або за домовленістю. Рухи дуже великої амплітуди називаються розмашистими. Рухи з малою величиною шляху - дрібними.
З позиції біомеханіки рухи характеризуються у часі його моментами, тривалістю і темпом. Змінюючи тривалість виконання вправ, можна регулювати загальний обсяг навантаження.
Під темпом розуміють частоту повторення циклів руху або кількість рухів за одиницю часу. Від ступеня своєчасності й узгодженості рухів у часі залежить виконання рухової дії взагалі, її ефективність та зовнішня результативність. Особливо високі вимоги до точності керування рухами в часі висуваються в швидкоплинних фізичних вправах, таких як: спринтерський біг, стрибки, метання, а також у багатьох швидкісних діях в спортивних іграх, єдиноборствах та ін.
До просторово-часових характеристик належать швидкість руху і прискорення.
Швидкість руху - це переміщення тіла в просторі за одиницю часу. Якщо швидкість руху стала в усіх точках шляху, то такий рух називається рівномірним, якщо вона змінюється - нерівномірним. Зростання швидкості за одиницю часу називається прискоренням.
Сили, що впливають на рух тіла людини (динамічні), можна поділити на зовнішні та внутрішні.
До внутрішніх сил належать: активні сили рухового апарату; пасивні сили опорно-рухового апарату - еластичні сили м’язів, в’язкість м’язів та ін., реактивні сили, що виникають при взаємодії ланок тіла в процесі рухів з прискоренням.
До зовнішніх сил належать: гравітаційні сили (сила ваги власного тіла); сила реакції опори; сила опору зовнішнього середовища (вода, повітря) і фізичних сил (суперники в боротьбі); зовнішні обтяження, інерційні сили предметів, які переміщує людина.
До ритмічних характеристик належить ритм. Ритм - одна з найбільш інтегральних характеристик техніки рухів.
У практиці фізичного виховання, окрім названих вище, використовують якісні характеристики рухів. Як правило, вони відповідають на питання, як виконується рухова дія, а саме: точно, економно, енергійно, плавно, еластично.
Точні рухи характеризують високу ефективність досягнення мети, наприклад, влучення м’ячем у баскетбольний кошик. Крім цього, точність руху може характеризуватись відсутністю будь-яких відхилень від заданої форми.
Економні рухи - це рухи, які характеризуються відсутністю або мінімумом зайвих, непотрібних рухів.
Енергійні рухи - визначаються вираженою силою і потужністю.
Плавні рухи - характеризуються плавною зміною м’язових напружень, які дозволять виконавцю виконувати рухи з прискоренням і з сповільненням.
Еластичні рухи - характеризуються тривалими амортизаційними фазами, які дозволяють виконавцю послабити силу поштовхів або ударів.
 |
Тема: Методи фізичного виховання
1. Рухові дії як предмет навчання. Рухові вміння та навички.
Однією із сторін фізичного виховання є навчання. У фізичному вихованні навчання характеризується як організований процес передачі і засвоєння систем спеціальних знань і рухових дій, спрямованих на фізичне і психічне вдосконалення людини.
У процесі навчання рухових дій необхідно пам’ятати, що:
необхідною умовою оволодіння навчальним матеріалом є активна рухова діяльність людини. Тому у процесі навчання слід враховувати біологічні закономірності працездатності людини;
побудова процесу навчання залежить від структурної складності рухової дії, що вивчається;
навчання рухових дій суттєво залежить від співвідношення техніки і фізичних якостей при їх виконанні, специфіки фізичних якостей, що виявляються в них і необхідного рівня їх прояву.
В результаті засвоєння рухових дій виникають певні функціональні утворення, які називають руховими вміннями і навичками.
Рухове вміння - це такий рівень володіння руховою дією, який характеризується необхідністю детального свідомого контролю за діями, невисокою швидкістю виконання, нестабільністю та не економністю рухів, нестійкістю до дії несприятливих чинників, наявністю зайвих рухів.
Формування рухових вмінь вимагає від людини активної участі в навчальному процесі, привчає аналізувати сутність поставлених завдань, умови виконання, керувати власною розумовою, відчуттєвою і руховою діяльністю.
Рухова навичка - це такий ступінь володіння технікою дії, при якому керування рухами відбувається автоматично, вирізняється високою стабільністю і надійністю, економністю, плавністю.
Рухові навички можуть мати позитивний або негативний перенос.
"Позитивний перенос" навичок - це така взаємодія навичок, при якій раніше сформована навичка полегшує формування наступної навички.
"Негативний перенос" навичок - це така взаємодія навичок, при якій раніше сформована навичка ускладнює вивчення наступної навички.
2. Етапи навчання руховим діям
У фізичному вихованні структуру процесу навчання доцільно будувати у три етапи:
етап початкового розучування;
етап поглибленого розучування;
етап закріплення і вдосконалення.
Мета початкового розучування - навчити основ техніки рухової дії, сформувати вміння виконувати її в загальних рисах, в основному варіанті.
Завдання цього етапу:
1. Створити загальне уявлення про рухову дію і осмислити її суть.
2. Навчити частин техніки дії, які раніше не були засвоєнні.
3. Сформувати загальний ритм рухового акту.
4. Усунути зайві рухи, які грубо спотворюють техніку.
Основні помилки на стадії формування початкового вміння є такі:
внесення в руховий акт додаткових, непотрібних рухів;
відхилення рухів за напрямком і амплітудою;
зайва напруженість багатьох м’язових груп;
спотворення загального ритму дії.
Основними причинами цих помилок є:
недостатня фізична підготовленість;
боязнь, що призводить до надмірного напруження мускулатури і обмеження амплітуди рухів;
недостатнє розуміння рухового завдання;
недостатній самоконтроль рухів;
дефекти у виконанні попередніх частин рухової дії;
втома;
негативний перенос навичок;
несприятливі умови виконання рухових дій.
Мета етапу поглибленого розучування - завершити формування рухової дії в основному варіанті на рівні навички і створити основу для формування умінь виконувати її в різноманітних умовах.
Для досягнення цієї мети вирішуються такі завдання:
Поглибити розуміння закономірностей рухової дії, що вивчається.
Уточнити техніку щодо індивідуальних можливостей, посилити самоконтроль.
Домогтися правильного виконання вправи.