Сторінка
5

Економічне зростання

y= f (K,L). (1)

Поділимо (1) на L, отримаємо:

y=y/L – продуктивність праці;

k=K/L – капіталоозброєність праці (обсяг використовуваного капіталу на одного працівника).

OM – капітал суспільства на одного зайнятого у виробництві;

WN – частка капіталу у суспільному виробництві і створеному продукті;

OW – частка зарплати в продукті;

ON – весь продукт суспільства на одного зайнятого у виробництві.

ІІ. Друга важлива задача – вибір технологічної комбінації факторів фиробництва із множини можливих варіантів за даних конкретних макроекономічних умов.

Висновок:

1) виробнича функція дає можливість більш – менш реально оцінити конкретно, чого коштує суспільству технологічна заміна одного фактора на певну величину іншого.

2) Один і тойже обсяг ВНП може бути отриманий або за рохунок розширення капіталовкладень, або за рахунок збільшення числа працюючих.

Виробнича функція використовувалась для розрахунків вкладу факторів виробництва у створений продукт в СРСР.

Модель Р.Солоу.

Риси моделі:

1) в ній враховано вплив трьох чиників: капіталу, населення, НТП;

2) за моделлю існує стійкий рівень капіталоозброеності (К*), який визначає економічну динаміку і обраховується за формуломю:

s/δ = K*/f(K*)

s – норма заощаджень

δ – норма амортизації

K* - стійкий рівень капітало озброєності

f(K*) – продуктивність праці за стійкою рівня капіталоозброєності.

3) джерела Е3 за Солоу:

а) зростання капітало озброєності k=K/L яке залежить від зростання норми заощадження (S);

б) зростання населення ΔL – впливає на Е3 через динаміку капіталоозброеності;

ΔK = I/L – (δ + tl ) K

K – капіталоозброєність

I/L – інвестиції на одного працюючого

tl - темп зростання населення.

в) технологічний прогрес – впливає на ВНП, так і на продуктивність праці,

y = ( tl + g) y0L

y0 – базова продуктивність праці

tl + g – темп зростання загального обсягу виробництва

g – темп зміни виробництва під впливом НТП.

4) Серед чинників зростання виділяють короткотермінові (запас капіталу та зростання населення) і довготермінові (НТП);

5) Роль ключової детермінанти капіталу надано заощадженням, що споріднює її з моделлю Харода – Домара.

6) За основу аналізу взято не ріст продукту як такого (у), а зростання продуктивності праці у=Y/L.

7) За основу взято виробничу функцію y=f(k), яка показує, що продукт з розрахунку на одного працюючого є функцією капітало озброєності і з’ясуємо чинники, які визначають капіталоозброєність праці.

Залежність капіталу від інвестицій та амортизації.

1. визначаємо,які чинники впливають на капіталоозброєнність праці - це амортизація та інвестиції .

1) графік 3 є поєднанням графіків 1 та 2.

2) Графік 1- зображена виробнича функція y =f(K) та фунукція інвестицій i=S f(K) принято,що норма заощаджень (S) є постійною I = S. Отже саме норма заощаджень визначає позиція продукту на споживання (С) та інвестицій (і)

3) Графік 2 – зображена функція вибуття капіталу (амортизація). Чим більший капітал , тим більшою є амортизація (лінійна зайнятість).

4) Графік 3 – показує,що є стійкий рівень капіталоозброєнності праці К*, за якою досягається рівність між величиною інвестицій та величиною амортизацій ( в точці Е)

I =δK

Стійкий рівень капіталоозброєнності.

1) На графіку показано три точки капіталоозброєності праці.

- точка К* визначає стійкий стан, за якого величина капіталу, що вибуває (δΚ) дорівнює капіталу, що інвестується (і=s f(K)) точка Е;

- точка К1 означає, що капіталу інвестується більше, ніж вибуває

- (І> δΚ) – відрізок АС;

- точка К2 означає, що капіталу інвестується менше, ніж вибуває (І> δΚ) – відрізок ВД.

2) якщо рівень інвестицій перевищує рівень вибуття (І> δΚ), то це означає нарощування запасу капіталу ( рух йде від К1 доК*)

3) якщо рівень інвестицій є меншим (І> δΚ), то це означає абсолютне зменшення запасу капіталу ( йде рух від К2до К*).

Стаціонарний стан економіки.

ОА – динаміка валових інвестицій

ОВ – динаміка амортизації

ОЕ – заштрихований – динаміка чистих інвестицій

Точка Е – стаціонарний стан економіки (в точці К1), який відповідає існуючій нормі заощаджень

ОР – більш висока траєкторія розвитку економіки при зросемій нормі заощаджень

Точка Е1 – точка стаціонарного стану при більш високому рівні капіталоозброєності (К2).

Динаміка розвитку економіки в зв’язку з ростом капіталоозброєнності та заощаджень

Лінія ОА – розвиток економіки в її посякденому русі до кожного нового стаціонарного стану з відновідним рівнем капіталоозброеності.

Лінія ОВ – динаміка вибуття капіталу у всіх стаціонарних точках (С,Д,M,N,) де А=ВІ=S (ВІ – валові інвестиції)

Сектор ОСДMNF – динаміка споживання.

Д F – максимальне споживання при К0 і Y0.

Очевидно, що оптимальною слід визнати таку норму заощаджень і, відповідно, такий рівень капіталоозброеності та обсягів виробництво при яких величина споживання максимізується.

К0 - оптимальний рівень капіталоозброеності.

Y0 - оптимальний рівень виробництва.