Сторінка
3

Розробка, формування та ведення індексних кадастрових карт засобами ГІС

1. система реєстрація транзакций

2. система реєстрації прав власності на нерухомість.

Виникає цілий ряд питань. У якій формі необхідно вести реєстр прав власності? Чи досить одного реєстру користувачів? і багато інших.

Відробити рішення таких питань найбільше доцільно за допомогою проведення невеликих пілотів-проектів. Основною задачею даного пілота-проекту була, в основному, відпрацьовування методики створення базових і кадастрових карт і інтеграції різноманітної інформації на їхній основі.

Ми можемо використовувати для побудови системи одиничні земельні ділянки з однорідними в правовому і господарському відношенні умовами. Чому такі системи, засновані на земельних ділянках є дуже важливими? Основна причина в тім, що багато чого з людського життя, діяльності і власності зв'язано з визначеними ділянками землі. З ними зв'язані права власності, договори оренди, застави й ін. Вони є визначальними для цілої сфери економічних відносин - земля є головним ресурсом господарської діяльності. Питання про тім, хто власник землі і хто нею розпоряджається - питання життєво важливий. Є й інші зв'язки. Наприклад, податки тісно зв'язані з розміром і розміщенням земельних ділянок. Таким чином, досить природним є побудова систем, заснованих на окремих земельних ділянках.

Подальше доповнення інформації може значно поліпшити її повноцінність. Номер ділянки сам по собі безпосередньо не виражає просторового розміщення. Це привело до ідеї геокодирования. У найбільш простому випадку це координати центральних крапок ділянок (центроиды). Таким чином, зібрана інформація автоматично може бути ідентифікована на картах і більше не зв'язана з адміністративними границями. Інформаційні системи, засновані на ділянках забезпечують гнучкість і зручність у керуванні.

ресурсами.

Кадастрова система, на відміну від реєстраційної, не обов'язково повинна бути заснована на земельних ділянках (парцелах). Замість них можуть використовуватися перелік лісових ресурсів, ґрунтів, геологічних характеристик і ін. Кадастр відрізняється від системи земельної реєстрації тим, що остання призначено винятково для реєстрації прав власності. Але в цих двох систем є кілька важливих загальних рис, у тому числі і те, що в основу кадастру і земельного реєстру повинна бути покладена чітка законодавча база. Неможливо протиставити земельний кадастр і земельну реєстраційну системи, оскільки ці дві системи є взаємодоповнюючими.

1.2. Індексна карта – основа ведення кадастру.

У зв'язку з переходом на автоматизоване ведення державного земельного кадастру і на основі використання комп'ютерної техніки виникає необхідність створення цифрової картографічної бази даних, що використовує технології геоінформаційних систем. Як відомо геоінформаційні системи – це інтерактивні системи, що зберігають цифрову базу даних і забезпечують повний набір засобів висновку картографічної інформації від простих екранних зображень до високоякісних топографічних і кадастрових карт иd планів відповідного масштабу.

Отже, з погляду проведення ітерацій геоінформаційні системи можна представити у виді послідовності:

збір і введення даних;

керування;

аналіз;

представлення.

Графічно, технологічна модель ГІС представиться наступним чином. Цифрова картографічна база даних зберігає наступну інформацію:

топографічну основу (цифрова модель місцевості);

границі і границі (координати границь адміністративно – територіальних утворень, земельних ділянок власників землі і землекористувачів);

рельєф (цифрова модель рельєфу);

границі агро груп грунтів(перелік і координати границь агро груп грунтів);

границі зон містобудівної цінності (перелік і координати границь зон містобудівної цінності);

границі геоботанічних конструкторів;

границі лісотипологічних конструкторів;

конструктори районування (координати границь різноманітних видів загального і соціального районування).

Ця інформація збирається в цифровому виді під час виконання польових чи робіт переводиться з графічної форми в цифрову, кодується, виводиться на машинні носії й обробляється відповідними програмами.

На протязі багатьох років на території України склався адміністративно-територіальний розподіл на області, області на райони, райони на сільські ради. Виділилися міста республіканського й обласного підпорядкування, населені пункти. Саме такий адміністративно-територіальний розподіл виявився найбільш сприйнятливим і наочним для формування індексних карт. Індексним картам сміло можна дати назву кадастрових, оскільки з формуванням індексної карти області, міста, населеного пункту з'являється поняття кадастрової одиниці: кадастрова зона, кадастровий квартал, кадастровий номер ділянки.

Індексні кадастрові карти – особливі карти, складені на основі адміністративно - територіального пристрою області чи міста. По індексних кадастрових картах формується кадастровий номер земельної ділянки. Тому індексні кадастрові карти є основою формування і ведення кадастру.

Розробки структури індексного номера земельної ділянки дуже довго було предметом гарячих споров. Одним із спірних моментів є питання, зв'язувати індексний номер ділянки з його географічним чи розташуванням індексний номер є тільки пошуковий атрибут електронної таблиці. Другий момент: якщо є атрибутивна таблиця і питання в “прив'язці” земельної ділянки відходить на другий чи план узагалі не розглядається, то ГІС перетворюється в реєстраційну систему землекористувачів і землеволодінь. У такому випадку вирішити питання в структурі індексного номера в атрибутивній таблиці можна дуже просто – черговій земельній ділянці привласнювати черговий (порядковий) обліковий номер запису в таблиці бази даних. Тоді закономірне питання – де ГІС? Де просторовий аналіз розташування земельних ділянок?

У такий спосіб можна однозначно затверджувати, що індексний номер повинний у себе містити просторову інформацію в географічному розташуванні земельної ділянки. Формування такого номера повинне спиратися на індексну кадастрову карту ( рис.1.1).