Сторінка
2

Технології профорієнтаційної роботи соціального педагога з дітьми молодшого шкільного віку

Профорієнтаційна робота соціального педагога в загальноосвітньому навчальному закладі

Професійна орієнтація – це система заходів, спрямованих на забезпечення активного, свідомого професійного самовизначення та становлення особистості з урахуванням своїх можливостей та індивідуальних особливостей і кон’юнктури ринку праці для повноцінної самореалізації в професійній діяльності.

Під професійним самовизначенням розуміється не одноразовий вибір професії, а перманентний процес самопізнання, формування інтересів, основних та резервних професійних намірів.

Правильний вибір професії – це моральне задоволення, висока самооцінка. Водночас ц е й висока ефективність, висока якість продукту праці. Вибір професії – точка, в якій сходяться інтереси індивіда та суспільства, де можливе й необхідне поєднання особистих і спільних інтересів.

До завдань профорієнтації відносять: ознайомлення учнів із професіями та правилами їх вибору; виховання в молоді спрямованості на самопізнання і власну активність як основу професійного самовизначення; формування вміння зіставляти свої здібності з вимогами, необхідними для набуття конкретної професії, складати на цій основі реальний план оволодіння професією; забезпечення розвитку професійно важливих рис особистості.

Вирішальна роль у професійній орієнтації молоді сьогодні належить сучасній школі, особливо шкільній психологічній службі, а також різним соціально-психологічним службам, консультативним центрам, які почали функціонувати в Україні останнім часом.

Предметом соціальної педагогіки є процес соціалізації молодого покоління, під час якого засвоюється соціальний досвід і відбувається адаптація до соціального середовища, засвоєння його традицій, норм, правил, цінностей, що веде до процесу активного включення в соціальне середовище.

А оскільки вибір майбутньої професійної діяльності є неодмінною передумовою успішного включення в соціальну систему, то саме соціальний педагог покликаний керувати системою професійного самовизначення учнів.

При розробці змісту професійної орієнтації треба виходити з розуміння профорієнтації як складової частини навчально-виховного процесу, в якому успішно реалізуються такі основні завдання: розширення професійного досвіду учнів, формування мотивів вибору професії.

До компонентів профорієнтації роботи у школі відносять:

Формування професійного досвіду професійної спрямованості учнів у навчальному процесі:

ознайомлення з професіями, професійними навчальними закладами (професійна інформація) і формування мотивів вибору професії;

організація практичної діяльності відповідно до особливостей учнів, вимог обраної професії (професійна активізація).

Консультативна допомога учням при професійному самовизначенні:

вивчення особистості учня;

управління мотивацією вибору професії.

Робота вчителів, психологів, соціальних педагогів, профорієнтологів:

перевірка успіхів учня в обраній професії;

надання допомоги учням при вступі до вишів, професійних навчальних закладів.

Професійну орієнтацію можна починати ще з дитячого садка чи в початкових класах, коли в дітей вникає інтерес до різних видів діяльності. У старших класах профорієнтація формує мотиви вибору професії, інтерес і схильності до окремих видів діяльності, які можуть стати майбутньою професією учня. Коли професію обрано, й увага молодої людини спрямована на засвоєння спеціальності, школа допомагає школяреві адаптуватися в новій діяльності. Отже, у старших класах профорієнтація стає ефективнішою і значущою, набуває нових функцій у різні періоди розвитку учня.

Профорієнтаційна робота соціального педагога повинна проводитися послідовно й мати безперервний характер. Тому її умовно поділяють на два періоди: допрофесійний і професійний.

Допрофесійний період охоплює:

початковий (дітей дошкільного віку та учнів 1-4 класів) передбачає ознайомлення дітей з існуючими професіями; формування поваги до труднощів, емоційно забарвленого, позитивного ставлення до різних видів професійної діяльності, інтересу до пізнання власної особистості; діагностику задатків, створення умов для реалізації здібностей дітей, проведення з батьками консультацій щодо розвитку їх дітей,

ознайомлювально-пошуковий (учні 5-7 класів). Передбачає формування ціннісних орієнтацій, мотивації самопізнання, установку на власну активність в професійному самовизначенні; систематичне ознайомлення з найпоширенішими професіями; формування вмінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованості; консультування щодо вибору профілю подальшої освіти (навчальні заклади, факультативи, гуртки, секції).

базовий (визначальний) етапи(учні 8-9 та учні 8-11 класів). Передбачає вивчення наукових основ вибору професії (класифікаційні ознаки професії, їх вимоги до людини та спорідненість за психологічними ознаками, основні професійно важливі якості, правила вибору професії); оволодіння методиками самопізнання, самооцінки розвитку індивідуально професійно важливих якостей; формування вмінь порівнювати вимоги професій з власними можливостями та кон’юнктурою ринку праці та ін.

Діяльність соціального педагога в загальноосвітній школі охоплює перші два етапи профорієнтації: профінформацію та профконсультацію.

Професійна інформація – це психолого-педагогічна система формування в особистості активної професійної позиції, що відповідає суб’єктивним та об’єктивним умовам вільного та свідомого професійного самовизначення особистості. Вона дає школярам змогу ознайомитися з різними професіями, зі змістом трудової діяльності кожної з них, із вимогами, які ці спеціальності висувають до людини, а також із тим, де ними можна оволодіти.

Вона дає таку інформацію:

Загальні відомості про професію:

коротка характеристика групи професій, до складу яких входить дана професія;

значення професії, перспектива її розвитку;

основні спеціальності, які входять в дану професію.

Виробничий зміст професії:

предмет і результат праці;

зміст і характер діяльності;

знання і уміння спеціаліста.

Умови роботи і вимоги, які ставляться до людини з певною спеціальністю.

Система підготовки:

шляхи оволодіння професією;

перспективи професійного зросту;

інформація про професію.

Планування профінформаційних заходів повинне здійснюватися з урахуванням доцільності застосування в кожному конкретному випадку тієї чи іншої форми подачі інформаційного матеріалу. При цьому приймаються в увагу зміст професійної діяльності, що розкривається, вікові особливості учнів і інші фактори.

У процесі підготовки учнів до вибору професії можна умовно виділити три етапи. Перший етап роботи — з молодшими школярами — пропедевтичний. Основне завдання його полягає у вихованні в дітей загальної трудової спрямованості, любові і сумлінного відношення до праці, готовності виконувати будь-яку роботу, необхідну суспільству, уміння підкоряти свої особисті інтереси інтересам колективу. На цьому етапі в плануванні профорієнтаційної роботи повинні бути передбачені такі заходи, що розкривали б перед школярами значення праці в житті людини і для суспільства, важливість праці представників різних професій для господарства.