Сторінка
2

Специфіка викладання української мови у Молдові

Куррікулум входить до системи шкільної освіти й політики. Він розробляється на основі концепції розвитку освіти у Республіці Молдова, Закону про освіту. Це національний освітній стандарт у широкому розумінні слова. Куррікулум у перекладі з латинської означає "біг", "шлях".У педагогічному значенні це слово означає процес вивчення будь-якої шкільної дисципліни. Поняття "куррікулум" включає і процес навчання, викладання і оцінювання знань.

Куррікулум з української мови для перших–дванадцятих класів є одним із важливих і значущих компонентів національних реформ даної держави. Розробка матеріалів з української мови для кожного класу школи чи ліцею вимагає уважного вивчення теоретичної бази, методів та принципів навчання, закладених у працях К.Ушинського, Я.Каменського, О.Біляєва, Л.Текучова, Г.Ващенка, А.Алексюка, В.Онищука та ін. Для розробки концепцій навчальної діяльності використані наукові публікації з проблем навчання української мови у школах України та інших держав, де мешкають українці [3].

Важливо відзначити, що чинне законодавство Республіки Молдова надає право навчатися рідною мовою у дитячих садках, школах, ліцеях, а також вивчати мову як обов'язкову шкільну дисципліну разом із державною та російською мовами навчання.

Конституція Республіки Молдова (стаття 35) наголошує, що держава гарантує право всіх громадян на вибір мови навчання у школі різного типу. Згідно із концепцією освіти, шкільні предмети "мова" та "література" викладаються українською мовою. З метою відображення особливостей культури, звичаїв, традицій українського народу до фахових навчальних матеріалів додаються ще й такі компоненти: "музика", "історія", "праця, "образотворче мистецтво" та ін.

Кращі вчителі української мови, випускники українських філологічних факультетів залучені до праці над комплексом основних посібників та підручників. Вони пропонують своє бачення методики навчання української мови, які відповідають меті, умовам і змісту предметів. Крім необхідних навчальних матеріалів, пропонуються найновіші методи викладання, розробляються критерії оцінювання знань, змісту тестів, поточних та підсумкових контрольних робіт за десятибальною системою.

Однією з важливих проблем є моделювання уроків та цілих циклів, структурування різних форм позакласної роботи. Успішна організація навчального процесу сприяє розширенню меж функціонування української мови у Молдові. Про це свідчать такі дані: у 1992 р. у Молдові існувало лише 5 шкіл, де вивчали українську мову 576 учнів. У 2004 р. українська мова вивчалася у 45 школах та 7 ліцеях. Сьогодні українську мову вивчає 9301 учень. Фахову освіту з української мови здобувають студенти Бельцівського державного університету, де є кафедра української мови та літератури. На відділенні української мови навчається 111 студентів – майбутніх учителів загальноосвітніх шкіл. У місті Ліпканах функціонує педагогічний коледж, де навчається 264 студенти [2].

Освіта українською мовою починає функціонувати у дошкільних закладах, де виховуються діти до 5 років. Навчання проводиться виключно українською мовою. У початковій школі (1 – 4 класи) мовою навчання є рідна мова і державна молдавська. Якщо ж мовою навчання є молдавська мова, то українська мова вивчається як предмет (3 години на тиждень). Навчальний процес у гімназіях може здійснюватися рідною мовою, а окремі предмети – історія, географія, праця, фізкультура – вивчатися державною мовою. Рідна мова та література вивчаються на ґрунті українознавчої тематики із включенням відомостей про культуру й традиції братнього молдавського народу.

Ліцейська освіта, середня (9 – 12 класи) забезпечує учням українського походження добру теоретичну й практичну підготовку, необхідну для навчання у вищих навчальних закладах України, куди вони, за угодою Міністерств освіти Молдови та України, мають право вступати. Результати вступних іспитів до вищих навчальних закладів України, які проводилися у Кишинівському університеті, свідчать про високий рівень підготовки абітурієнтів з української мови та літератури. Окремо складали іспит учні, що вивчали українську мову і є носіями мови, і ті, що не вивчали мови у школі, але володіють нею на побутовому рівні. Відповідно були складені тести двох рівнів. До 70% абітурієнтів добре справилися із поставленими завданнями з мови та літератури, що свідчить про високий рівень їхньої підготовки. Зокрема, це стосується тих учнів, які вивчали українську мову у школі чи ліцеї, або гімназії.

Щодо тих учнів, які здобували освіту вдома, у родині, вони не мали відповідної підготовки і виявили слабші знання, зокрема не розуміли багатьох питань граматики, словотвору, не вміли добрати відповідної форми слів, синонімів чи антонімів. Слабшими виявилися і знання з літератури, оскільки учні не читали творів українських класиків через їх відсутність у бібліотеках багатьох шкіл.

Навчання дітей, які здобули знання української мови в сім'ї, ускладнюється тим, що вчителям доводиться постійно боротися з русизмами, діалектними відхиленнями, характерними для певних регіонів.

Складність навчання української мови полягає ще й у тому, що необхідно враховувати фактор сильного впливу на мову дітей українського походження румунської та російської мов. Значною мірою вивчення української мови залежить від самовизначення самих українців щодо їхньої етнічної приналежності.

Готуються численні програми та навчальні посібники для слухачів різного контингенту, в першу чергу – для школярів. Усі вони наповнені важливим країнознавчим матеріалом про культуру, кращі національні риси характеру, духовність.

Учителям постійно доводиться враховувати, що найчастішими помилками є фонетичні й орфографічні, широке використання діалектної лексики, русизмів, румунських слів. Менше помилок у словотворі й синтаксисі.

Таким чином, при вивчені української мови й літератури у Молдові необхідно враховувати:

– особливості місцевої говірки;

– спорідненість української та російської мов, явище інтерференції;

– вплив румунської мови;

– відсутність українського середовища. Вчителю доводиться добирати відповідний навчальний матеріал, який би ефективніше впливав на процес оволодіння мовою, швидше формував мовленнєві уміння з метою активного використання здобутих знань у найрізноманітніших ситуаціях. Зміст навчальних посібників та підручників повинен включати не лише лінгвістичний матеріал, а й дані про українську та молдавську культуру, історію, літературу, що сприятиме не тільки навчанню, а й вихованню учнів, повазі, дружньому ставленню до братнього народу.