Сторінка
2

Фінансовий контроль в Україні: необхідність, суть, класифікація, система

- закони, постанови та інші акти Верховної Ради України, зокрема засади внутрішньої і зовнішньої фінансової політики, загальнодержавні програми фінансово-економічного розвитку;

- укази та розпорядження Президента України з фінансо­вих питань, що видаються на виконання законів України;

- постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України з фінансових питань;

- нормативно-правові акти центральних органів виконав­чої влади.

Ефективне функціонування фінансового контролю дося­гається за умови забезпечення його необхідними фактичними даними. Подальший розвиток контролю у фінансовій сфері значною мірою пов'язаний з удосконаленням насамперед тих масивів фактичних даних, отримання яких досягається завдяки проведенню державної політики у сфері обліку і статистики.

Поліпшення інформаційного забезпечення фінансового контролю є необхідною умовою досягнення його позитивного впливу на соціально-економічний розвиток держави. Подальше вдосконалення фінансового контролю повинно йти шляхом на­дання інформації про найімовірніший стан об'єкта контролю в майбутньому.

Роль фінансового контролю в забезпеченні створення, раці­онального розподілу і перерозподілу вартості валового внутріш­нього продукту, дотриманні пропорційності розвитку економі­ки, відшуканні додаткових резервів економічного зростання, здійсненні режиму економії надзвичайно велика. Широка сфе­ра здійснення фінансового контролю дозволяє суттєво вплива­ти на весь процес розширеного відтворення, стежити за дотри­манням фінансової безпеки держави, досягненням фінансової самодостатності секторів і галузей економіки, збалансованістю державного та місцевих бюджетів, захищеністю ключових фі­нансово-економічних інтересів громадян та іншими цільовими орієнтирами і параметрами розвитку суспільства. Раціональна організація та ефективне функціонування фінансового контро­лю сприяє забезпеченню національних економічних інтересів, поліпшенню керованості фінансової сфери, розвитку ринкової економіки.

2. Призначення і класифікація фінансового контролю

Фінансовий контроль — це важлива функція управління фі­нансами. З одного боку, він є засобом поєднання функцій фі­нансового планування і прогнозування, фінансового обліку та статистики, з іншого — передумовою здійснення функцій фі­нансового аналізу та регулювання. Це дозволяє фінансовому контролю відігравати інтегруючу роль, недооцінка якої значно знижує ефективність управління фінансами.

Фінансовий контроль слід розглядати як багатоаспектну систему спостереження і перевірки законності, доцільності, ра­ціональності процесів формування і використання фінансових ресурсів на всіх рівнях управління для оцінки ефективності прийнятих управлінських рішень і досягнення на цій основі економічного зростання.

Виходячи з цього головною метою фінансового контролю є сприяння зміцненню фінансового становища держави, еконо­мічному зростанню шляхом стеження за досягненням цільових орієнтирів та перевірки дотримання обмежуючих параметрів фінансового і економічного розвитку.

Призначення фінансового контролю, що випливає з голов­ної мети його здійснення, полягає у:

- перевірці законності і ефективності використання фінан­сових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні держави і кон­центруються в державному і місцевих бюджетах;

- встановленні доцільності і раціональності використання фі­нансових ресурсів, зосереджених в державному секторі економіки;

- визначенні законності і обґрунтованості витрачання бюджетних коштів суб'єктами господарювання;

- виявленні достовірності і повноти мобілізації коштів до бюджетної системи і позабюджетних фондів;

- перевірці захищеності фінансових інтересів громадян. Досягнення поставленої мети та вирішення завдань, що витікають із призначення фінансового контролю, забезпечу­ються на основі дотримання низки ключових принципів орга­нізації та здійснення фінансового контролю, найважливішими з яких є принципи:

- системності контролю, що передбачає визначення систе­ми контролю як сукупності взаємопов'язаних між собою елементів (суб'єктів і об'єктів контролю, методів контролю тощо);

- повноті охоплення об'єктів контролем, яка досягається завдяки суцільному простежуванню або вибірковій перевірці певних сегментів підконтрольних об'єктів;

- превентивності контрольних дій, завдяки чому досягаєть­ся завчасне здійснення контролю з метою запобігання виник­ненню суттєвих відхилень фактичного здійснення фінансової діяльності від встановлених норм;

- самодостатності системи контролю, що передбачає наяв­ність такого складу елементів контролюючої системи, який за­безпечує ефективність її функціонування і розвитку;

- ефективності, що передбачає пристосування системи контролю до фінансової діяльності суб'єктів господарювання і залежить від повноти виконання контролюючими суб'єктами таких основних вимог:

а) контроль має здійснюватися безперервно, регулярно, систематично;

б) бути своєчасним за терміном здійснення і повним в охопленні суб'єктів контролю;

в) бути оперативним, дійовим, гласним та різнобічним;

- принцип відповідальності, який передбачає відповідаль­ність контролюючих суб'єктів за ефективність функціонування системи фінансового контролю та відповідальність господарю­ючих суб'єктів за наслідки контролю.

Важливе значення при здійсненні фінансового контролю має дотримання принципів законності, об'єктивності, поєд­нання державних і регіональних інтересів.

Розвиток людського суспільства зумовив інтеграційні про­цеси у фінансовому контролі. Нині існує цілий ряд міжнарод­них організацій, які працюють над розробкою єдиних вимог до фінансового контролю У цьому зв'язку актуальними є рішен­ня, прийняті міжнародною організацією вищих органів, де сформульовано принципи контролю взагалі, в тому числі вони певною мірою стосуються фінансового контролю. До найваж­ливіших з них слід віднести:

- незалежність фінансового контролю як невід'ємний ат­рибут демократії і обов'язковий елемент управління державни­ми фінансовими ресурсами;

- законодавче закріплення незалежності органів фінансо­вого контролю;

- визначення необхідності здійснення попереднього конт­ролю і контролю за фактичними результатами;

- наявність внутрішнього і зовнішнього контролю як обо­в'язкової умови існування фінансового контролю;

- гласність та відкритість контрольних органів з обов'язко­вою вимогою дотримання комерційної та іншої таємниці, що захищається законом.

Розкриття призначення і ролі фінансового контролю вима­гає його чіткої класифікації. Фінансовий контроль слід класи­фікувати за трьома напрямами: видами, формами і методами його здійснення. Вид контролю — це складова частина, що ви­ражає (частково) зміст цілого і в той же час відрізняється від інших частин конкретними носіями контрольних функцій (су­б'єктами), об'єктами контролю, що, у свою чергу, визначає і відмінності в методах здійснення контрольних дій.

Фінансовий контроль слід поділити на два види в залежнос­ті від характеру взаємовідносин суб'єкта і об'єкта контролю: внутрішній і зовнішній. Внутрішнім називається такий конт­роль, коли суб'єкт і об'єкт входять до однієї системи, а зовніш­нім — такий, коли контроль здійснюється суб'єктом, що не входить до тієї ж системи, що і об'єкт.