Сторінка
3
Міжнародна економіка (international economics) – це частина теорії ринкової економіки, яка вивчає закономірності взаємодії господарюючих суб’єктів різної державної приналежності в області міжнародного обміну товарами, руху факторів виробництва і фінансування і формування економічної політики.
1.2. Параметри і структура міжнародної економічної системи
Світова економіка – її структура, динаміка розвитку та інші характеристики, подібно стану розвитку національних економік, знаходить відображення в різноманітних статистичних показниках.
Перед тим як перейти до них, треба відмітити, що будь-який статистичний довідник починається з показників, відбиваючих чисельність та якісні характеристики населення. Вивчення населення є предметом цілого сімейства демографічних наук, але для розуміння закономірностей розвитку світового господарства необхідно знати лише деякі з цих показників.
Відмічу, що у 1996 р. на земній кулі проживало 5 млрд 754 млн чоловік, а до 2010 р. ця цифра збільшиться до ≈6,8 млрд. Щорічний темп приросту світового населення склав в період 1980 – 2005 рр. 1,6%, і за разрахунками буде мати тенденцію зниження до 1,2% у 2010 р. З загальної кількості жителів паланети 44,7% - жителі міст, інші – представники сільського населення. Середня тривалість життя людей коливається по країнах в границях від 38,5 років в Гвінєє - Бісау до 79,5 років в Японії.
Уявлення о розподіленні населення по регіонах і країнах, а також за тривалістю життя, дають карта 1 та пояснення до карти 1.
Карта 1
Середня тривалість життя населення по країнах світу та регіонах
| Тривалість життя, роки | |||
|
Менш ніж 55 |
70 – 74 | ||
|
55 – 64 |
75 і більше | ||
|
65 - 69 |
Немає даних | ||
Джерело: [3]
Узагальнюючим показником результатів господарської діяльності або стану економіки є показник обсягу валового внутрішнього продукту (ВВП) і показник динаміки його приросту. Існують різні методики підрахунку ВВП. Візьмемо дані, вираховані по так званому паритету покупецьких здібностей, виміряні в доларах США в цінах одного якогось року (тут 2003 р.). Світовий ВВП склав у 2004р. 31 трлн 479,7 млрд дол., або близько 31,5 трлн дол. Важливо такоє знати, якими темпами роске це показник. Статистика показує, що ВВП (в % до минулого року) збільшувался у 1999 р. на 2,1%, у 2000 р. – на 2,9%, у 2001 р. – на 3,2%, у 2002 р. – на 2,6%, у 2003 р. – на 3,1 і в 2004 р. – на 3,2% (див. діаграму 1).
За середніми показниками темпа росту світового ВВП, природньо, сховані різні темпи росту по країнам і регіонам, враховуючи від’ємні (які показують зменшення обсягу).
Наприклад, в Аргентині, ВВП скорочувався в 90-ті рр. В цілому на 0,3%, а в період з 1990 по 1996 рр. щорічно на 4,4%. В Чилі він збільшився відповідно на 4,1% та 7,2%. Найдинамічніший темп приросту ВВП (7,8%) показали країни АТР, в той час, коли в промислово розвинутих країнах в тому ж самому році він склав 2,8%.
Оскільки чисельність і густота населення в різних країнах значно відрізняється, важливо знати величину ВВП на душу населення.
В цілому в світі в 2004 р. ця величина склала 5 130 дол., маючи, природньо, великий розкид по країнах (500 дол. в Мозамбіку та 34 480 дол. в Люксембурзі).
Уявлення про такий розкид дає таблиця 2.
Діаграма 1
Темпи приросту світового ВВП
Джерело: [3]
![]() |
Для розуміння характеру еволюції світового господарства важливим є аналіз структури ВВП як за виробництвом, так і за використанням, а також динаміка зміни цієї структури по роках. Уявлення о розподілі світового ВВП дає діаграма 2
Діаграма 2
Галузевий склад світового ВВП, 2004 р. (у %)
![]() |
Джерело: [3] В епоху індустріального розвитку ознакою благополучного розвитку вважалось збільшення питома вага промисловості. Починаючи з середини ХХ ст. Ознакою динамічного розвитку стало збільшення питома вага сфери послуг, як матеріального, так і нематеріального характеру. На долю цього сектора на початку століття припадало ≈45%, сьогодні – 63%. Збільшення обох секторів супроводжувалось зменшенням долі сільськогосподарського виробництва. Не вважаючи на вражаючі цифри приросту абсолютних обсягів виробництва продовольчої та сільськогосподарської сировини, питома вага сільського господарства зменшився з 18% на початку століття до 5% в кінці його. Сьогодні за питомою вагою аграрного сектора в ВВП роблять висновок про ступінь зрілості національних економік. Максимальну питому вагу цей сектор займає в Африці (30%), а мінімальну – в Північній Америці, Європі та Австралії (6%). З таблиці 3 можна побачити розподілення країн світу за часткою аграрного сектору в ВВП.
Статистика дозволяє також прослідкувати використання ВВП в світі в цілому, розподілення його на приватне і державне споживання, інвестиції і експорт.
В 2004 році приватне споживання склало близько 18,8 трлн дол., державне – близько 4,6 трлн дол. Загальносвітовий обсяг інвестицій склав ≈7,5 трлн дол., а темпи ії збільшення у 2002 і 2003рр. Склали відповідно 4,7 і 7,6 %.
Таблиця 3
Розподілення країн світу за часткою аграрного сектору в ВВП
|
Частка країн, % |
Кількість країн |
ВВП, млн дол. |
Населення, млн чол. |
ВВП на душу населення, дол. |
|
Менше 6 |
43 |
23 361,889 |
1,027 |
23,010 |
|
6 – 9 |
20 |
1 786,497 |
378 |
4,730 |
|
10 – 19 |
37 |
1 945,440 |
839 |
2,320 |
|
20 – 29 |
28 |
1 745,517 |
2,697 |
650 |
|
30 і більше |
44 |
177,141 |
701 |
250 |
|
Немає даних |
38 |
223,131 |
112 |
2,000 |
Інші реферати на тему «Макроекономіка»:
Економічне програмування
Макроекономічні ідеї класичної теорії. Платіжний баланс та його структура
Сукупна пропозиція. Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції. Механізм функціонування ринку праці
Ринок праці. Регулювання зайнятості та соціальних проблем
Ринок: сутність, умови формування та закони розвитку


