Сторінка
5

Технології профорієнтаційної роботи соціального педагога з дітьми молодшого шкільного віку

Форми профорієнтаційної роботи дітьми молодшого шкільного віку

Не викликає сумнівів, що головною умовою успішного професійного самовизначення є повноцінний психічний та особистісний розвиток дитини, сформованість її мотиваційно-потребної сфери, наявність розвинутих інтересів та здібностей, достатній рівень самосвідомості. Тому робота з підготовки до вибору учнями професії має бути органічною частиною всього навчально-виховного процесу і починатися вже в молодших класах. Вся робота, що направлена на оптимізацію навчання та виховання, в кінцевому підсумку сприяє активізації професійного самовизначення особистості.

В молодшому шкільному віці дітям характерні мало диференційовані уявлення про світ професій, що відомі їм лише за назвами та деяким зовнішнім ознакам (за формою одягу, манері поведінки, оцінка навколишніх людей та ін.). Також рисою цього періоду є неадекватне, часто не визначене, ситуативне уявлення про власні ресурси та можливостях розвитку, до того ж пов’язане з невмінням зіставити їх з умовами та вимогами професійної діяльності. Школяр, що знаходиться на етапі первинного вибору, зазвичай нестійкий за своїми професійними намірами, що досить природно. Первинний вибір характерний для учнів молодшого віку, коли ще не виникає питань про зміст професії, умови роботи, її престиж, винагороду. Іноді на цій стадії затримуються і підлітки, хоча змінена ситуація соціального розвитку вимагає вже від сучасного восьмикласника конкретного рішення про вибір життєвого шляху.

У молодших школярів немає ще підстав для здійснення серйозного професійного вибору, часто відсутні виражені інтереси та схильності. Намічені інтереси легко змінюються іншими.

Учні 1-4-х класів ще далека від вибору професії, але правильно проведена профорієнтаційна робота має стати основою, на якій надалі, у старших класах розвиватимуться професійні інтереси та наміри школярів. Тому профорієнтаційна робота з молодшими школярами – специфічна і відрізняється від роботи із середніми і старшими класами. Особливість її полягає в тому, що не ставиться мета безпосередньо підвести учнів до вибору професії, слід лише підготувати основу для цього вибору. Дітей треба поступово вводити в світ спеціальностей. Відповідно, профорієнтаційна робота в молодших класах полягає в основному в проведенні професійної просвіти.

Основні зусилля соціального педагога в роботі з дітьми 1-4 класів мають бути спрямовані на всемірний розвиток інтересів, схильностей та здібностей, зокрема, використання в цих цілях спеціальних розвивальних програм, привернення уваги до цих питань батьків та педагогів.

Особливі можливості для проведення профорієнтаційної роботи відкривають уроки трудового навчання, на яких відбувається знайомство учнів із різними сферами трудової діяльності, виховання професійно важливих рис, вивчення особистості школярів тощо. Комплексний підхід до профорієнтаційної роботи передбачає також і всебічне вивчення особистості учня. Воно допомагає виявити характерні особливості особистості дітей, знайти правильні форми та методи, але головне – систематично і цілеспрямовано. Найпоширенішим методом вивчення школярів є спостереження, яке відбувається за планом, а його підсумкові результати фіксуються. Застосовують також діагностичні бесіди, які можна проводити як індивідуально, так і з групами. Для вивчення особистості учня використовують аналіз документів та практичних дій.

Знання про одні й ті ж професії діти повинні отримувати в різних класах. При цьому необхідно враховувати вікові особливості й так добирати матеріал, щоб він був зрозумілий і цікавий учням різного віку. Теоретичне знайомство з професіями у старших класах відбувається за допомогою професіограм. Для молодших же школярів найкраще підходять розповідь, бесіда, зустрічі з представниками професій, перегляд діафільмів, кінофільмів, альбомів, проведення екскурсій.

При цьому соціальний педагог повинен не лише давати знання про професії, але й отримувати зворотну інформацію про те,як діти її засвоюють. Тому при повторенні пройденого матеріалу необхідно включати питання для перевірки засвоєння учнями профорієнтаційного матеріалу.

Найпоширенішим методом профорієнтації у молодших класах є бесіда. Важливо, щоб вона була логічно пов’язана з навчальним матеріалом і відбувалася за активної участі дітей. Профорієнтаційна бесіда не є якимось відокремленим методом, вона використовується в поєднанні з іншими техніками профорієнтації. Наприклад, при проведенні бесіди про конкретну професію бажано використовувати телепередачі, діафільми, кінофільми.

Важлива роль у профорієнтаційній роботі належить позашкільним і позакласним заходам. Цікаво організоване дозвілля, добре спланована робота гуртків за інтересами розвивають здібності дітей, їхню творчу активність. У процесі позакласної профорієнтаційної роботи відбувається розширення, поглиблення і закріплення основних профорієнтаційних понять та ідей. Підбір змісту профорієнтаційної позакласної роботи спрямований на створення можливостей для прояву самостійності та творчості учнів у різних сферах діяльності (пізнавальній, трудовій, художній, суспільній тощо). Усі види позакласної роботи мають сприяти активному застосуванню наявних знань і стимулюють учнів до засвоєння нових знань, умінь і навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності.

Неабияк впливають на молодших школярів екскурсії. Вони значно розширюють кругозір учнів, їх знання про навколишній світ, глибше знайомлять із різними професіями. Ефективність профорієнтаційної роботи при проведенні екскурсій значно зростає, адже учні спілкуються із відповідними фахівцями.

Дослідження уявлень дітей про професії та професійну діяльність

Для виявлення обізнаності учнів про світ професій, побачити пріоритети у виборі професій дітей 3-х класів, ми, спираючись на розробки науковців, склали анкету, що включає 10 питань.

У дослідженні прийняв участь 51 учень 3-го класу. Для відповіді на запитання дітям було надано 20 хвилин.

Слід зазначити, що під час дослідження було виявлено, що не всі діти розуміють зміст поняття «професія». Замість професії «вчитель» вони вказували професію «школа», замість «футболіст» професію «футбол», задавали питання зразка: «А є така професія – школа?». Тобто діти орієнтуються на місце, в якому відбуваються діяльність замість самої діяльності.

Виходячи з того, що великий вплив на свідомість дитини має спілкування в сім'ї, нам здалось доцільним визначити, які знання про професії надає дітям саме цей соціальний інститут. На основі цих знань ми можемо зробити висновки про доцільність проведення профорієнтаційної роботи в шкільному закладі.

Дослідження виявило, що майже всі діти знають назви професій своїх батьків, але далеко не всі вони знають зміст цієї діяльності. 62% дітей зазначили, що батьки не розмовляють з ними про свою роботу, не розказують про зміст своєї діяльності.

Згідно досліджень, 59% дітей хочуть працювати там, де працюють їх батьки. Зазвичай, це батьки однієї статі з дитиною. Тобто, діти рівняються на батьків, намагаються бути на них схожими, але не розуміють що саме робить цей один із батьків.