Сторінка
3

Шпаргалка на екзамен з фінансів

10. Форми безготівкових розрахунківБезготівкові розрахунки здійснюються в різних формах. Різніформи розрахунків пов'язані з використанням різних видів розрахун­кових документів. Розрахункові документи готує постачальник або платник, а в окремих випадках — банк. Розрахунковий документ — це відповід­но оформлений документ на переказ грошових коштів. Використо­вуються відповідні форми безготівкових розрахунків (залежно від форми розрахункового документа), а саме:1)платіжними дорученнями; 2)платіжними вимогами дорученнями; 3)чеками; 4)акредитивами; 5)векселями; 6)інкасові доручення (розпорядження). Платіжні вимоги та інкасові доручення (розпорядження) засто­совуються у випадках стягнення в безспірному порядку сум фінан­сових санкцій, недоїмки в бюджет з податків, штрафів, які нарахо­вані державними податковими органами. Правові основи організації безготівкових розрахунків у госпо­дарському обороті регламентуються законодавчими, інструктивни­ми документами. НБУ виступає як методич­ний центр щодо розробки форм і засобів розрахунків у народному господарстві, правил документообороту, організації банківського контролю за проведенням розрахунків. За часів переходу до ринкових відносин організація безготівкових розрахунків повинна активно сприяти вирішенню таких завдань: 1)зміцнення комерційного розрахунку на підприємстві; 2)підвищення відповідальності підприємств за своєчасне і в пов­ному обсязі здійснення платежів за всіма зобов'язаннями; 3)зміцнення договірної дисципліни; 4)прискорення обороту оборотних коштів.

11. Розрахунки платіжними дорученнями.

Платіжне доручення — це письмове доручення власника рахун­ка перерахувати відповідну суму зі свого рахунка на рахунок отри­мувача коштів. Платіжні доручення застосовуються в розрахунках щодо місце­вих, а також міжміських поставок за товари (роботи, послуги). Вони забезпечують максимальне наближення строків отримання товарно-матеріальних цінностей і здійснення платежу, прискорюють обер­тання ОК; запобігають виникненню кредит. заборгованості в покупців. Розрахунки платіжними дорученнями здійснюються також за не­товарними операціями. Це платежі до бюджету, цільових державних фондів; платежі кредитним установам, за банківськими позичками. Платіжне доручення банк приймає тільки в межах коштів на роз­рах. рах., крім доручень на перерахув. до бюджету сум податків, зборів, обов'язкових платежів і внесків до державних цільових фондів. Якщо постачальник (отримувач коштів) не має рахунка в банку або розрахунки між постачальником і покупцем платіжним доручен­ням неможливі, п-во може виконати розрахунок гарантова­ним платіжним дорученням через п-ва зв'язку. Гарантовані платіжні доручення застосовуються у разі переказу коштів на виплату заробітної плати працівникам, що заготовляють сільськогосподарську продукцію в населених пунктах, де відсутні банківські установи. Розрахунки платіжними дорученнями мають ряд позитивних сторін у порівнянні з іншими формами розрахунків, а саме: 1)відносно простий і швидкий документооборот; 2)прискор руху коштів; 3)можливість використання даної форми розрахунків за нето­варних платежів.

12.Платіжними вимогами-доручен, платіжними вимогами.

Платіжні вимоги-доруч. - це комбінований розрахунковий документ, який склад-ся з двох частин. Верхня частина - вимога п-ва-постач-ка до п-ва-покупця сплатити вартість товару, виконаних робіт, послуг. Нижня частина – доруч. покупця (платника грошових коштів) банку, який його обслуговує, переказати належну суму коштів з його рахунка на рахунок постач-ка. Цей розрахунковий док-нт заповнює постач-к (отримувач грошових коштів) і направляє покупцеві (платнику коштів). Покупець (платник коштів), коли він згоден оплатити товар (роботи, послуги), заповнює нижню частину цього документа і направляє його у свій банк (банк, який його обслуговує) для переказу акцептованої суми на розрахунковий рахунок постач-ка. Розрахунок за доп. платіжної вимоги-доруч. здійснюється за схемою:1-постачальник відвантажує продукцію покупцеві;2-разом з документами на відвантажену продукцію постачальник передає платіжну вимогу-доруч. на оплату;3-покупець передає платіжну вимогу-доруч. в банк, який його обслуговує, для переказу коштів;4-банк покупця (платника коштів) списує з рахунка покупця кошти;5-банк покупця сповіщає випискою покупця - власника рахунка про списання коштів з його розрахункового рахунка;6-банк покупця направляє в банк постач-ка платіжну вимогу-доруч.;7-банк постач-ка зараховує кошти на рахунок постачальника (отримувача коштів);8-банк постачальника сповіщає постач-ка (власника рахунка) про надходження коштів на рахунок (випискою з розрахункового рахунка).

13. Розрахунки чеками.

У розрахунках між п-вами застосовуються розрахункові чеки. Для отримання готівки з рахунків у банківських установах ви­користовуються грошові чеки. Розрахунковий чек — це документ стандартної форми з дору­ченням чекодавця своєму банкові переказати кошти з рахунка чеко­давця на рахунок пред'явника чека (отримувача коштів). Розрахун­ковий чек,як і платіжне доручення, заповнює платник. На відміну від платіжного доручення чек передається платником підприємству — отримувачу платежу безпосередньо під час здійснення господарсь­кої операції. Отримувач платежу подає чек у свій банк для оплати. Існує кілька видів розрахункових чеків: акцептовані, не акцепто­вані банком, з лімітованих і нелімітованих книжок. Останні засто­совуються у місцевих розрахунках за отримані товари, надані по­слуги, у постійних розрахунках з транспортними організаціями (оплата фрахту), з п-вами зв'язку.

14. Розрахунки з використанням акредитивів.

Акредитив — це з розрахунковий документ із дорученням однієї кре­дитної установи іншій здійснити за рахунок спеціально задепонованих коштів оплату товаро-транспортних документів за відвантажений товар. Постачальник пододає банк, що його обслуговує, заяву із зазна­ченням умов використання задепонованих коштів (власних або за­лучених). Акредитивів відкривається для розрахунків тільки з одним конкретним постачальником. Його не можна використовувати для розрахунків з іншими постачальниками чи для виплати грошей го­тівкою. Чинність акредитива, як правило, не перевищує 15 днів з моменту відкриття. Платнику надано право змінювати умови акре­дитива, достроково відкликати невикористані кошти. Після повідо­млення про відкриття акредитива постачальник відвантажує товар І не пізніше трьох робочих дні після цього подає в установу банку реєст­ри рахунків і транспортні або інші документи, які підтверджують від­ вантаження. Коли документи відповідають умовам акредитива, кошти того самого дня зараховуються на рахунок постачальника. Існує кілька видів акредитивів. Покритий — це такий акредитив, який передбачає попереднє де­понування коштів. Непокритий — це акредитив, коли платежі постачальнику гаран­тує банк. Відзивний — це акредитив, який може бути змінений або анульо­ваний банком-емітентом на вимогу покупця без попер. пого­дження з постач.