Сторінка
2

Економічний зміст і структура формування місцевих бюджетів

М.І. Деркач, А.П. Гордєєва базуються на визначенні місцевих бюджетів як економіч­ної категорії, яка виражає сферу економічних відносин суспільства, пов’язаних із форму­ванням, розподілом і використанням централізованих грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні місцевих органів влади і призначені для соціально-економіч­ного розвитку певних регіонів країни [4, с. 113].

В. Кравченко характеризує місцевий бюджет у трьох аспектах. По-перше, це право­вий акт, згідно з яким виконавчі органи влади отримують легітимне право на розпоряд­ження певними фондами грошових ресурсів. По-друге, це план (кошторис) видатків і доходів відповідного місцевого органу влади чи самоврядування. По-третє, це економіч­на категорія [5, с. 119].

Усі визначення, про які йшлося вище, як правило, торкаються його форми. Адже за фор­мою бюджет – це план доходів і видатків відповідних органів влади, який має юри­дичну силу, тобто одночасно є правовим актом. На нашу думку, у визначенні бюдже­ту, зокрема місцевих бюджетів, необхідно відобразити його сутність як економічної кате­горії. А наведене в економічній літературі визначення бюджету як фонду грошових засобів недостатньо розкриває його економічний зміст.

С.І. Юрій [6, с. 6] вважає, що економічний зміст бюджету не може бути визначений однозначно, його суть проявляється, в першу чергу, в процесах, що формують, використо­вують кошти централізованого загальнодержавного фонду фінансових ресурсів.

Місцеві бюджети є важливим інструментом макроекономічного регулювання. Поряд з державним бюджетом, місцеві бюджети забезпечують процес розширеного відтворення. За допомогою певних важелів місцевими органами влади, відповідно до їх компетенції, забирається частина коштів у виробничих, інших структурах, населення у вигляді подат­ків, зборів, платежів та акумулюється у місцевих бюджетах. З іншого боку, ресурси місце­вих бюджеті спрямовуються на утримання установ соціально-культурної сфери та охорони здоров’я, підприємств житлово-комунального господарства, виплати соціальних допомог, тобто місцеві фінанси відіграють основну роль у забезпеченні потреби населення у соціальних послугах. Відбувається процес накопичення фінансових ресурсів місцевих бюджетів та їх розподілу і використання на різні сфери діяльності. Крім того, місцеві бюджети виступають інструментом міжтериторіального перерозподілу виробленого валового внутрішнього продукту. З метою фінансового вирівнювання та усунення роз­біжностей рівнів соціально-економічного розвитку територій функціонують фінансові відносини між державним і місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами різних рівнів. Такі відносини мають форму дотацій, субсидій, субвенцій; коштів у вигляді взаємо­розрахунків. Отже, в місцевих бюджетах зосереджуються не лише фінансові ресур­си даного регіону. Місцеві органи влади та органи місцевого самоврядування можуть отримувати до місцевого бюджету відповідного рівня грошові засоби з бюджетів іншого рівня (державного або місцевих) або передавати грошові засоби даного бюджету до інших ланок бюджетної системи.

На нашу думку, за економічною сутністю місцеві бюджети відображають процес накопичення та використання місцевими органами влади фінансових ресурсів і міжбюд­жетні відносини з їх розподілу.

У сучасних нормативних документах, що визначають правові засади функціонування місцевих бюджетів, подається їх визначення тільки за формою або складом. Проте слід зазна­чити, що і в нормативних документах немає єдиної думки щодо визначення сутності терміна „місцеві бюджети”.

Так, у Законі України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.97 [7] міс­це­вий бюджет визначено як план утворення і використання фінансових ресурсів, необ­хідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.

У свою чергу, під місцевим самоврядуванням слід розуміти гарантоване державою право та реальну здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів і посадових осіб вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України [7]. Територіальні громади формуються з жителів сіл, селищ, міст або добровільних об’єднань жителів кількох сіл. Отже, у Законі „Про місцеве самовряду­вання в Україні” ототожнюються поняття „місцеві бюджети” і „бюджети місцевого само­вряду­вання” (рис.1).

О. Кириленко [2, с.121] зазначає, що Закон „Про місцеве самоврядування в Україні” відносить до місцевих бюджетів лише бюджети територіальних громад, а саме – міські (районні у містах), селищні та сільські бюджети.

Таке визначення складу місцевих бюджетів науковець вважає правильним із погляду побудови державного устрою країни, розподілу повноважень між рівнями влади. Точнішим буде визначення міських, селищних і сільських бюджетів як бюджетів територіальних громад.

Рис. 1. Визначення бюджету за різними нормативними актами

Література:

1. Родионова В.М. Государственный бюджет СРСР и его роль в сбалансированном развитии экономики. – М.: Фиансы и статистика, 1985. – 143с.

2. Кириленко О.П. Місцеві бюджети (історія, теорія, практика). – К.: НІОС, 2000. – 384 с.

3. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч.посібник.– К.: Вища шк., 1997. – 383 с.

4. Деркач М.І., Гордєєва Л.П. Бюджет і бюджетний процес в Україні. – Дніпропет­ровськ: Пороги, 1995. – 256 с.

5. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навч. посібник. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 1999. – 487 с.

6. Юрій С.І. Концептуальні засади сутності бюджету // Фінанси України. – 2001. – № 10. – С.3–10.