Сторінка
24
Пакет документів, який позичальник - фізична особа подає в банк для одержання кредиту, відрізняється від пакета документів юридичної особи. Документи фізичної особи підтверджують її соціальний статус, матеріальне становище і стан здоров’я (ідентифікаційний код; дані паспорта, трудової книжки, анкетні дані, довідка про доходи з місця роботи, копії декларації про доходи та свідоцтва про шлюб, довідка із психоневрологічного диспансеру), а не фінансовий стан підприємства, як на оптовому ринку.
Забезпеченість кредиту фізичної особи здебільшого слугує її власне майно та майнові права, тоді як на оптовому ринку - майно і майнові права юридичної особи. Однак на роздрібному ринку, як і на оптовому, як забезпечення може використовуватися гарантія та порука юридичних осіб, страхування фінансових ризиків. На роздрібному ринку діють різні види забезпечення застави (майнові права на депозити, нерухомість, автотранспорт, цінні папери, обладнання); заклад (ювелірних виробів, аудіо -, відеотехніки, побутової техніки тощо); порука та гарантії третіх осіб (фізичних і юридичних); страхування фінансових ризиків.
До забезпечення кредитів, які надаються фізичним особам, висуваються особливі вимоги:
1) якщо майно є спільною власністю або придбане подружнього життя, потрібна письмова згода одного із подружжя на передачу майна в заставу;
2) не приймається у заставу житло, де прописані неповнолітні особи, пенсіонери та інваліди;
3) не приймається у заставу житло, договір купівлі-продажу якого укладено менш як на три роки до отримання кредиту - з огляду на ймовірність його оскарження колишнім власником у судовому порядку в межах строку позикової давності;
4) майно, яке надається в заставу, підлягає обов’язковому страхуванню на користь банку, а договір застави - нотаріальному засвідченню.
Об’єктом кредитування фізичних осіб є товари або послуги для задоволення особистих потреб.
Процентна ставка за кредитами залежить від валюти, терміну позички, виду товару (якщо йдеться про придбання автомобіля - від марки авто).
З початку червня 2006 року в середньому по ринку ставки по гривневим кредитам для населення зросли на 1-1,5% річних, доларових - 0,2-0,5%. Цьому сприяє падіння ліквідності вітчизняних банків і ріст цін на валютні ресурси на європейських і американських біржах. Воно відбулось для двох видів кредитів - на купівлю автомобілів і житла. Також незначний ріст ціни кредитів відбувся на товари більшого риску - наприклад мобільні телефони, півтора роки тому фінансові установи фіксували ріст неповернення кредитів на придбання цих товарів. В середньому по ринку ставки на гривневі кредити зросли з 15,5% до 16,5-17% річних. Значно менше постраждали валютні кредити, їх вартість збільшилась з 11,5 до 11,7-12% річних. Більш всього виросли довгострокові кредити: на п'ять-сім років під купівлю автомобілів і 20-25 років - іпотечні. Головна причина цінових колебаній - дефіцит ресурсів. По даним НБУ об’єми наданих банками кредитів на 1 червня 2006 року більше розмірів залучених депозитів на 25,5 млрд. грн. Це говорить про те, що фінансові установи перестали працювати в основному за рахунок залучених коштів, як це було раніше, а стали "підчищати" свої капітали, активно вкладая їх в кредитні проекти. По даним НБУ, капітали фінансових установ с початку року зросли лише на 11,2%, їх кредитний портфель - на 19,1%. []
Сума авансу, яку має сплатити позичальник, встановлюється банком у процентах від вартості товару і залежить від об’єкта кредитування.
Для клієнтів - фізичних осіб особливе значення має термін кредитного процесу. Оскільки в ньому задіяний продавець, який уклав договір про співробітництво з банком, тривалість цього процесу залежить від схеми їх взаємодії та оперативності надання банком кредиту.
Кількість документів, які повинен подати клієнт для отримання позички, також впливає на привабливість банківського продукту: чим більше потрібно документів, тим важче його продати.
Кредитоспроможність продукту залежить від умов страхування предмета застави та умов страхування фінансових ризиків. Банк, який має договори про співробітництво із кількома страховими компаніями, може запропонувати привабливіші умови страхування застави, ніж той, що співпрацює з однією.
На вибір клієнта впливають і тарифи. Послуги, за які банки отримують комісійні, як правило, пов’язані з відкриттям карткового рахунку, видачею картки, розрахунковим і касовим обслуговуванням.
Таким чином, роздрібне кредитування порівняно з оптовим має особливості, які необхідно враховувати.
Четвертий етап характеризується тим, що відбувається надання кредиту, а також здійснюється контроль за виконанням умов кредитного договору.
Наданий кредит може направлятися:
1) на поточний рахунок позичальника;
2) безпосередньо на рахунок отримувача коштів минаючи поточний рахунок позичальника;
3) на спеціальний блокований рахунок банку;
4) готівкою через касу банку.
П’ятий етап кредитування полягає в погашенні кредиту разом з відсотками, можлива пролонгація кредиту.
2.3. Моніторинг за виконанням умов кредитного договору
Забезпечення ефективності та надійності здійснення кредитних операцій вимагає від банків організації постійного моніторингу всіх стадій реалізації кредитного процесу. Проведення моніторингу кредиту починається відразу після надання позики клієнту (отримання ним позики). Головною задачею кредитного моніторингу є відстеження зміни кредитоспроможності позичальника і визначення конкретних дій, які необхідно здійснити у випадку виникнення проблем.
Фахівці банку здійснюють контроль за виконанням позичальником, заставодавцем умов кредитного договору, договір застави (іпотеки), страхування, цільовим використанням кредиту, своєчасним та повним цього погашенням.
Завантажити реферат