Сторінка
4

Шпаргалка на екзамен з фінансів

Безвідзивний — це акредитив, який не можна змінити або анулювати без згоди постачальника, на користь котрого було відкрито ак­редитив. Використання акредитивної форми розрахунків обумовлюється в угоді між постачальником і покупцем, в якій указують конкретні умови розрахунків за акредитивом, строк його дії, вид акредитиву, спосіб його виконання, банк постачальника і покупця. Підставою для відкриття акредитива платником є повідомлення постачальника про готовність до відвантаження товару. Закриття акредитива в банку постачальника здійснюється: 1)на заяву постачальника щодо відмови від дальшого використан­ня акредитива до закінчення терміну його чинності;2)після закінчення терміну чинності акредитива;3)на заяву покупця про відкликання акредитива повністю або частково.

15. Розрахунки векселями.

Вексельна форма розрахунків — це розрахунки між постачаль­ником (отримувачем коштів) і покупцем (платником коштів) з від­строчкою платежу, які оформлюються векселем. Вексель — це письмове безумовне зобов'язання, боргова роз­писка стандартної форми, що дає право її власнику вимагати сплати визначеної у векселі суми від особи, яка видала вексель, у відповід­ний строк і у відповідному місці.

Век­селі різняться за емітентом, угодами, які вони обслуговують, суб'єктом, що здійснює оплату, наявністю застави, порядком опла­ти, можливістю передавання іншій особі, місцем платежу, формою пред'явлення та іншими ознаками. Векселі казначейські — один із видів державних цінних паперів, які випускаються для покриття видатків державного бюджету. Приватні векселі емітуються корпораціями, фінансовими гру­пами, комерційними банками. Фінансовий вексель має в своїй основі депозитну природу. в основному використовується для мобілізації грошових ресурсів. Товарний (комерційний) вексель використовується для кредиту­вання торговельних операцій.

Простий (соло-вексель) виписується і підписується боржником (векселедавцем) і є його борговим зобов'язанням оплатити кредито­ру вказану суму в установлений час. Переказний вексель — це документ, який регулює век­сельні відносини трьох сторін: кредитора, боржника і отримувача платежу. Забезпечений вексель — це вексель, гарантований заставою, яка надається кредиторові, банку або продавцю доти, доки борг не буде сплачено. Векселі на пред'явника — це такі векселі, що оплачуються не­гайно після прийняття їх дебітором. Вексель, що оплачується в тер­мін, указаний у документі, називається строковим. Доміцильований вексель — це такий, у якому застережено, що даний вексель підлягає сплаті третьою особою — доміцилянтом за міс­цем проживання платника (або в іншому місці). Конкретне місце пла­тежу вказується на векселі векселедавцем і пред'являється до оплати доміцилянту, який не є відповідальною особою за векселем, тобто не несе жодної відповідальності, якщо платіж не буде здійснено.Вексель може існувати в паперовій або без паперовій формі —як записи на електронних рахунках.

16. Готівково-грошові розрахунки та сфера їх використання.Організація готівково-грош. розрахунків п-ва.

Касові операції п-ва пов'язані як з прийняттям, так і з видачею готівки. Порядок ведення касових операцій регламентуєть­ся НБУ і поширюється на всі п-ва незалежно від форм вла­сності і виду діяльності, а також на фізичних осіб — суб'єктів під­приємницької діяльності (крім банків і підприємств зв'язку). Усі п-ва, які мають поточні рахунки в банку, зобов'я­зані саме там зберігати свої кошти. Отримувати готівку з власного рахунка, як зазначалось, п-ва можуть не тільки на заробіт­ну плату, матеріальне заохочення, на відрядження та загальногоспо­дарські витрати, а й на інші цілі (розрахунки за сировину, матеріали, товари тощо). Отримання готівки з поточного рахунка здійснюється з викорис­танням грошового чека. Розрахунки готівкою п-вами всіх видів діяльності та форм власності проводяться з оформленням таких документів: подат­кових накладних, прибуткових і видаткових касових ордерів, касово­го або товарного чека, квитанції, договору купівлі-продажу, актів про закупівлю товарів, виконання робіт (надання послуг) або інших доку­ментів, що засвідчують факти якоїсь діяльності, що підлягає оплаті. Форми податкової накладної, ведення книг обліку придбання та продажу товарів (робіт, послуг), порядок їх заповнення, а також сис­тему обліку цих операцій визначає Державна податкова адміністрація. Усім п-вам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють касові операції з готівкою, встановлюються ліміти за­лишку готівки в касі. Цей ліміт для кожного п-ва визначає­ться комерційними банками за місцем відкриття рахунка з урахуванням режиму і специфіки роботи п-ва, відстані його від установи банку, розміру касових оборотів, установлених строків і порядку передав. готівки в банк.

П-ва мають право мати в своїх касах готівку в межах лімітів. Нова редакція постанови НБУ від 11 листопада 1998 р. № 473 внесла відповідні зміни і до регулювання ліміту готівки на під­пр.

Якщо п-во має податкову заборгованість і одночасно здійснює розрахунки готівкою (крім розрахунків із податків і обов'язкових платежів), сума тих коштів ураховується як фактичні залишки готівки в касі з наступним їх порівнянням з встановленим лімітом каси. На порушників цього положення накладається штраф за переви­щення ліміту каси. Приймання готівки касами підпр. проводиться за відповід­но оформленими (підписаними гол. бухгалтером або особою, ним уповноваженою) прибутк. касовими ордерами. Видача го­тівки касами підприємств здійсн. за видатковими касовими ордерами або за належно оформленими платіжними (розрах.-платіж.) відомостями.

Усі надходж. й видачі готівки в нац. валюті п-ва реєструють у касовій книзі. Приймання та облік готівки п-вами сфери торгівлі, гро­мадського харчув. та послуг, тобто здійснення роз-рах. з на­селенням, проводиться із застосув. електронних контрольно-касових апаратів або товарно-касових книг. Порядок застосув. ЕККА визначається Держ. податкового адмін-цією. Відповідальність за дотримання касової дисципліни покладаєть­ся на кер-ків підпр., гол. бухгалтерів, кер-ків фі­н. служб і касирів.

17.Економічна характеристика та класифікація грошових надходжень за видами діяльності.

У процесі виробничо-господарської діяльності п-в постійно здійснюється кругообіг коштів. Укладання коштів у в-во з метою виготовлення товарів і отримання виручки від їх продажу характеризує кругообіг коштів п-в. Забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкоду­вання витрат в-ва й обігу, своєчасне виконання фінансових зобов'язань перед державою, банками та іншими суб'єктами госпо­дарювання, формування доходів і прибутку є найважливішою сто­роною діяльності п-в. Вхідні грошові потоки п-в за їхніми джерелами можна поділити на внутрішні та зовнішні. Коли кошти надходять з будь-яких джерел на самому п-в і, вони належать до внутрішніх. Надходження коштів за рахунок ресурсів, які мобілізуються на фі­нансовому ринку, свідчить про використання зовнішніх джерел. Структура вхідних грошових потоків залежить від сфери діяльності та організаційно-правової форми п-ва. У світовій практиці 60-70 % фінансових ресурсів надходить на п-ва за рахунок внутрішніх джерел. Внутрішні грошові надходження згідно з чин­ною практикою обліку і звітності включають:1) виручку від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг;2) виручку від іншої реалізації;3) доходи від фінансових інвестицій;4) доходи від інших позареалізаційних операцій. Виручка від реалізації продукції, робіт і послуг залежить від ос­новної діяльності п-в. Тому на неї припадає найбільша час­тка внутрішніх грошових надходжень.