Сторінка
3

Застосування інноваційних технологій навчання географії

1) Екватор — ? — ? — ?— гілеї.

2) Екватор — ? — сніг

Вправа 4

Савана — ? — ?-? — ? — пустеля.

(Савана — високі трави — розвиток тваринництва — випасання — витоптування — розсіювання пісків — пустеля)

Як підготовчу роботу використовую пояснення дітям схем, взаємозв'язків елементів. Коли учні навчаться пояснювати взаємозв'язки компонентів природи в схемах, починаємо складати схеми спочатку за допомогою вчителя, далі самостійно.

Слід пам'ятати, що від учня вимагається не тільки правильна відповідь, а й логічність міркувань. Тому розвивальна мета творчих завдань набуває особливого значення.

Наприклад. Установіть зв'язок між подіями, явищами.

Платформа — рівнини, область складчастості — гори.

Навчивши дітей установлювати зв'язки між предметами, явищами, подіями, можна переходити до виконання більш складних творчих завдань. Наприклад:

• Чому вивчення кожного материка починається з характеристики фізико-географічного положення?

• На екваторі кут падання сонячних променів найбільший, а найжаркішими вважаються тропічні широти. Чим це пояснити?

• Як впливає рух літосферних плит на формування рельєфу України?

• Чим відрізняються залізні руди Криворізького басейну від руд на Керченському півострові?

• Висока розораність території України — явище позитивне чи негативне?

• За структурою експорту Австралії її можна віднести до країн, що розвиваються. Чи згодні ви з цим?

Для розвитку творчих здібностей учнів на уроках пропоную дітям пофантазувати.

• Як би змінився клімат Землі, коли б зникли океани?

• Як би змінилися ґрунти України, коли б клімат у країні став вологішим? Сухішим?

Під час виконання творчих завдань виробляється колективна думка, коли учні працюють у динамічних групах. Така форма роботи заохочує учнів до взаємного спілкування один з одним як з джерелом інформації. Це так звані інтерактивні методи навчання.

5. Дискусії— один із засобів інтерактивного навчання географії

Дискусія — організоване обговорення різних проблем, що може надати їм більшої значущості.

Мета дискусії — виявити відмінності в розумінні питання і в товариській суперечці встановити істину, дійти спільної думки. Завдання дискусії:

1. Поглиблювати знання слухачів з теми, що розглядається.

2. Виявляти заплутане питання.

3. Розвивати вміння аргументовано відстоювати свою точку зору, уважно й зважено вислуховувати думки опонентів.

4. Формувати й розвивати культуру обговорення спірних питань.

Головні правила ведення дискусії:

1. Сперечатись по суті, пам'ятаючи, що головне в дискусії — аргументи, факти, логіка, доказовість.

2. Не допускати образливих реплік, не нав'язувати своєї думки. Поважати погляди опонентів.

3. Виявляти стриманість у суперечках.

4. Намагатися встановити істину, а не демонструвати своє красномовство.

5. Виявляти демократичність, уміння з гідністю визнати недостатність своєї аргументації.

Дискусія належить до групи проблемних методів і має кілька різновидів:

а) «Мозковий штурм». Це вид дискусії, що передбачає вислуховування ідей без обговорення: перед групою ставиться дискусійне завдання й учні відповідають на нього. Відповіді фіксуються в короткій формі.

Наприклад. Які чинники сприяли швидкому економічному розвитку Австралії?

б) Дискусія «Так — ні». Учням ставиться дискусійне запитання. Ті, хто дає на нього ствердну відповідь, стають з одного боку, хто заперечує — з другого. Учитель підходить по черзі до кожного, пропонує відстояти свою точку зору.

Наприклад

• Безробіття — невід'ємний елемент ринкової економіки. Так чи ні?

• Українська діаспора — це гордість чи горе українців?

в) «Круглий стіл». Дискусія передбачає організований обмін думками й поглядами учасників групи з приводу певної теми, а також розвиває мислення, допомагає формувати погляди і переконання, виробляє вміння формулювати думки й висловлювати їх, вчить оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів. Хід дискусії можна розподілити на такі етапи:

1. Вступ. Формулювання проблеми, визначення її актуальності.

2. Власне дискусія.

3. Заключне слово викладача.

Під час підготовки до дискусії вчитель повинен чітко сформулювати завдання і мету, підібрати необхідну літературу, її список запропонувати учням заздалегідь.

Підбираю питання до плану проведення дискусії, вивішую їх у класі за п'ять-шість днів, готую пам'ятку для формування культури дискусій.

Пам'ятка «Як вести дискусію»

1. Вислухай формулювання питання, визнач, у чому проблема.

2. Сформулюй гіпотезу.

3. Внеси пропозицію, аргументуй її чітко, ясно, не повторюючи того, що було вже сказано.

4. Уважно слухай докази товаришів, які дотримуються іншої точки зору.

5. Знайди в них сильні і слабкі сторони.

6. Обґрунтовано запереч їх твердження.

7. Визнач, що дала тобі дискусія.

Важливим етапом дискусії є безпосередня суперечка. Вчитель не повинен проявляти авторитаризму, а повинен використовувати методи активізації, дискутуючи. Майстерність учителя в умінні вчасно помітити, відчути момент закінчення дискусії. Далі наведено приклад.

Проведення дискусії на тему «Проблеми і перспективи розвитку та розміщення промисловості України». (Практична робота)