Сторінка
4

Шпаргалка з ТДП

2. за сферами діяльності держави: внутрішні і зовнішні

3. з точки зору тривалості здійснення у часі: А) постійні ф-ції, що здійснюються протягом всього часу існування держави (оборона країни, .) Б) тимчасові, що здійснюються лише протягом певного періоду існування держави (у перші роки існування Радянської держави – придушення опору пануючих раніше класів).

30. Внутрішні функції держави. Ф-ції держави – це основні напрямки діяльності держави, в яких знаходять свій вираз її сутність, завдання, цілі. Внутрішні функції держави здійснюються в межах даної держави і в яких виражається її внутрішня політика.

- Регулювання економічних відносин.

- Організація суспільної праці.

- Охорона правопорядку, законності, прав і свобод громадян

- Соціальний захист населення

- Охорона й раціональне використання природних ресурсів.

31. Зовнішні функції держави. Ф-ції держави – це основні напрямки діяльності держави, в яких знаходять свій вираз її сутність, завдання, цілі. Зовнішні ф-ції держави – це функції, які забезпечують здійснення зовнішньої політики держави.

- Оборона країни.

- Підтримання міжнародного миру.

- Підтримання економічного співробітництва.

32. Відмінності права від інших соціальних норм. Соціальні норми – це правила поведінки людей та їх об’єднань, що покликані врегульовувати життя суспільства з метою забезпечення в ньому порядку і стабільності. Види соціальних норм:

- Норми моралі – регулюють поведінку людей шляхом її оцінки відповідно до категорій добра і зла.

- Звичаї – це правила поведінки, що склалися історично і в результаті багаторазових повторень увійшли у звичку людей.

- Традиції – це правила поведінки, які впроваджуються в суспільну практику за ініціативою певних структур, з метою витіснення (заміни) якихось існуючих правил поведінки.

- Корпоративні норми встановлюються та забезпечуються об’єднаннями громадян і є обов’язковими лише для членів цих об’єднань.

- Соціально-технічні норми – правила, що регулюють порядок поводження людей із знаряддями виробництва, встановлюють правила поведінки в тих чи інших природних умовах.

- Релігійні норми – правила поведінки людей, що містяться в тих чи інших релігійних ученнях.

33. Відмінності права від інших соціальних норм. Особливим видом соціальних норм є норми права, які є “елементарною частиною” права. Право – це система загальнообов’язкових правил поведінки, які встановлені або санкціоновані державою і забезпечуються всіма доступними їй примусовими заходами. Відмінності:

- Норми права виникають разом з державою, формулюються або санкціонуються виключно держ. органами.

- Вони виражають волю не всього суспільства, не всього населення держави, а лише цього керівної частини.

- Норми права мають формально визначений характер, тобто зафіксовані у письмовій формі в офіційному документі.

- Вони видаються або санкціонуються держ. органами у суворо визначеному процесуальному порядку.

- Норми права мають загальнообов’язковий характер.

- Вони регулюють суспільні відносини шляхом встановлення конкретних прав і обов’язків їх конкретних учасників.

- Межі дії норм права завжди точно визначені у просторі, у часі та в певному колі осіб.

- Виконання приписів норм права забезпечується державою шляхом застосування тих чи інших засобів примусу.

34. Поняття і види джерел права. Джерела (форми) права – це засоби його зовнішнього виразу, за допомогою яких право набуває формальної визначеності та загальнообов’язковості. Соціально-правові джерела права – це суспільні відносини, які мають правову природу, правосвідомість і т. ін. Юридичні джерела права – це нормативні настанови, юридична практика, юридична наука тощо. Основні джерела права:

- Нормативно-правові акти – це офіційні письмові документи, прийняті компетентними суб’єктами, в яких в односторонньому вольовому порядку встановлюються, змінюються чи скасовуються загальнообов’язкові правила поведінки (конституція, закони, укази, постанови).

- Правові договори – це добровільні й узгоджені рішення двох чи більше сторін, які містять юридичні норми (міжнародно-правові угоди, колективні угоди).

- Правовий звичай – це правило поведінки, що склалося стихійно протягом тривалого часу і стало звичкою людей, ухвалено й охороняються державою.

- Судовий чи адміністративний прецендент – це рішення по конкретній юридичній справі, яке виносить судовий чи інший компетентний орган держави (посадова особа) і яке стає обов’язковим для вирішення подібних справ у майбутньому.

35. Поняття і види норм права. Норми права – обов’язкове, формально визначене правило поведінки загального характеру, що в установленому порядку приймається, змінюються, відмінюється та забезпечується відповідними держ. органами в межах їх компетенції. Види норми права поділяються:

1. За функціональною спрямованістю:

- Регулятивні (встановлюють права та обов’язки суб’єктів).

- Правоохоронні (регламентують засоби юрид. Відповідності за порушення прав і невиконання обов’язків).

2. За предметом правового регулювання:

- Матеріальні (встановлюють бажане правило поведінки, права та обов’язки суб’єктів).

- Процесуальні (регламентують порядок, форми й методи реалізації прав і обов’язків, встановлених в нормах права).

3. За функціональним призначенням:

А) Відправні (мають загальний характер):

- Норми-начала (закріплюють основні підвалини суспільного та держ. устрою).

- Норми-принципи (закріплюють вихідні принципи права).

- Визначально-установчі норми (містять положення, що визначають цілі, завдання окремих галузей права).

- Норми-дефініції (містять повні або неповні визначення певних правових категорій і понять).

Б) Норми – правила поведінки (регулюють поведінку людей, суспільні відносини).