Сторінка
2
- Постановами Верховної Ради України;
- Рішеннями відповідних рад;
- Земельним кодексом України;
- Державними будівельними нормами (ДБН 2.07.01 - 89);
- даними технічними вказівками та іншими діючими нормативно-технічними документами з цих питань.
Проекти включають техніко-економічне обґрунтування розмірів сільських населених пунктів з урахуванням розроблених проектів планування та забудови і перспектив розвитку землеволодіння та землекористування.
Проекти встановлення меж сільських населених пунктів розробляються на підставі завдання на проектування, яке складається сільською радою одночасно по всіх сільських населених пунктах, розташованих на території цієї ради.
Проекти розглядаються і погоджуються сільською радою, затверджуються обласною радою. На основі затверджених проектів встановлюються межі сільських населених пунктів в натурі. В проекті встановлення меж сільських населених пунктів визначаються функціонально взаємозв'язані території (земельні ділянки), що використовуються для розміщення всього житлового та культурно-побутового будівництва, а також об'єктів виробничого призначення, створення систем інженерного облаштування і благоустрою, забезпечення санітарно-гігієнічних та рекреаційних умов, ведення особистого селянського господарства, інших потреб.
Згідно статті 173 Земельного Кодексу України межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.
Загальна площа населеного пункту визначається з урахуванням потреби населення в додатковій площі для розвитку особистих селянських господарств, індивідуальної забудови тощо.
Проект встановлення меж сільських населених пунктів розробляється на основі та з урахуванням:
- вимог контурно-меліоративної організації території;
- обґрунтованих даних проектів планування та розбудови сіл;
- змін в межах населеного пункту, викликаних перерозподілом земель між землеволодільцями та землекористувачами згідно з Земельним кодексом;
- даних інвентаризації земель.
На стадії складання проекту площа населеного пункту обчислюється як сума контурів, що входять в межі населеного пункту. За основу приймають дані коригування планових матеріалів минулих років. Якщо до населеного пункту
відноситься частина площі контура, то обчислена площа всіх ділянок контура повинна бути ув'язана до загальної площі контура.
Вирахування площ здійснюється по окремих землеволодінням та землекористуваннях, земельних угіддях загального користування. Проводиться розшифровка земель, що не показані на плані, шляхом обстеження кварталів населеного пункту. Як правило, на цій стадії робіт використовуються дані попереднього вирахування площ. Площа особистих підсобних господарств вираховується в цілому по населеному пункту.
Експлікація земель в межах населеного пункту складається по землеволодільцях (крім особистих селянських господарств) і землекористувачах, землях загального користування.
В результаті проведеної роботи складається графічне креслення проекту встановлення меж сільських населених пунктів.
Законодавчою базою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, земель населених пунктів та земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) є :
- Земельний кодекс України;
- Закон України "Про плату та землю".
Стаття 201 ЗКУ "Грошова оцінка земельних ділянок":
1) грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі;
2) залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною та експертною;
3) нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо;
4) експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок;
5) грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 24 Закону України "Про плату за землю" визначає, що грошова оцінка земель застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України.
Статтею 2 Закону передбачено, що плата за землю, яка справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, визначається залежно від грошової оцінки земель.
Згідно Закону України "Про плату за землю" грошова оцінка є капіталізованим рентним доходом із земельної ділянки. Закон України "Про плату за землю" встановлює:
- платність землекористування у вигляді земельного податку та орендної плати;
- середньої по області ставки земельного податку з одного гектара ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей й пасовищ;
- розмір плати за землю несільськогосподарського призначення;
- пільги щодо плати за землю;
- механізм розрахунків і терміни внесення земельних податків;
- використання коштів від плати за землю;
- нормативну вартість землі;
- відповідальність платників.
Методичною базою грошової оцінки земель різних категорій є:
- землі сільськогосподарського призначення, землі населених пунктів (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.95 № 213 "Про методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів");
- землі несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) (Постанова Кабінету Міністрів України від 30.05.97. № 525 "Про методику грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)".
Завантажити реферат