Сторінка
7

Шпаргалка з ТДП

- презумпції, що можуть бути спростовані (презумпція не винуватості).

47.Поняття і форми реалізації норм права норм права. Реалізація норм права – це втілення положень норм права у фактичну поведінку суб’єктів правовідносин.

Форми реалізації норм права :

1).Додержання норм права – полягає в утриманні від здійснення дій, яке заборонене нормами права (шляхом дотримання реалізуються забороняючи норми права. Дотримання норм права здійснюється пасивною поведінкою суб’єкта).

2). Виконання норм права – полягає у здійсненні зобов’язуючих приписів норм права (шляхом виконання реалізується зобов’язуючі норми права. Виконання здійснюється активною поведінкою суб’єкта).

3). Використання норм права – полягає у здійсненні повноважень (прав), які надаються норми права. (Шляхом використання реалізується уповноважуючи норми права. Використання норм права може здійснюватись як активною так і пасивною поведінкою суб’єкта )

4). Застосування норм права – державно–владна діяльність компетентних органів держави або, з дозволу держави, інших суб’єктів, яка здійснюється у встановлених нормами права формах і процедурах, з метою вирішення конкретної юридичної справи, шляхом видання правозастосовчого акту .

48. Дотримання норм права як форма їх реалізації. Дотримання норм права –це форма реалізації норм права, за якої суб’єкт не вчиняє дій, заборонених приписами права. Сутність дотримання норм права полягає в тому, що суб’єкт утримується від порушення заборон, які містяться в тих чи інших правових нормах. Шляхом дотримання норм права реалізуються забороняючи норми права. Додержання норм права здійснюється пасивною поведінкою суб’єкта: вони не чинять дій, заборонених нормами права, і в такий спосіб додержуються правових заборон.

49. Виконання норм права як форма їх реалізації. Виконання норм права – це форма їх реалізації, за якої суб’єкт виконує дії, до вчинення яких його зобов’язують приписи норми права. Шляхом виконання реалізуються зобов’язуючі норми права, що знаходить свій вираз у діях суб’єктів щодо здійснення зобов’язуючого припису права. Виконання норм права здійснюється активною поведінкою суб’єкта права: вони чинять дії, до яких їх зобов’язують приписи правової норми, тобто виконують покладені на них правові обов’язки.

50. Використання норм права як форма їх реалізації. Використання норм права – це форма їх реалізації, за якої суб’єктів використовує права, надані йому відповідно до приписів правових норм , що знаходить свій вираз у здійсненні тими чи іншими суб’єктами повноважень, наданих їм нормами права. Шляхом використання реалізуються уповноважуючи правові норми. Використання норм права може здійснюватись як активною так і пасивною поведінкою суб’єкта. Особливістю використання норм права є те, що суб’єкт сам вирішує, використовувати суб’єктивне право, що йому належить, чи утриматися від цього. Використання норм права може бути тільки добровільним.

51. Застосування норм права як особлива форма їх реалізації. Застосування норм права – це державно-владна діяльність компетентних органів держави або, з дозволу держави, інших суб’єктів, яка здійснюється у встановлених нормами права формах і процедурах, з метою вирішення конкретної юридичної справи, шляхом видання правозастосовчого акту. Застосування норм права відрізняється від інших форм реалізації такими ознаками: 1. Здійснюється від імені держави її органами або, з дозволу держави іншими суб’єктами. 2. Здійснюється в спеціально встановлених формах і процедурах. 3. Застосуван-ня норм права здійснюється в момент видання компетентним суб’єктом правозастосовчого акту.

Застосуванню норм права притаманний державно-владний характер. Результати застосування є обов’язковими для всіх адресатів. Правозастосовчу діяльність можуть здійснювати держ. органи, посадові особи і в деяких випадках з дозволу держави – громадські організації та деякі інші суб’єкти, наприклад адміністрація навчального закладу недержавної форми власності.

52. Випадки при яких реалізація норм права здійснюється у формі застосування. Необхідність реалізації норм права у формі їх застосування виникає у таких випадках:

- Коли правовідносин можуть виникнути на основі рішення компетентного органу (зарахування на навчання, призов на службу).

- Коли важливість суспільних відносин потребує контролю з точки зору їх законності (реєстрація нотаріальним органом заповіту).

- Коли для виникнення правовідносин потрібне офіційне підтвердження наявності або відсутності певних юридичних фактів (визначення в судовому порядку батьківства).

- Коли виникає спір, що має юридичне значення, а сторони не можуть дійти згоди (поділ майна при розлученні).

- Коли слід вдатися до застосування заходів державного примусу (конфіскація майна, притягнення до певного виду юридичної. відповідності).

53. Основні стадії застосувань норм права. Стадії процесу стадії застосувань норм права – це певна послідовність дій в результаті виконання яких норма права реалізується у формі застосування. Основними стадіями застосування норм права є: а). встановлення і аналіз фактичних обставин справи або ситуації, що потребує вирішення чи врегулювання. б). Вибір і встановлення автентичності тексту норми права, що регулює даний випадок (на цій стадії встановлюється норми права, на основі змісту якої повинна розглядатися дана конкретна ситуація). в). Тлумачення норм права (на цій стадії встановлюється дійсний зміст норм права, тобто державна воля правотворчого органу, що виражена у нормі права).