Сторінка
12
Існують команди DOS, за допомогою яких можна створювати, видаляти директорії та переходити з однієї директорії до іншої (про це мова буде йти далі). Директорія, з якою ви працюєте зараз, зветься активною або поточною. Саме в цій директорії DOS шукає задані вами файли. Якщо ви хочете вказати файл, що розташований в іншому місці, ви повинні вказати шлях або маршрут до цього файла, який задається послідовністю директорій, що розділені символом "\" (backslash обернена похила), наприклад, C:\UTILS\ANTIVIR\AIDSTEST.EXE.
У багатьох командах DOS при вказанні групи файлів з однієї директорії можна використовувати символи ? та для задання так званих масок або шаблонів. Ці символи використовуються в імені та/або в розширенні файлів. Символ ? замінює будь-який символ, а символ будь-який залишок імені або розширення файлів. Наприклад, якщо у директорії є файли doc1ku.txt, doc2ku.txt, ., doc9ku.txt, то всі вони можуть бути задані за допомогою однієї маски doc?ku.txt. Якщо ви задасте шаблон a., то будуть вибрані (селектовані) всі файли, назва яких починається з літери a. Зауважимо, що після символа неприпустимі ніякі інші символи в імені та розширенні.
Тепер повернемося до вже згадуваної системної області диска. Крім Boot-сектора сюди входять також коренева директорія (Root Directory) та таблиця розміщення файлів (File Allocation Table FAT). У кореневій директорії записані назви файлів та директорій нижнього рівня, дата та час їх утворення, розміри та деяка інша інформація. У FAT-таблиці записані ланцюжки кластерів, в яких розміщуються файли. Кластер (Cluster гроно, пучок, група) це група секторів (як правило, 2 на дискеті та 4 на вінчестері), які розглядаються операційною системою як одне ціле при запису та зчитуванні інформації. DOS записує та зчитує інформацію не бітами і навіть не байтами, а цілими кластерами.
Відмітимо також, що DOS дозволяє поділяти фізичний жорсткий диск на так звані логічні диски, які мають назви C:, D: і т.д. в залежності від того, скільки логічних дисків ви вибрали при підготовці вінчестера. Інформація про розподіл жорсткого диска на логічні диски зберігається у таблиці розділів (Partition Table), яка також входить до системної області диска.
Завантаження DOS та діалог з операційною системою
Завантаження DOS відбувається у трьох випадках:
при вмиканні електроживлення комп'ютера за допомогою розташованого праворуч або на передній панелі системного блока вмикача Power;
при натисканні клавіші Reset, що розміщена на передній панелі системного блока;
при одночасному натисканні клавіш Ctrl, Alt, Del на клавіатурі (не діє, коли, як кажуть, комп'ютер або система "зависає").
Додамо, що у деяких моделях ПК необхідно ще вмикнути монітор.
Завантаження DOS відбувається або з системної дискети, що вставлена у дисковод A:, або з жорсткого диска. В останньому випадку дисковод A: має бути вільним. Під час завантаження DOS перевіряє працездатність окремих пристроїв ПК, після чого записує в оперативну пам'ять комп'ютера системні файли IO.SYS, MSDOS.SYS та COMMAND.COM і видає на екран запрошення DOS (системну підказку) у вигляді A:> у разі завантаження з дискети, C:> у разі завантаження з вінчестера. У кінці запрошення DOS стоїть символ _ , що зветься курсором. Курсор вказує місце на екрані, де буде з'являтися інформація, яку ви вводите. Після появи запрошення ви можете вводити команди DOS або імена виконуваних файлів (в останньому випадку не обов'язково набирати розширення COM, EXE, BAT) для керування роботою комп'ютера. Команди набирають на клавіатурі великими або маленькими літерами (це несуттєво) і завершують натисканням клавіші Enter. Якщо ви помилилися при набиранні команди до натискання клавіші Enter, використовуйте клавішу BackSpace () для видалення символів ліворуч від курсора та Esc для відміни всієї команди. Якщо ви неправильно набрали команду чи ім'я виконуваного файла (або цього файла немає в активній директорії) і натиснули клавішу Enter, то з'явиться повідомлення: Bad command or file name (Неправильна команда або ім'я файла) і ви можете повторити свої дії вірно.
Нижче наводяться команди MS-DOS. Вони поділяються, як ми вже казали, на внутрішні (резидентні) та зовнішні (транзитні) команди. Останні ще звуться утилітами DOS. Внутрішні команди "вмонтовані" у файл COMMAND.COM і тому доступні у будь-якому випадку після завантаження операційної системи. Зовнішні команди можуть бути виконані лише тоді, коли на диску є відповідні файли (утиліти).
Кожна з команд містить, як правило, декілька параметрів. Якщо параметр необов'язковий, то він береться у квадратні дужки "[ ]". Знаком "|" розділяються альтернативні варіанти.
Команди DOS
Внутрішні (резидентні) команди DOS
BREAK
Вмикає або вимикає розширену перевірку натискання клавіш CTRL+C.
Ви можете використовувати BREAK у командному рядку або у файлі CONFIG.SYS. У деяких випадках при натисканні клавіш CTRL+C (або CTRL+Break) робота програми, що виконується, завершується. Щоб збільшити число таких випадків, команду BREAK встановлюють в режим ON.
BREAK [ON|OFF]
ON|OFF Вмикає або вимикає розширену перевірку натискання клавіш CTRL+C.
У файлі CONFIG.SYS записується рядок BREAK=ON|OFF.
Щоб вивести поточне установлення команди, виконайте BREAK.
Завантажити реферат