Сторінка
4

Теорія економічного циклу. Антициклічне регулювання

Іінд.=b(У1-У0)= b*∆У

Індуковані інвестиції – це обсяги інвестицій, які потрібні для забезпечення приросту ВНП на певну величину. Коефіцієнт акселератора має важливе значення, бо показує, що негативні процеси в економіці можуть виникати під впливом скорочення споживання, яке потягне скорочення інвестицій, і навпаки – ріст споживання є стимулом до нарощення інвестицій.

При відсутності інвестування може виникнути скорочення виробництва у галузях які виробляють засоби виробництва, що може посилити депресивні явища , зменшити доходи витрати на споживчі товари. В кінцевому підсумку ці явища породжують інфляцію. Тому акселератор важають за впливовий фактор, який народжує нестабільність економіки.

Основними напрямками впливу акселератора є:

1) якщо продажі товарів змінюються, то через принцип акселерації посилюються чи зменшуються коливання економіки. В момент підвищення економіки він викликає ріст чистих інвестицій, а в момент спаду з такою ж силою – відплив інвестицій із економіки;

2) протягом тривалого періоду, якщо економічна система зростатиме внаслідок збільшення населення, піднесення реальних доходів принцип акселерації діє як стимулюючий фактор. Зростання ВНП викликає екстенсивне збільшення капіталу, що обумовлює пожвавлений попит на інвестиційні товари і відносно високу зайнятість.

Дія акселератора при різних типах зміни національного доходу.

На макрорівні принцип акселератора прийнято вважати базою теорії індукованих капіталовкладень, пов'язаних з особливостями відтворення основного капіталу. На відміну від автономних інвестицій індуковані функціонально залежать від величини НД і служать для задоволення сукупного попиту, який зріс внаслідок росту доходів. При цьому, між зміною доходів і приростом інвестицій лежить часовий шаг, який потрібен для розробки техн. проекту і його реалізації. Для визначення інд.інвестицій застосовують формулу :

I. Іінд.=b(У1-У0)= b*∆У

І залежно від динаміки НД і типу його зміни можуть бути різні варіанти і ситуації економічного розвитку:

I. Рівномірний ріст НД;

II. Нерівномірний ріст НД;

III. Коливання НД.

Всі ці варіанти показують як динаміка інвестицій залежить від НД і навпаки.

Взаємодія акселератора і мультиплікатора.

Мультиплікатор і акселератор діють не ізольовано, а вони взаємовпливають один на одного. Для здійснення технологічного проекту найперше треба збільшити автономні інвестиції, в наслідок чого зросте попит і виробничий доход. Ці процеси в Макроекономіці ведуть до появи похідних інвестицій, ефект мультиплікатора (ріст автономних інвестицій і сукупного попиту) викликає ефект акселератора(ріст індукованих інвестицій). Економічна система із статичного стану переходить у динамічний. взаємозв'язок мультиплікатора і акселератора відображає модель Самуельсона – Хікса, яка визначається рівнянням:

Уt = (1-Ś)*Уt-1+b*(Уt-1-Уt-2)+Ia.t

Де: Уt – НД періоду t;

Ś – частка заощаджень в НД;

b – коефіцієнт акселерації;

Уt-1 і Уt-2 – виробничий доход у відповідні періоди;

Ia.t – величина автономних інвестицій.

Ця модель показує, що умовою економічного зростання є рівність інвестицій і заощаджень, а їх нерівність розглядається як порушення економічної рівноваги. Якщо І>S, то на макрорівні не вистачає коштів для задоволення інвестиційного попиту, а якщо S>I тов. суспільстві має місце неповне використання ресурсів. Завданням економічного регулювання є досягнення повного використання НД, як джерела ефективного попиту за умови

Ć+Ś, ΔC/ΔY+ΔS/ΔY=1.

Розглянемо механізм взаємодії мультиплікатора і акселератора на умовному числовому прикладі. Нехай величина НД в базовому та 2-х попередніх роках дорівнює 120, базовий рівень інвестицій 48, ГСС і акселератор постійні і дорівнюють відповідно 0,8 і 0,7. Припустимо, що в періоді 1 автономні інвестиції зросли з 48 до 60 і надані збереглися на цьому рівні. Результати цього інвестиційного сплеску зображені на графіку, де

Сt = ГСС×yt-1; Itінд – b(yt-1 – yt-2); yt = Ct + Itab + Itінд -

періоди на горизонтальної осі від 0 до 21 (t).

В періоді 1 національний дохід збільшується на величину автономних інвестицій (DІ1а = 12) і складає 132. Дані обставини привели в періоді 2 до збільшення об’єму сукупного споживання до 79,2 і до появи індуцірованих інвестицій у розмірі 8,4. Це значить, що тут діють і мультиплікатори і акселератори.

В періоді 3 обсяг похідних інвестицій досягає максимального значення 10,9, оскільки у попередньому періоді відбувся максимальний приріст НД (Dy2 = 15,6). В періодах 4 і 5 величина індуцірованих капітальних вкладень зменшувалась через падіння темпів НД у періодах 3 і 4. А починаючи з періоду 6 похідні інвестиції набули від’ємних значень. Це пояснюється зниженням рівня доходу у попередньому періоді Іtінд = -1,7, бо Dy2 = -2,4. Сукупне споживання продовжувало зростати і в періоді 5 досягло максимального значення (98,4), оскільки у попередньому періоді НД був максимальним. У подальшому, з 6 по 10 період відбувається коливання НД і похідних інвестицій.

Якби діяв один мультиплікатор, то за даним варіантом автономних інвестицій система направилась би до нового рівноважного стану. Підключення акселератора призвело до хвилеподібних коливань економічної системи. Таким чином, форма економічних коливань визначається значенням акселератора та ГСС.

Формула сукупного попиту yt = ГСС×yt-1 + Ita + b(yt-1 – yt-2) являє собою неоднорідне рівняння ІІ прядку. Якщо перетворити в однорідне і розв’язати, ми отримаємо пару комплексних коренів: