Сторінка
6

Зміст, характерні риси і середовище міжнародного менеджменту. Суть міжнародного бізнесу

3. Транснаціональні (міжнародні) корпорації як об'єкт міжнародного менеджменту.

Визначення транснаціональної корпорації. Класифікація міжнародних (транснаціональних) корпорацій. Міжнародні, мультинаціональні, транснаціональні, глобальні, метанаціональні корпорації. Основні фази переростання національної корпорації у міжнародну. Горизонтальна та вертикальна інтеграція. Теорія інтерналізації.

За визначенням ЮНКТАД,

Транснаціональна корпорація (TransnationalCorporation, MultinationalEnterprise, MultinationalCompany, MultinationalCorporation) — підприємство, що об'єднує юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм і видів діяльності в двох і більше країнах та здійснює проведення взаємозв'язаної політики та спільної стратегії завдяки одному чи кільком центрам прийняття рішень.

Як видно з цього визначення, критерієм приналежності до міжнародної корпорації є наявність двох або більше країн, в яких вона здійснює свій бізнес. Однак існує і багато інших характеристик транснаціональних корпорацій. Серед них — наявність власників у різних країнах, міжнародний склад працівників, у тому числі менеджерів, міжнародне мислення вищого керівництва, джерела прибутку в різних країнах, міжнародна структура активів, продаж на закордонних ринках і т. ін.

Зараз у світі налічується близько 65 тис. міжнародних корпорацій, що включають понад 700 тис. відділень. У 1999 р. валовий продукт цих корпорацій становив понад З трлн. дол., або 10% світового ВВП, що вдвічі перевищив рівень 1990 р. Обсяг прямих іноземних інвестицій міжнародних корпорацій становив у 1999 р. 865 млрд. дол., або 14% сукупних світових інвестицій (20 років тому — лише 2 %). Обсяг експорту іноземних філій становить 3167 млрд. дол. або 46% загального світового експорту. Частка 500 найбільших міжнародних корпорацій становить 30% міжнародного валового продукту, 70% світових торговельних операцій, 80% міжнародних інвестицій.

У табл. 1.3 наведено результати діяльності 20 провідних корпорацій у 1997 р.

Рейтинг очолює американська компанія General Electric. Крім неї, до десятки світових бізнесових велетнів 1997 р. входять 6 фірм США і лише одна західноєвропейська — Royal/Dutsh Shell. Щоправда, ще три компанії, які представляють фармацевтичну індустрію Старого Світу, увійшли до першої «двадцятки».

Кількість японських компаній у світовій бізнес-еліті скоротилася з 23 у 1996 р. до 15 у 1997-му. Рейтинг більшості японських фірм, крім Nippon Telegraph & Telephone Corp., що посідає четверту сходинку, знизився. Проте Країна Сонця утримує першість за кількістю найбільших банків: сім з першої десятки -— японські.

Слід звернути увагу на наявність у літературі різних термінів, що вживаються стосовно міжнародних підприємств, які віддзеркалюють деякі особливості їх функціонування. Досить поширеною є позиція К. Барлетта та С. Гошала щодо міжнародних, мультинаціональних, глобальних і транснаціональних організацій [Barltiett C, Ghoshal S., 1989, p. 48—52].

Міжнародна організація — це координоване об'єднання, в якому материнська компанія передає до закордонних ринків знання, компетенцію і досвід.

Мультинаціональна організація — децентралізоване об'єднан­ня активів і відповідальностей, які дозволяють враховувати міс­цеві відмінності в процесі здійснення зарубіжних операцій.

Таблиця 1.3

20 НАЙБІЛЬШИХ КОМПАНІЙ СВІТУ

ЗА РИНКОВОЮ ВАРТІСТЮ ЇХ АКЦІОНЕРНОГО КАПІТАЛУ ($ млрд)