Сторінка
3

Кейнсіанська модель макроекономічної рівноваги

тобто пропозиція продукту дорівнює попиту на продукт, а він, у свою чергу, визначається сумою С, І та G.

Тепер стає зрозумілим, чому реальна процентна ставка "г" відіграє ви­значальну роль у зрівноваженні товарного ринку: вона повинна змінюватися таким чином, щоб забезпечувати рівність між попитом на товари та їх пропозицією. Чим вищою е процентна ставка г, тим нижчими будуть інве­стиції І і, відповідно, тим меншим буде попит на товари і послуги C+I+G. Якщо ставка процента надто висока, то дуже низькими будуть інвестиції, і тоді пропозиція товарів перевищуватиме попит на них — товарний ринок прийде у нерівноважний стан.

Рівновага на фінансових ринках: попит і пропозиція позичкових коштів.

Процентна ставка одночасно є як ціною запозичення, так і доходом від заощадження. Ми зможемо краще зрозуміти її роль, коли розглянемо фінансові ринки.

Перепишемо основну макроекономічну тотожність у вигляді:

Ліва частина цієї тотожності (Y-C-G) - це та частина виробленої про­дукції, яка залишилася після задоволення попиту споживачів та уряду. Вона називається національними заощадженнями і позначається тобто

або

У такій формі основна макроекономічна тотожність стверджує, що на­ціональні заощадження дорівнюють внутрішнім інвестиціям, тобто потоки фінансових коштів, які надходять на фінансові ринки і витікають із них, повинні врівноважувати один одного.

Ми можемо розділити національні заощадження на дві частини, щоб відрізнити приватні заощадження (Sp) від заощаджень уряду

Нагадаємо, що приватні заощад­ження визначаються різницею між використовуваним доходом та спо­живчими витратами:

а державні заощадження є різницею між чистими податковими надход­женнями та державними закупками товарів і послуг:

Отже, у підсумку отримаємо:

Яку ж роль відіграє процентна ставка у врівноваженні фінансових ринків?

Перепишемо основну макроекономічну тотожність для закритої економіки у вигляді:

Зафіксуємо G і Т в рамках даної економічної політики, a Y зафіксуємо наявними факторами виробництва і виробничою функцією:

Ліва частина наведеної тотожності стверджує, що національні заощад­ження залежать від доходу (У) та змінних економічної політики G і Т, тобто При незмінних Y, G і Т національні заощадження також зали­шатимуться незмінними.

Права частина тотожності показує, що інвестиції є функцією від про­центної ставки:

На мал. 5.3 дано графічне зображення заощаджень та інвестицій як функцій від процентної ставки. Графік заощаджень (5) є вертикальною лінією, оскільки в цій моделі заощадження не залежать від процентної ставки. Графік інвестицій (/) - нахилений донизу, оскільки між процентною ставкою та інвестиційним попитом існує обернена залежність.

Процентна ставка змінюється таким чином, щоб Гарантувати рівність між попитом (І) та пропозицією (S) позичкових коштів — рівноважна процентна ставка). Якщо вона дуже низька, то інвестиційний попит пере­вищуватиме пропозицію заощаджених коштів (I>S), внаслідок чого відбу­ватиметься поступове підвищення її рівня до рівноважного. Навпаки, якщо

дуже висока, то пропозиція позичкових коштів перевищуватиме попит на них (3>Г), і процентна ставка скорочуватиметься.

Лише за рівноважної процентної ставки заощадження дорівнюватимуть інвестиціям і пропозиція позичкових коштів дорівнюватиме попитові на них.

2. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції. Фактичні та планові витрати. "Кейнсіанський хрест"

Класична економічна теорія виходить із двох основних положень. По- перше, стверджується, що навряд чи можлива ситуація, за якої рівень су­ купних витрат Y=C+I+G буде недостатнім для закупки продукції, виробле­ ної за умов повної зайнятості ресурсів (тобто, навряд чи можлива ситуація, коли По-друге, навіть якщо така ситуація виникне, то негайно зміняться заробітна плата, ціни і ринкова процентна ставка, і відразу за скороченням сукупного попиту відбудеться спад виробництва, що й стабілі­ зує ситуацію. Важливо, що грошовий ринок завжди Гарантує рівність інве­ стицій та заощаджень і, відповідно, повну зайнятість ресурсів. Можливе лише "добровільне" безробіття в межах природного його рівня. Це означає, що в точці рівноваги AD і AS обсяг виробництва Y завжди дорівнює по­ тенційному У*.

Кейнсіанська економічна теорія спростовує існування такого механізму саморегулювання. На основі емпіричних даних, отриманих у період "великої

депресії", Д. Кейнсу вдалося до­вести, що повна зайнятість у нереґульованій економіці може виникнути лише випадково. Рівно­вага попиту і пропозиції (мал. 5.4), як правило, не збігається з повною зайнятістю ресурсів: у точці А вста­новлюється рівність AD=AS, проте рівноважний обсяг виробництва Y<Y*.

Однією із причин такої розбіж­ності є невідповідність планів інвестицій та заощаджень, які здійснюються різними економічни­ми агентами з різних мотивів.

Мотиви заощаджень домо-господарств:

• придбання коштовних речей;

• забезпечення в старості;

• страхування від непередба-чених обставин (хвороба, нещасний випа­док тощо);