Сторінка
2

Шпаргалка з ТДП

Політична влада – це здатність одного суб’єкта нав’язувати свою волю іншим суб’єктам у сфері управління справами держави і суспільства.

Систему матеріальних елементів політичної системи утворюють суб’єкти політики, тобто суб’єкти, які безпосередньо беруть участь у здійсненні політики, або інакше кажучи, в управлінні справами суспільства.

Суб’єкти: народ, населення певної частини території держави, класи, нації, соціальні прошарки, держава, певні об’єднання громадян, громадяни.

Нематеріальні елементи політичної системи суспільства:

- політичні принципи і норми;

- політичні відносини;

- політична свідомість, політична психологія, політична ідеологія, політична культура, політична діяльність.

11. Роль держави в політичній системі суспільства. Роль держави у політичній системи суспільства виявляється в тому, що вона:

- визначає перелік суб’єктів, які наділяються правом брати участь в управлінні справами суспільства, тобто визначає перелік матеріальних елементів політичної системи суспільства;

- визначає конкретні повноваження кожного з матеріальних елементів політичної системи у сфері політичних відносин;

- контролює, координує і припиняє діяльність будь – яких суб’єктів політики.

12. Поняття форми держави та її елементи. Форма держави – це комплексне поняття, яке характеризує її з точок зору форми правління, форми державного устрою, та державно-правового (політичного) режиму.

Елементи форми держави:

- форма державного правління – визначає порядок формування вищих органів держ. влади, їх компетенції та взаємовідносини між собою.

- Державний устрій – визначає поділ території держави на складові частини, компетенцію цих складових частин та їх взаємовідносини між собою та державою в цілому. Форма держ. устрою буває проста (унітарна держава) і складна (федерація, конфедерація);

- Державно-правовий (політичний) режим – визначає форми і методи здійснення державної влади і, перш за все, рівень реального впливу громадян на управління справами держави і суспільства, а також зміст, об’єм і реальність прав і свобод громадян. Види державно-правових (політичних) режимів – демократичні та антидемократичні.

13. Поняття і види форм державного правління. Форма держ. правління визначає порядок формування вищих органів держ. влади, їх компетенції та взаємовідносини між собою. Формами держ. правління є монархія і республіка. Монархія – це форма держ. правління, при якій вища держ. влада реально або формально належить одній особі (монарху), який, як правило, одержує цю владу у спадок. Монархія буває необмежена і обмежена. Республіка – це форма держ. правління, при якій вищі органи держ. влади обираються народом або формуються гранами, який обраний народом. Види республік: 1. парламентська республіка, 2. президентська республіка, 3. змішана президентсько-парламентська або парламентсько-президентська республіка.

14. Поняття і види монархій. Монархія – це форма держ. правління, при якій вища держ. влада реально або формально належить одній особі (монарху), який, як правило, одержує цю владу у спадок. Монархія буває необмежена і обмежена. Необмежена монархія – це монархія, в якій влада монарха не обмежується компетенцією якихось органів, або приписами законів. Види необмеженої монархії: 1. деспотія – в якій особа монарха обожнюється, 2. абсолютна монархія – в якій монарх вважається людиною, яка одержала владу від Бога. Обмежена монархія – це монархія, в якій влада монарха обмежується компетенцією певних держ. органів та приписами законів. Види обмеженої монархії: 1. дуалістична – в якій законодавча влада належить парламенту, а виконавча і судова – монарху. 2. конституційна монархія – в якій монарх не має реальних владних повноважень і йому притаманні виключно представницькі функції.

15. Поняття і види республік. Республіка – це форма держ. правління, при якій вищі органи держ. влади обираються народом або формуються гранами, який обраний народом. Види республік: 1. парламентська республіка – в .якій обраний народом парламент формує повністю підконтрольний і підзвітний собі уряд (Німеччина, Італія, Індія). 2. президентська республіка –в якій поряд з обраним народом парламентом, функціонує обраний народом президент, який формує підзвітний і підконтрольний собі уряд (США, Аргентина). 3. змішана президентсько-парламентська або парламентсько-президентська республіка, яка має певні ознаки як президентської так і парламентської республік. (Україна відноситься до змішаної президентсько-парламентської республіки)

16. Форма державного правління в Україні. Україна відноситься до змішаних президентсько-парламентських республік.

17. Поняття і види форм державного устрою. Державний устрій визначає поділ території держави на складові частини, компетенцію цих складових частин та їх взаємовідносини між собою та державою в цілому. Форма держ. устрою буває проста і складно простою і складною. Простою формою держ. устрою є унітарна держава, тобто держава, складові частини території якої не мають жодних ознак державності. Складними формами держ. устрою є федерація і конференція. Федерація – це форма держ. устрою, при якій частина території держави мають певні ознаки державності. Федерації бувають: договірною (союзною) та федерацією, заснованою на автономії. Конфедерація – це союз декількох держав, які об’єднують свої певні зусилля для досягнення конкретної мети, зберігаючи, при цьому, повну взаємну незалежність.

18. Поняття і ознаки унітарної держави. Унітарна держава відноситься до простої форми державного устрою, тобто це держава, складові частини території якої не мають жодних ознак державності. Ознаки унітарної держави:

- існування однієї і єдиної в державі Конституції, систем законодавства і державних органів, податкової системи і громадянства.

- Відсутність права виходу із складу держави.

- Відсутність права вступати у зносини з іншими державами і міжнародними організаціями.

19. Поняття, види і ознаки федерацій. Федерація – це форма держ. устрою, при якій частина території держави мають певні ознаки державності. Федерації бувають: договірною (союзною) та федерацією, заснованою на автономії. Ознаки договірної (союзної) федерації:

- створюється на основі договору між суверенними державами.

- Існування загально-федеративної і кожного суб’єкта федерації: Конституції, систем законодавства, держ. органів, податкових систем, громадянства.

- Суб’єкти союзної федерації мають право вступати у зносини ї іншими державами і міжнародними організаціями.

- За суб’єктами союзної федерації зберігається право виходу з її складу.

Ознаки федерації, заснованої на автономії:

- створюються на основі рішення вищих або центральних органів держ. влади на підставі прохання населення певної частини території держави про надання їм автономії.

- Об’єм і зміст прав автономії визначається Законом або Положенням про автономію, які приймаються вищими держ. органами.