Сторінка
4

Фінансовий контроль в Україні: необхідність, суть, класифікація, система

Поточний фінансовий контроль є органічною частиною процесу оперативного фінансового управління і регулювання фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій, установ. Він проводиться в короткі проміжки часу — в процесі здійснення фінансово-господарських операцій.

Наступний (ретроспективний) фінансовий контроль здійс­нюється після виконання фінансових операцій за певні минулі періоди часу шляхом вивчення даних обліку і звітності, плано­вої, нормативної документації, контролю підлягає і фактичний стан справ.

Попередній (превентивний), поточний і наступний (рет­роспективний) фінансовий контроль взаємопов'язані і допов­нюють один одного. Попередній контроль забезпечує перевір­ку проектів бюджетів, фінансових планів, кошторисів і т.п. Поточний контроль допомагає своєчасно виявити недоліки і порушення в процесі фінансово-господарської діяльності і своєчасно їх ліквідувати. Наступний контроль виявляє недолі­ки, які не виявлені попереднім і поточним контролем. Тільки застосування всіх указаних форм фінансового контролю в їх єдності і взаємозв'язку робить фінансовий контроль систематичним, підвищує його ефективність.

Важливою ознакою класифікації фінансового контролю є метод контролю. До методів фінансового контролю відносяться конкретні способи (прийоми), що застосовуються при здій­сненні контрольних функцій. Методами фінансового контролю є ревізія, тематична перевірка, обстеження, безперервне відстежування фінансової діяльності.

Ревізія є методом контролю всієї фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації за певний період часу з метою встановлення законності здійснюваних операцій,, їх доцільності і ефективності, правильності обліку і достовір­ності облікових і звітних даних.

Тематична перевірка здійснюється з певного кола питань чи однієї теми шляхом ознайомлення на місці з окремими сторо­нами фінансово-господарської діяльності. Такі перевірки мо­жуть проводитися наскрізним методом за ознакою однотипнос­ті операцій чи за ознакою взаємозв'язку між різними суб'єктами контролю і мають сильний контрольний вплив.

Обстеження являє собою ознайомлення на місці з окремими ділянками фінансової діяльності, в процесі якого виявляються її позитивні і негативні сторони. Характерним для обстеження є використання прийомів співставлення фактичного стану справ з нормативним, логічного аналізу різних факторів і обставин здійснення окремих фінансових операцій і дій посадових осіб.

Відстежування фінансової діяльності господарюючих суб'єк­тів має відбуватися у формі моніторингу, який передбачає постій­не здійснення фінансового контролю суб'єктів господарювання.

Використання всієї сукупності видів, форм і методів конт­ролю має надзвичайно велике значення для ефективного фун­кціонування системи фінансового контролю в цілому.

3. Система державного фінансового контролю в Україні

Система державного фінансового контролю в Україні, яка створюється і вдосконалюється з урахуванням сучасних тенден­цій економічного розвитку, сприяє поліпшенню керованості фінансової сфери, розвитку ринкових відносин і економічному зростанню. Система державного фінансового контролю складається з таких елементів: суб'єкт контролю (хто контролює); об'єкт контролю (кого контролюють); предмет контролю (що контролюють), принципи контролю; методи контролю; процес контролю; прийняття рішень за результатами контролю.

При створенні різних систем контролю визначальним кри­терієм є об'єкт контролю. Включення до системи контролю об'єкта означає, що система повинна бути унікальною і ство­рюватися для кожного конкретного об'єкта контролю. Надзви­чайно важливим є також чітке визначення ролі і місця суб'єкта контролю. Роль суб'єкта контролю визначається тим, що об'єкт управління, що не знаходиться під контролем суб'єкта; управління, стає некерованим і досягнення поставлених завдань практично стає неможливим. Суб'єкти контролю не є раз і назавжди даними, оскільки предмет їх діяльності — об'єкти контролю знаходяться в постійній динаміці.

Суб'єктами державного фінансового контролю є органи дер­жавної влади, яка відповідно до конституційних положень поді­ляється на законодавчу, виконавчу, судову. Визначне місце серед гілок влади як контролюючих суб'єктів належить законодавчій вла­ді як ініціатору чи виконавцю державного фінансового контролю.

Суб'єктом фінансового контролю у сфері законодавчої вла­ди є Верховна Рада України, яка виконує контрольні функції відповідно до конституційне визначених повноважень. Пріори­тетною має стати роль Верховної Ради як ініціатора та безпосе­реднього виконавця тих контрольних функцій, делегування яких не є доцільним з огляду на можливість втрати контролю за певними частинами фінансової сфери.

Суб'єктами фінансового контролю, який безпосередньо здійснюється Верховною Радою і який відповідно до Конститу­ції України називається парламентським, є:

- парламент у складі народних депутатів України;

- Голова Верховної Ради України та його заступники;

- голови та члени комітетів Верховної Ради України;

- голови та члени тимчасових спеціальних комісій;

- народні депутати України;

- уповноважений Верховної Ради з прав людини. Парламентським органом, мета діяльності якого полягає у здійсненні виключно фінансового контролю, є Рахункова палата.

Діяльність Рахункової палати була започаткована прийнят­тям Верховною Радою України Закону України від 11 липня 1996 року "Про Рахункову палату Верховної Ради України". Основними завданнями Рахункової палати є:

- організація і здійснення контролю за своєчасним вико­нанням видаткової частини державного бюджету, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних ці­льових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призна­ченням;

- здійснення контролю за утворенням і погашенням внут­рішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефектив­ності та доцільності видатків державних коштів, валютних, кре­дитних і фінансових ресурсів;

- контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

- контроль за дотриманням законності щодо надання Ук­раїною позик і економічної допомоги іноземним державам, між­народним організаціям, передбачених у державному бюджеті;

- контроль за законністю і своєчасністю руху коштів дер­жавного бюджету та коштів позабюджетних фондів в установах Національного банку України та уповноважених банках;