Сторінка
1

Критерії ефективності системи гідроекологічного моніторингу

У розробках екоцентру "НІЦ ВЕМОВ" [1,2] викладені концептуальні засади та обгрунтована архітектура системи гідроекологічного моніторингу. Згідно з запропонованими підходами гідроекологічний моніторинг розглядається як багатоцільова інформаційно-моделювальна система відстеження, оцінювання та прогнозування стану екосистем водних об'єктів та річкових басейнів для підтримки прийняття водо- і природоохоронних рішень та ідентифікації джерел екологонегативного впливу на зазначені екосистеми. Реалізація системи у цілому запрограмована насамперед шляхом поліпшення функціонування чинних моніторингових служб. Крім того, концептуальні засади системи гідроекологічного моніторингу передбачають її поєднання з відповідною фізичною мережею спостережень та створення баз і банків даних гідроекологічної інформації, а екосистеми гідросфери скрізь розглядаються як водогосподарсько-екологічні [1].

Використання принципів стохастичної екогідрології [1,2], аналіз структурно-функціональних елементів гідроекологічного моніторингу та досвіду функціонування існуючих державної та відомчих служб і мереж спостережень [2], у т.ч. в екстремальних ситуаціях, дозволили сформулювати головні і достатні критерії ефективності гідроекологічного моніторингу по відношенню до нього як цілісної системи загалом, а також стосовно різних підсистем, видів, режимів і типів його архітектури. Ці критерії мають такий склад і тлумачення:

– методична однорідність – використання єдиної існуючої (прийнятої) методики в межах кожного з функціональних блоків системи гідроекологічного моніторингу, а саме блоків: спостережень, оцінювання стану екосистем гідросфери у часі та просторі, прогнозування цього стану, оцінювання спрогнозованого стану, а також у межах спеціального субблока накопичення інформації, який є сполучним для чотирьох вже названих;

– системна однорідність – відповідність підходу до гідроекологічного моніторингу як до єдиної вагомої системної концепції (концептуального інтерфейсу басейнових інформаційних систем з відповідними комп'ютерними ГІС [2] тощо) згідно з ідеологією, що послідовно реалізується стосовно усіх підсистем моніторингу – функціональних, таксонних і структурних (див. [2]);

– критеріальна однорідність – можливість використання науково обгрунтованих взаємопов'язаних критеріїв відстеження, оцінювання і прогнозування екологічного стану водних об'єктів та річкових басейнів. Такі критерії мають бути змістовно єдиними для певних функціональних і структурних підсистем гідроекологічного моніторингу і детермінованими для кожної з таксонних підсистем з відображенням особливостей останніх;

– однорідність та сполучність інформації є наслідком перших трьох критеріїв та визначається здатністю субблока накопичення інформації формувати адекватні бази і банки даних, у т.ч. із різних джерел їх надходження;

– інформативність – охоплення підсистемами моніторингу усіх процесів у обраних екосистемах гідросфери, що мають значення для стійкості та надійності цих екосистем за заданими цілями функціонування останніх [1]. При цьому має бути забезпечена реалізація функціональних видів гідроекологічного моніторингу (базовий, імпактний) у всіх його репрезентативних таксонних підсистемах, що досліджуються, а також реально вкеровних джерелах техногенного навантаження на екосистеми (для екосистем водойм, наприклад, таксонними підсистемами моніторингу є [2] підсистеми водних мас, ложа, берегової зони, біоти та їх складники більш низьких рівнів);

– природно-технічна однорідність – можливість врахування системою моніторингу внутрішніх та зовнішніх структурно-функціональних зв'язків екосистем гідросфери та ієрархічної супідрядності їх елементів, які властиві типу цих екосистем, з просторово-часовим адекватним відображенням режимних (фазових) особливостей динаміки об'єктів гідросфери, що досліджуються (див. статтю В.М.Самойленка у цьому збірнику стосовно гідроекологічного районування). При цьому слід зважати також на зв'язки типу "джерело навантаження – рівень стану – відгук екосистеми" тощо;

– водогосподарська однорідність – можливість інформаційного відстеження всіх виділених за певними ознаками (водовилучення, скидання води і т.ін.) репрезентативних водогосподарсько-балансових створів у екосистемах обраних і доцільних для такого виду досліджень водних (водогосподарських) об'єктів та річкових басейнів;

– оперативність – наявність системи своєчасного отримання, оцінювання інформації та передавання її органам, які приймають рішення. Зазначена своєчасність за строками має враховувати технічні можливості засобів експлуатації об'єктів гідросфери, ступінь небезпеки (ризику) конкретної ситуації для стану екосистем таких об'єктів, міру і розрахункові наслідки можливої відмови від виконання цими екосистемами (екосистемою) вимогових соціально-економічних функцій і т.ін. [1,2];

– достовірність інформації – можливість контролю відповідності сумарних похибок отримання гідроекологічної інформації допустимим межам, що встановлюються згiдно з закономiрностями процесів в екосистемах гідросфери та особливостями модельних засобів їх відображення (див., наприклад, методику стохастичної оцінки достовірності гідрорадіоекологічної інформації, розроблену у [1] тощо);

– режимно-моніторингова однорідність – здатність до формування інформації у вимогових режимах гідроекологічного моніторингу (стаціонарному, кризовому тощо), базуючись на відомостях, які адекватно постачаються фізичними мережами моніторингу;

– інструментальна однорідність – використання єдиної – за приладами, комп'ютерної та іншої – матеріальної бази за типами гідроекологічного моніторингу [2]: інструментальним (безпосередні вимірювання і т.ін.), дистанційним, лабораторним, модельно-комп'ютерним (математичне і програмне забезпечення функціональних блоків моніторингу);