Сторінка
1
ПЛАН.
1. Вступ.
2. Умови утворення чорноземів.
3. Гіпотези ( теорії ) утвореня ( формування ) чорноземів.
4. Характеристика основних типів і підтипів їх властивості і класифікація.
5. Розповсюдження чорноземів по материках світу.
6. Сільськогосподарске раціональне використання і охорон .
7. Висновок .
Чорноземи суббореальних областей світу.
Вступ .
Чорноземи – багаті темнозабарвлені гуматним гумусом грунти, насичені основами, із зернистою або грудковатою структурою, що не мають ознак сучасного перезволоження і сформувались під багаторічною трав’янистою рослинністю в континентальному суббореальному поясі.
З давніх-давен людина поклонялася землі, а точніше – Ґрунту. Вона наділяла його генетичною властивістю живого – родючістю. Виходить що ґрунт – жеве тіло? І так, і ні. В одному грамі ґрунту живе і “працює” до півтора мілбйонів клвтин мікроорганізмів, сотні тисяч дрібних безхребетних. Однак майже на 90% він складається з мінеральної маси, води, гумусу й інших неживих утворень.
Докучаєвське генетичне ґрунтознавство – гордість російської, а в цьому випадку і нашої, української науки. Слов’янські слова “чорнозем”, “підзол”, “солонець”, “солодь”,знають професіонали усього світу і ними називають свої ґрунти.
Ми якось звикли, говорячи про ґрунт, мати на увазі тільки сільське господарство, забуваючи, що на ґрунтах розташовуються сотні мільйонів гектарів лісів, величезні масиви лугів, степів, боліт і т. д. забуваємо, що без ґрунтознавства неможливо обійтися в біогеоценології ( екології), географії, лісівництві, луківництві, болотознавстві, тундрознавстві, гігієні і санітарії, у геології, землеупорядкувані, при рекультивації земель і у багатьох сферах життя. Таке багато планове “служіння” зумовлено його походженням і урізноманітненим функціонуванням. Саме ця багатоплановість відображає цілісність, велику єдність природи таємницю, яку відкрив В.В. Докучаєв в вченні про ґрунт.
Коли і як виникають чорноземи ? З чого вони починаються ? Куди і якими темпами йде еволюція чорноземів ? Як розповсюджуються чорноземи по материках світу ? Які умови утворення чорноземів ? Які існують теорії (гіпотези ) утворення чорноземів ?
Відповіді на ці запитання я намагалася знайти, з навединими нище прикладами.
1. Умови утворення чорноземі
Умови ґрунтоутворення в зоні розповсюдження чорноземів характеризуються наступною сукупністю факторів. Клімат суббореальний, континентальний, слабоаридний, сезонно контрасний. Сума опадів складає від 350 до 500 мм на рік, Кз = 0,6 – 1,1, тип водного режиму непромивний. Рельєф різноманітний – у степу рівниний з добре вираженим мікрорельєфом,
у лісостепу – горбисто-хвилястий. Грунтотворні породи переважно леси та лесоподібні суглинки, рідко – елювій вапнякових порід та щільні глини. Щодо останніх питання залишається спірним. Майже всі породи карбонатні, інколи засолені. Чорноземи утворюються під густою трав’янистою степовою рослинністю з потужною кореневою системою. У чорноземній зоні спостерігається явно виражена зональність рослиного покриву. Так, для лісостепу характерне чергуваня широколистяних лісів з ділянками лучної рослинності, які раніше були зайняті ковилою, типчаком, костром тощо.
Клімат чорноземної зони відзначається меншою кількістю атмосферних опадів і більш високими середніми річними і літними температурами, більшою тривалістю теплого періоду у порівнянні з раніше розглянутими ознаками. Слід відзначити значну неоднорідність клімату в межах області поширення чорноземних грунтів.
Середня річна температура від 1 до 9°, у середньому близько 3,3°. Літо жарке (17-21°), зима холодна (4-12°), у Сибіру до -18°. Теплий період триває близько 190 днів. Річна кількість опадів в Єропейській частині 400-550мм, у Сибіру знижується до 300 мм. Більша частина опадів припадає на літо та осінь. Приблизний розподіл опадів за порами року в Єропейській частині такий: влітку 110-180 мм, взимку 50-90 мм, навесні 70-90 мм. У Сибіру взимку випадає ще менше опадів, тому відносна величина літніх опадів зростає. Навесні і влітку опади випадають у формі злив.
Зими у чорноземній зоні малосніжні. Значна частина снігу здувається сильними вітрами у знижені частині рельєфу. Опуклі елементи мають менш потужний сніговий покрив і глибоко промерзають, угнуті, навпаки, дістають додаткове зволоження за рахунок принесеного вітром снігу. Це створює нерівномірний розподіл вологи по елементах рельєфу. Мала насиченість атмосферного повітря водяною парою у поєднані з сталими вітрами сприяє значним втратам вологи на випаровування і глибокому висушуванню грунту.
Для чорноземної зони характерна рівнинність рельєфу. Перед очима розтилаються безмежно рівні простори, часто з непомітним для ока уклоном місцевості. Одноманітність ланшафту порушують річкові долини, вкриті лісовою рослинністю. У тих частинах чорноземної зони, де позначається вплив гір, рівнинність змінюється хвилястістю рельєфу. На схід від Уральського хребта чорноземна зона є плоскою або слабохвилястою рівниною, ускладненою довгими (у кілька кілометрів), широкими (від сотень метрів до кількох кілометрів) і невисокими ( 4-5, рідше 10-20м.) пасмами. Подекуди ландшафт пожвавлюють численні найрізноманітнішої форми і розміру озера,що лежать у низьких берегах,які зливаються з навколишньою рівниною.На схід від річки Єнісею рельєф більш розчленований.Гірські хребти розривають смугу чорноземних грунтів на ряд островів,що займають міжгірні рівнини і долини.
Грунтоутворюючими породами є різні дрібноземисті відклади,серед яких особливо поширені леси,лесовидні глини і суглинки, а також продукти переробки корінних порід.Подекуди грунтоутворення іде безпосередньо на масивно-кристалічних породах.Чорноземи можуть утворитися на найрізноманітніших материнських породах.
Легка розмиваність більшості материнських порід чорноземної зони сприятлива для розвитку яружної ерозії. Де порушений трав’яний покрив, поверхневий стік, який виникає під час весняного сніготанення або великих злив, розмиває грунт, утворює вимоїни, які потім виростають у яри.Деякі яри і балки простягаються на десятки кілометрів.Численні яри і балки є характерною особливістю сучасного ланшафту.
Утворення чорноземних грунтів відбувається під запоною лугових степів. В цей час рослинність розвивається з неймовірною швидкістю.
В наш час чорноземні степи повністю зорані і влітку мають вигляд суцільного моря полів золотистої пшениці та інших культур. Під час оранки під озимі і на зяб. Якщо здійметься вітер, небо вкриває чорний пил. Лише на окремих заповідних ділянках збереглася природна степова рослинність, по якій можна до деякої міри відновити картини колишнього ландшафту.
Завантажити реферат